Зіставлення результатів сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру в учнів 2 класу за зрізовими завданнями
Показники народознавчих знань | Кількість учнів (у відсотках) | ||||||||
КК | ЕК | ||||||||
Почат-ковий | Сере-дній | Доста-тній | Висо-кий | Почат-ковий | Сере-дній | Доста-тній | Високий | ||
Загадки, приказки, прислів’я, скоромовки | 24 | 42 | 19 | 15 | 8 |
21 | 35,5 | 35,5 | |
Народні ігри | 26 | 40 | 22 | 12 | 12 | 20 | 46 | 22 | |
Легенди | 13 | 55 | 22 | 10 | 17 | 20 | 43 | 20 | |
Казки | 23 | 43 | 20 | 14 | 10 | 13 | 55 | 22 | |
Прикмети | 20 | 46 | 14 | 20 | 10 | 26 | 50 | 14 | |
Порівняльний аналіз зіставлення результатів сформованості елементарних народознавчих знань підтвердив ефективність розробленої нами методики.
Експериментальні дані свідчать, що значно вищого рівня розвитку сформованості народознавчих знань досягли учні ЕК, ніж КК.
В середньому на високому рівні сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру знаходиться 14,2 % учнів КК проти 22,7 % учнів ЕК. На достатньому рівні сформованості означених знань перебувають 19,4 % учнів КК проти 45,9 % учнів ЕК, на середньому рівні 45,2 % учнів КК проти 20 % учнів ЕК, та на початковому рівні 21,2 % учнів КК проти 11,4 % учнів ЕК.
Проілюструємо виявлений вплив експериментальної методики (див. табл. 2.3. та рис. 2.1.)
Таблиця 2.3.
Середня сформованість елементарних народознавчих знань
в учнів 2 класу (у %)
КК | ЕК | ||||||
Поча–тковий | Сере–дній | Доста–тній | Висо–кий | Поча–тковий | Сере–дній | Доста–тній | Висо–кий |
21,2 | 45,2 | 19,4 | 14,2 | 11,4 | 20 | 45,9 | 22,7 |
На основі даних таблиці ми визначили рівні сформованості знань учнів (див. рисунок 2.1)
Під час експерименту виявлено більш зацікавлене й відповідальне ставлення в учнів експериментальних класів до народознавчого матеріалу, ніж в контрольних.
Експериментальні вправи мають перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) підібраний народознавчий матеріал сприяє усвідомленню основних природознавчих та суспільствознавчих понять; 2) такий тип вправ не вимагає використання додаткового часу для реалізації народознавчих завдань; 3) подібні вправи можна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.
Рисунок 2.1
Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного класів
Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках «Я і Україна» в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.