Висновок до розділу ІІ
1. Під технологією використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства ми розуміємо особливу психолого–педагогічну систему навчання природознавства, що включає компоненти процесу навчання, структуру процесу навчання, зміст природознавства як навчального предмета, педагогічну мету навчання природознавства, діяльність учителя в процесі навчання й використання народознавчого матеріалу.
2. Педагогічними умовами ефективного використання народознавчого матеріалу в початковій школі є: – відбір народознавчого матеріалу з урахуванням вікових особливостей молодших школярів і загального рівня їхньої підготовки; – включення у народознавчий матеріал елементарних природознавчих знань, що повинні розкривати істотні ознаки об’єктів живої та неживої природи, пояснювати у доступній формі взаємозв’язки між живою та неживою природою, між живими істотами, між людиною, суспільством, природою,визначати моральні норми поведінки учнів у природі та серед людей; – врахування психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, їхнє уміння розуміти, зіставляти, порівнювати, робити висновки; – забезпечення розуміння естетичних цінностей природи, встановлення зв’язків між інтелектуальним і емоційним розвитком дитини; – розподіл народознавчого матеріалу за темами уроків не як самоціль, а засіб досягнення поставленої мети.
3. Здійснивши відбір народознавчого матеріалу до природознавства в 2 класі ми визначили напрями щодо підготовки і проведення експериментальних уроків: – ретельний аналіз змісту теми, що вивчається, з точки зору можливостей використання народознавчого матеріалу; – добір до теми необхідного народознавчого матеріалу; – визначення, з якою метою буде застосовуватися народознавчий матеріал; – визначення етапу уроку, на якому доцільно використати народознавчий матеріал.
4. Результати експериментального навчання дали змогу обґрунтувати його ефективність. Загалом під час аналізу результатів формувального експерименту виявилося, що наприкінці вивчення курсу природознавство в 2 класі рівень навчальних досягнень учнів експериментального класу вищий, ніж учнів контрольного класу. Зокрема, на високому рівні сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру знаходиться 14,2 % учнів КК проти 22,7 % учнів ЕК. На достатньому рівні сформованості означених знань перебувають 19,4 % учнів КК проти 45,9 % учнів ЕК, на середньому рівні 45,2 % учнів КК проти 20 % учнів ЕК, та на початковому рівні 21,2 % учнів КК проти 11,4 % учнів ЕК.
5. Експериментальним дослідженням доведено, що систематичне використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства сприяє позитивному ставленню учнів до цього навчального предмета та підвищенню інтересу школярів до вивчення історії, культури, природи і традицій рідного краю.