Зіставлення результатів сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру в учнів 2 класу за зрізовими завданнями

Показники народознавчих знань

Кількість учнів (у відсотках)

КК

ЕК

Почат-ковий Сере-дній Доста-тній Висо-кий Почат-ковий Сере-дній

Доста-тній

Високий
Загадки, приказки, прислів’я, скоромовки   24   42   19   15   8

 

21

  35,5   35,5
Народні ігри 26 40 22 12 12

20

46 22
Легенди 13 55 22 10 17

20

43 20
Казки 23 43 20 14 10

13

55 22
Прикмети 20 46 14 20 10

26

50 14
                   

 

Порівняльний аналіз зіставлення результатів сформованості елементарних народознавчих знань підтвердив ефективність розробленої нами методики.

Експериментальні дані свідчать, що значно вищого рівня розвитку сформованості народознавчих знань досягли учні ЕК, ніж КК.

В середньому на високому рівні сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру знаходиться 14,2 % учнів КК проти 22,7 % учнів ЕК. На достатньому рівні сформованості означених знань перебувають 19,4 % учнів КК проти 45,9 % учнів ЕК, на середньому рівні 45,2 % учнів КК проти 20 % учнів ЕК, та на початковому рівні 21,2 % учнів КК проти 11,4 % учнів ЕК.

Проілюструємо виявлений вплив експериментальної методики (див. табл. 2.3. та рис. 2.1.)

Таблиця 2.3.

Середня сформованість елементарних народознавчих знань

в учнів 2 класу (у %)

КК

ЕК

Поча–тковий Сере–дній Доста–тній Висо–кий Поча–тковий Сере–дній Доста–тній Висо–кий
21,2 45,2 19,4 14,2 11,4 20 45,9 22,7

 

На основі даних таблиці ми визначили рівні сформованості знань учнів (див. рисунок 2.1)

Під час експерименту виявлено більш зацікавлене й відповідальне ставлення в учнів експериментальних класів до народознавчого матеріалу, ніж в контрольних.

Експериментальні вправи мають перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) підібраний народознавчий матеріал сприяє усвідомленню основних природознавчих та суспільствознавчих понять; 2) такий тип вправ не вимагає використання додаткового часу для реалізації народознавчих завдань; 3) подібні вправи можна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.

 

Рисунок 2.1

Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного класів

 

Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках «Я і Україна» в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.