Відбір відомостей народного календаря щодо використання на уроках природознавства в початковій школі
| Ознаки погіршення погоди | 1. Перисті хмари у вигляді гачків або «котячих хвостів» швидко насуваються з західної половини неба. 2. Після появи перистих хмар, що швидко рухаються, небо вкривається прозорим, мов серпанок, шаром перисто–шаруватих хмар. 3. На небі одночасно видно хмари всіх ярусів: купчасті, «баранчики», перисті, хвилясті. 4. Різні хмари рухаються назустріч одна одній. Удень ясно, але надвечір хмари спускаються і потовщуються. Ранішня зоря яскраво червона. Навколо сонця і місяця з’являються великі кольорові кола роси вночі не буває, немає і туману в низинах. 5. Вітер під вечір не стихає, а посилюється. 6. Коли сідає сонце, на заході видно смуги перистих хмар, які розходяться віялом з однієї точки горизонту. 7. Сонце сідає в суцільний шар перистих хмар. 8. Уночі дуже мерехтять зорі. 9. Вінця навколо місяця близько прилягають до нього. 10. Зменшується різниця між денною й нічною температурою. 11. Ввечері стає тепліше, ніж уранці. 12. Дим з димарів іде горизонтально або стелиться. 13. Купчасті хмари під вечір не зникають, а збільшуються в розмірах. 14. Високошаруваті хмари вкривають усе небо. Рух хмар швидкий. Напрям руху хмар не відповідає напряму вітру і відхиляється вправо. 15. Вечірня зоря під час заходу сонця багряно–червона. 16. Сильно чути звуки. 17. Вогонь погано розпалюється, горить з шипінням. 18. Сіль мокріє. 19. Гуси летять низько без крику. 20. Ластівки літають низько. 21. Зранку не розкриваються квіти кульбаби. |
| Ознаки поліпшення погоди | 1. Якщо під час негоди сила вітру мало міняється протягом доби, а потім вітер стає поривчастим, швидкість поступово зменшується. 2. Після похмурої погоди надвечір з’являється сонце; коли воно сідає на заході зовсім немає хмар. 3. Місяць сідає при чистому небі. 4. Вдень жарко, а вночі холоднувато. 5. Вночі в лісі значно тепліше, ніж у полі. 6. Вночі в низинах холодніше, ніж на пагорбах. 7. Велика роса вночі. 8. Туман, що виникає ввечері в низинах, на ніч посилюється, а ранком зникає, коли зійде сонце. 9. Тиха ніч, ранком виникає вітер, який удень посилюється, а під вечір стихає. 10. Дим підіймається стовпом угору. 11. Небо цілий день ясне або ранком з’являються купчасті хмари, які збільшуються в кількості і розмірах близько полудня, а під вечір зникають. 12. Високі перисті хмари, що здаються нерухомими, з’являються рано–вранці, а під вечір зникають. 13. Вечірня зоря під час заходу сонця яскраво жовта, золотиста. 14. Сонце сідає на чистому небі. Вечірня зоря золотиста. 15. Молочний Шлях (уночі) добре видно. 16. Якщо небо було хмарне, то хмарність стає мінливою, з’являються просвіти. Хмари поступово змінюються на купчасті, які пливуть у тому ж напрямі, куди дме вітер. 17. Під час негоди опади випадають з перервами і можуть бути сильними. 18. Ластівки літають високо. 19. Пух тополі (цвіт) літає високо. 20. Березовий листок скрипить між пальцями. 21. Ранком на зустріч сонцю широко розкриваються віночки березки польової. |
| Ознаки, які показують наближення чи припинення опадів | 1. Зранку з’являються купчасті хмари, які ростуть і опівдні набирають форми високих башт або гір – на дощ. 2. Удень душно – «парить» – на дощ. 3. Блідувате вдень небо – на дощ. 4. Свійська птиця копошиться в землі, в піску – на дощ. 5. Піднялась мошка – на дощ. 6. Дощові черви на поверхні землі – на дощ. 7. Лісові пташки замовкли, не співають – на грозу. 8. Ластівки поховались у гнізда – на сильний дощ, град. 9. Опале листя не шелестить під ногами – на дощ. 10.Чистотіл (рослина) хилиться до землі – на дощ. 11. На листках кінського каштана виступають краплини соку – «сльози» – на дощ. 12. З листків осокора стікають краплини води – на дощ. 13. Квіти лугової конюшини закриваються вдень у хмарні дні і на дощ. 14. Квіти латаття закриваються в хмарні дні і на дощ. 15.Краплистий і великий дощ швидко проходить. 16. Дощ при сонці швидко проходить. |
| Ознаки на добру погоду | 1. На 10 год. ранку з’являються купчасті хмари, кількість їх поступово збільшується до 3 – 4–ї год. дня, а надвечір вони зникають. 2. Після сходу сонця вітер посилюється, вдень досягає найбільшої сили, а надвечір стихає. 3. На небі дуже високо розірвані перисті хмари, здається, вони висять на одному місці. 4. Коли зайшло сонце на заході, при ясному небі довго видно сріблясте сяйво без будь-яких різких меж. 5. В улоговинах і низинних місцях увечері і вночі поземний туман, що розходиться, коли зійде сонце. |
Проаналізувавши народознавчий матеріал використання відомостей народного календаря ми дійшли висновку:
– вводити календарні відомості слід за сезонами (осінь, зима, весна, літо), що забезпечить реалізацію принципу сезонності навчання природознавства;
– вводити календарні відомості потрібно за ознаками поліпшення погоди; ознаками погіршення погоди; ознаками, які показують наближення чи припинення опадів; ознаками на добру погоду.
Таким чином, у традиційній українській культурі народний календар відігравав роль своєрідного нормативного документа, який забезпечував єдність людини і природи, єдність світу. У нього були включені прикмети розвитку природи, рослинного і тваринного світу, сонячного і місячного циклів, відповідні правила харчування та праці, норми соціальної організації, сімейних відносин, шанування батьків. Все це органічно пов’язано із змістом курсу «Я і Україна» в початковій школі.
1.3 Аналіз чинних навчальних програм та підручників з природознавства щодо використання народознавчого матеріалу.
Щоб з’ясувати, які існують шляхи використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства в початковій школі, ми вважаємо за необхідне проаналізувати чинні навчальні програми даного курсу.
Навчальний курс «Я і Україна» реалізує галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії: Людина як особистість; Людина і суспільство; Людина серед людей; Культура; Об’єкти природи; Планета Земля; Україна; Рідний край. Зазначені змістові лінії у програмі початкової школи виділяються, як природознавча і суспільствознавча в інтегрованому предметі «Я і Україна» в 1–2 класах, а в 3–4 класах вони представлені окремими предметами: «Природознавство» і «Громадянська освіта».
У процесі вивчення курсу «Я і Україна» в початковій школі в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.
Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.
Природознавча складова (об’єкти природи; рідний край; Україна) ознайомлює учнів із різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною та збереженням природних багатств.
Зміст програми, крім перелічених, містить культурологічні знання, й ті, що сприяють розвитку спостережливості, мислення дитини, уяви, пам’яті, самостійності, активності. А також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань, створюють міжсуб’єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.
Зміст курсу «Я і Україна» та його структурування визначаються загально-дидактичними принципами (гуманізації; особистісно-орієнтованого навчання; науковості; наступності; забезпечення позитивної мотивації навчання; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічним, краєзнавчим, українознавчим, планетарним, фенологічним), що реалізуються в єдності.
Детальний аналіз розділів програми курсу «Я і Україна» засвідчив, що в них передбачено вивчення дітьми народних знань. Результати аналізу відображені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2.