2. Концентрація народних знань в окремі параграфи і розділи.
3. Виділення відповідних знань в окремі параграфи, а також включення до змісту програмового матеріалу.
4. Використання народних знань в процесі позакласної роботи.
На думку вчених, позитивною стороною першого шляху є органічний зв’язок народознавчого матеріалу з програмовим матеріалом. Проте, в даному випадку цілісні знання про відповідний елемент національної культури формуються недостатньо.
Перевага включення народознавчого матеріалу в зміст навчального матеріалу окремими параграфами полягає в тому, що дозволяє зосередити увагу учнів саме на цьому елементі національного компоненту змісту освіти.
Слабкою стороною його є те, що ці знання по відношенню до основного змісту програмового матеріалу залишаються зовнішньою системою.
Третій шлях включення народних знань в зміст природничо-наукової освіти поєднує в собі позитивні сторони двох попередніх шляхів, тобто в даному випадку ці знання пов’язані за змістом із програмовим матеріалом, служать фоном для їх вивчення. Одночасно цей шлях дає можливість сформувати цілісні знання про відповідний елемент національної культури.
Проте включення народних знань лише в процесі навчальних занять має певні обмеження щодо глибини та повноти розкриття елементу національної культури, який розглядається. Усунути ці недоліки можна, використовуючи четвертий шлях включення народних знань, тобто, використання їх у позакласній роботі. Проте, в багатьох випадках отримані таким чином знання також залишаються зовнішньою системою по відношенню до матеріалу навчальної програми.
Тому педагоги стверджують, що найбільш ефективним є поєднання третього та четвертого шляхів включення народознавчого матеріалу в зміст природничо-наукової освіти, тобто, коли відповідні знання подаються як зі змістом програмового матеріалу уроку, так і в додатково виділених окремих параграфах, а також проводиться цілеспрямована діяльність із їх використа-ння в позакласній роботі [39, с. 40].
Отже, до педагогічних умов ефективного використання народознавчого матеріалу в початковій школі ми відносимо: – відбір народознавчого матеріалу з урахуванням вікових особливостей молодших школярів і загального рівня їхньої підготовки; – включення у народознавчий матеріал елементарних природознавчих знань, що повинні розкривати істотні ознаки об’єктів живої та неживої природи, пояснювати у доступній формі взаємозв’язки між живою та неживою природою, між живими істотами, між людиною, суспільством, природою,визначати моральні норми поведінки учнів у природі та серед людей; – врахування психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, їхнє уміння розуміти, зіставляти, порівнювати, робити висновки; – забезпечення розуміння естетичних цінностей природи, встановлення зв’язків між інтелектуальним і емоційним розвитком дитини; – розподіл народознавчого матеріалу за темами уроків не як самоціль, а засіб досягнення поставленої мети.
2. 2 Методика використання народознавчого матеріалу під час вивчення природознавства в 2 класі
Гіпотезу нашого дослідження, суть якої полягає в тому, що результативність засвоєння учнями природничих знань значно покращиться, якщо на уроках природознавства в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал, ми перевіряли в процесі експериментального дослідження.
Експериментальна робота проводилась впродовж 2012–2013 навчального року на базі загальноосвітньої школи № 15 міста Рівне. У педагогічному експерименті взяли участь 61 учнів других класів даної школи. Серед них визначено експериментальний клас 2–А – 30 учнів та контрольний клас 2–Б – 31 учень. Класи були підібрані приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень учнів на початок навчального року.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за традиційною методикою. Для проведення природознавства в експериментальному класі нами було підібрано народознавчий матеріал до тем, що вивчалися. Навчальний процес був побудований таким чином, щоб реалізувати запропоновані нами шляхи використання народознавчого матеріалу в початковій школі. За допомогою різноманітних жанрів фольклору (загадки, легенди, народні ігри, казки, скоромовки, прислів’я та приказки) ми намагались ознайомити учнів з історією, культурою, традиціями і звичаями українського народу, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнів про взаємозв’язки в природі, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи тощо.
Методику використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства поділяємо на три етапи: підготовчий, основний, підсумковий (завершальний). Підготовчий етап охоплював усі вступні уроки до вивчення розділів. Основний етап охоплював усі комбіновані уроки розділів що вивчались. Завершальний етап охоплював всі підсумкові уроки вивченого природознавчого матеріалу.
Розглянемо фрагменти уроків, на яких ми використовували різні жанри народної літературної творчості українського народу.
Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, але й серцем, і його треба одухотворити, дати натхнення для роботи думки. Перші знання і уявлення про багато об’єктів і явищ природи у дітей виробляються здебільшого під впливом прослуханих ними казок. Із них вони довідуються про особливості поведінки тієї чи іншої тварини, про її зовнішній вигляд та умови життя тощо. Те, що ведмідь незграбний і ласун, вовк хижий, лисиця хитра і спритна, заєць полохливий і прудкий, діти знають ще задовго до того, як вивчають у школі цих звірів. Звідси – потреба в бесіді про відомий учням казковий матеріал.
Так, на уроці на тему «Сонце. Значення сонячного світла і тепла» було використано українську народну казку «Сонце, мороз і вітер» (див. додаток А).
Після ознайомлення з текстом ми з’ясовували з дітьми деякі уявлення, зокрема: Як розуміти слова Сонця: «Я спалю?» І чому саме в жнива?
Тут мається на увазі таке явище, як запал зернових. Суть його полягає в тому, що наприкінці червня – на початку липня, коли наливається зерно основних хлібних культур (пшениці, жита), часто дмуть гарячі вітри, які мають назву суховії. Вони висушують недозріле зерно, і насіння тоді буде дрібне й зморшкувате. Отже, врожай буде низький, і для посіву на наступний рік це зерно не годиться.
Чому Вітер говорить, що як він ані повійне, то людина і в лютий мороз не змерзне? (Це пояснюється тим, що з вітром і в невеликі морози значно холодніше і людям, і тваринам)
Діти, пригадайте, коли ви сильніше відчуваєте холод: в тихий холодний день чи вітряний.
Коли перед дітьми поставили запитання: «А кому вклонились би ви?», то в класі розгорнулася цікава бесіда. Діти називали і воду, і землю. В процесі бесіди вчитель коректував, доповнював, розширював уявлення учнів про значення всіх стихій неживої природи в житті людини.
Вивчаючи тему «Як тварини готуються до зими» на етапі закріплення знань, умінь і навичок учнів було запропоновано казку «Чому зайці сірі» (див. додаток А). Під час роботи з нею, ми ставили учням такі запитання:
Якого кольору заяча шубка? (Існують зайці-біляки та зайці-русаки).
Та чи завжди так було? (Ні).
Якого кольору стали зайці? (Одні дістали кожушок білий, інші – чорний, ще інші – червоний, рябий).
До чого це призвело? Чому? (Побачили їх орли, яструби, лисиці, стрільці. Та почали за ними ганятись і убивати, бо вони стали помітними для хижаків).
Якого висновку дійшли зайці? («Кожен ворог тепер нас бачить. У нас їх багато. Скоро й вигублять вони увесь заячий рід, ходімо до Всемогутнього, щоб повернув нашу одіж», – вирішили зайці).