II. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
На дошці схематичні малюнки дерева, куща, трав’янистої рослини.
Що зображено на малюнку? Як одним словом назвати те, що зображене на малюнках?
Тема нашого уроку «У царстві рослин».
III. Вивчення нового матеріалу.
Розгляньте малюнки із зображенням дерева і куща. Порівняйте їх. Що у них спільного і чим вони відрізняються?
Чи можна відрізнити дерево від куща за стеблами? (У куща багато стебел, вони тонкі, а в дерева одне стебло, воно товсте).
Отже, рослина, яка має одне міцне дерев’янисте стебло (стовбур), називається деревом. Рослина, яка має кілька міцних дерев’янистих стебел, називається кущем.
Розгляньте гербарії трав’янистих рослин і скажіть, яке стебло у них. (У трав’янистих рослин тонке м’яке стебло).
Рослина, яка має м’яке соковите стебло, називається трав’янистою рослиною.
Відгадайте загадки:
Біла кора, тоненькі віти.
Що то є? – Вгадайте, діти (Береза)
І літом, і зимою одне вбрання у нас,
А можна нас побачить,
як рік почавсь у вас. (Ялини)
Береза – це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.
Ялина – це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.
Розгляньте гілки берези і ялини. Порівняйте їх листки за розмірами. (У берези листя широке, а у ялини – вузенькі голки).
За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні і хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних – вузеньке, схоже на голки і називається хвоєю.
Чи опадають листки берези восени? А ялини? (Листя берези кожної осені опадає, а хвоїнки тримаються на ялині по 2–3 роки і опадають не одночасно, тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрини опадає восени вся хвоя)
Назвіть, які ви знаєте дерева.
В Україні особливою шаною і популярністю користувалися такі дерева: дуб, береза, тополя, явір, верба, липа, ялина. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Використовували дуб у будівництві. Вважалося, що дуб має велику силу. Тому, щоб хлопець був міцним, як дуб, йому в першу купіль клали три листочки, але із вершка дуба. Коли народжувався хлопець – коло хати садили дуб. Скільки ж їх, могутніх велетнів, пережили віки й лихоліття, постали перед нами свідками подій, припорошених пилом історії! Велична краса дуба викликає захоплення у кожнім селі, і місті. У спеку його могутня крона дає жадану прохолоду і затримує пил, а в дощ служить надійною парасолею.
Здавна любили українці і березу, її деревина використовувалась як будівельний матеріал. Березовий сік, який збирали навесні, був одним із найпопулярніших напоїв. Береза милує наш зір у будь-яку днину. Та найпривабливіша вона ранньою весною, коли тільки-но розвинуться ніжні, жовтаво-зелені, ще липкі листочки, і повітря сповнять п’янкі березові пахощі.
Цінували українці й тополю. З неї виготовляли човни. Листя тополі здатне очищати повітря від пилу. Зовні воно вкрите тоненькою плівкою клейкої речовини, до якої прилипає пил, а потім дощ його змиває на землю.
Послухайте легенду про тополю.
У бога Сонця був син – Фаетон. Він випросив у свого батька дозволу проїхатися по небу у золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне і боги перетворили їх у стрункі тополі.
Тополя в Україні – символ жіночої долі. Верба – ніжне дерево, миле й дороге серцю українця. Наші пращури вірили, що вона охороняє людей і їх житло від злих духів. Народ переконався, що без верби малій, а отже і великій річці, вижити важко. Верба є запорукою чистоти і повноводності річок. Недарма народні прислів’я кажуть: «Де верба, там і вода», «Верба водою живе, верба воду береже».
На листяні і хвойні поділяють також і кущі. Розгляньте гілочку бузку та ялівцю. До якої групи рослин належить бузок? (До листяних)
Доведіть, що ялівець належить до хвойних рослин.
Доведіть, що бузок і ялівець – кущі.
Назвіть, які ви знаєте кущі.
Калина коло хати – здавна найперша й найзначніша ознака оселі українця, як символ надійного життєвого щастя, родинного благополуччя і достатку. Про виникнення цієї назви народ склав багато легенд. У народі рубінові плоди калини стали символом мужності людей, які віддали своє життя і свою кров у боротьбі з ворогами. До того ж, вийнята із плоду сплющена насінина калини за формою схожа на полум’яне серце. Існують легенди про сміливих дівчат, що заводили у непрохідні нетрі, прирікаючи на загибель татаро-монгольські загони. Ці, сповнені сміливості і патріотизму, дівчата не побоялися смерті від шабель ворогів заради благородної мети – врятування рідних осель від ворожої навали. Легенди твердять, що саме з крові цих самовідданих дочок народу зросли калинові кущі. Калина використовується людьми як ліки при кашлі, серцевих захворюваннях. Наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Дітям, щоб вони не нівечили цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз.
Дерева і кущі – багаторічні рослини, які живуть багато років. А серед трав’янистих рослин є однорічні, дворічні і багаторічні рослини. Однорічні рослини живуть протягом одного року: навесні проростають з насіння, влітку та восени квітують, дають плоди з насінням і відмирають. Щоб дізнатися, які рослини є однорічними, відгадайте загадки: Без рук, без ніг, а по тичині в’ється. (Горох). Повернулося до Сонця золоте денце. (Соняшник). Довгий, зелений, добрий, солоний. Добрий і сирий. Хто він такий. (Огірок).
Дворічні трав’янисті рослини – це ті, що першого року життя проростають із насінини, але не квітують. Квітки і плоди з насінням з’являються у них на другий рік. Давши насіння, дворічні рослини відмирають.
Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, які рослини є дворічними: Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква). Сидить вона на городі, вся в латках. (Капуста).
Багаторічні трав’янисті рослини – живуть багато років. Мають довговічні підземні стебла – цибулини, бульби, кореневища. У них накопичуються підземні речовини. На цибулинах, бульбах, кореневищах є бруньки. Щороку з бруньок виростають надземні стебла, які квітують, дають плоди з насінням і відмирають. А цибулини, бульби, кореневища перезимовують у ґрунті.
Відгадайте загадки про багаторічні рослини: Шкір має сім, сльози випускає всім. (Цибуля). Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля). Що то за голова, що лиш зуби і борода. (Часник).
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Які рослини називають деревами? Наведіть приклади дерев.
Які рослини називають кущами? Наведіть приклади кущів.
Які рослини називають трав’янистими? Наведіть приклади трав’янистих рослин.
Які рослини називають листяними, а які хвойними? Наведіть приклади хвойних і листяних рослин.
Отже, впроваджуючи експериментальну методику використання народознавчого матеріалу у 2 класі, ми систематично та планомірно використовувати, усі жанри усної народної творчості (загадки, прислів’я та приказки, скоромовки, українські народні казки, легенди та перекази, народні ігри ), що містили природознавчий матеріал.
2. 3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити вплив систематичного використання народознавчого матеріалу на рівень навчальних досягнень учнів із курсу «Я і Україна» в 2 класі.
Ми ставили за мету порівняти результати роботи в експерименталь-ному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження запропонованої нами методики. Для цього впродовж експериментального дослідження ми проводили спостереження за активністю учнів на уроках, а також провели контрольний зріз знань у формі письмового опитування наприкінці навчального року.
Для письмового опитування ми запропонували учням 2 класу такі завдання:
Завдання 1. Основа обрядовості свята «Трійці»:
а) культ рослин і тварин; б) культ рослин; в) культ тварин.
Завдання 2. Рослини символи, що притаманні українському народу – це:
а) береза, явір, ялина, липа; б) верба, тополя, калина, чорнобривці; в) клен, тополя, ромашка, каштан.
Завдання 3. Свято, на яке весна зиму перемагає:
а) Пасха; б) Благовіщення; в) Стрітення.
Завдання 4. Заповни за зразком таблицю «Символи України».
Географічні об’єкти | Рослини | Тварини | Славетні українці | Народне мистецтво | Літературні герої | Споруди |
Говерла | калина | лелека | Т.Шевченко | вишиванка | Котигорошко | Золоті ворота |
Завдання 5. Запиши від чого походять назви весняних місяців.
Березень ______________________
Квітень _______________________
Травень _______________________
Завдання 6. З’єднай стрілками.
● | Великий Спас | |
Зима | ● ● | Водохреще |
● | Трійця (Зелені свята) | |
Весна | ● ● | Івана Купала |
● | Великдень | |
Літо | ● ● | Різдво Христове |
● | Святого Миколая | |
Осінь | ● ● | Вербна неділя |
● | Покрова |
Завдання 7. Запиши народні прикмети, за якими можна передбачити погоду у якусь пору року.
Завдання 8. Запиши назви українських народних казок, у яких героями є тварини.
Завдання 9. Запиши, в які ігри гралися українські діти в давнину.
Головним критерієм оцінювання результатів письмового опитування ми визначили:
– якість знань (предметних, про способи діяльності. оцінних): міцність, повнота, глибина, узагальненість, систематичність, системність, дієвість;
– рівень сформованості вмінь (предметних, розумових, загальнонавчальних, оцінних): копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією і в нових ситуаціях;
– рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: уміннями виконувати процедури творчої діяльності та розв'язувати проблему (частковопошуковий, пошуковий);
– рівень самостійності учня при виконанні завдань: відсутня готовність до сприймання допомоги, виконує зі значною допомогою, виконує з незначною допомогою, виконує без допомоги.
Таблиця 2.1
Критерії та рівні навчальних досягнень учнів з природознавства щодо контрольного зрізу
Рівні | Критерії оцінювання |
Початковий | Учень за допомогою вчителя може розпізнати і назвати об'єкти природного і суспільного оточення: за допомогою вчителя відповідає на запитання однослівними відповідями; виявляє нечіткі знання народознавчого матеріалу, який потребує не тільки запам'ятовування фактів, а й їх осмислення; не вміє розкрити сутність народознавчих явищ, виявити на практиці ставлення до праці, до людей, до навчання, доглянути кімнатну рослину, допомогти дорослим; змішує ознаки різних якостей особистості (скромний і старанний, добрий і чуйний, охайний і чепурний, чесний і справедливий тощо), не прагне дотримуватись моральних правил; і неспроможний самостійно спостерігати, приготуватися до занять; відчуває труднощі у виконанні практичних робіт, дослідів, завдань у зошиті. |
Середній | Учень на репродуктивному рівні може відтворити (у межах 1–2 простих речень) незначну частину навчального матеріалу; доповнює і уточнює свою відповідь за навідними запитаннями вчителя; може схарактеризувати предмет чи явище за алгоритмом, вказати їх неістотні ознаки; виявляє епізодичний інтерес до навчальної діяльності; потребує постійної активізації контролю, у тому числі для виконання моральних правил (правила культурної поведінки серед природи, в громадських місцях; правила збереження свого здоров'я; ввічливе і доброзичливе ставлення до людей, врахування інтересів оточуючих дитину людей: рідних, дорослих, ровесників; допомога слабким і беззахисним; відповідальне ставлення до громадських доручень, своїх та чужих речей, громадського майна, пам'яток культури; дружна співпраця в колективі тощо); потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконанні завдань у зошиті. |
Достатній | Учень в основному послідовно, логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал, але допускає окремі неточності; за незначної допомоги вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника, власних спостережень, визначає окремі суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, встановлює взаємозв’язки у природі, між людиною і природою; самостійно виправляє допущені помилки; виявляє позитивне ставлення до навчання, доброзичливе та уважне ставлення до своїх однокласників і шкільних товаришів; прагне дотримуватись моральних правил; самостійно спостерігає, виконує досліди, практичні роботи, завдання у зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені. |
Високий | Учень правильно відповідає на всі запитання, не помиляється у відтворенні конкретних відомостей, виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу, вміє застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях, навести аналогічні до підручника приклади, проілюструвати думку власними спостереженнями, встановити причинно–наслідкові зв’язки; пізнавальні дії довести до завершення; пояснює найпростіші закономірності природних і суспільних явищ; легко сприймає творчі завдання, що вміщені в зошиті, підручнику; прагне глибше вивчати програмовий матеріал; виявляє пізнавальний інтерес до навколишнього світу, активну пізнавальну діяльність, морально–ціннісне ставлення до природи, до людей, до самого себе; пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку; обґрунтовує свої дії, передбачає їх наслідки тощо; ретельно виконує досліди, практичні роботи, обґрунтовує висновки; дотримується вимог щодо оформлення записів у зошиті. |
Обґрунтуємо результати дослідного навчання.
Таблиця 2.2.