Глава 5 військові суди
§ 1. Види військових судів, порядок їхнього обрання, склад і загальні повноваження
Відповідно до Закону України "Про судоустрій України" (ст. 21) в Україні діють військові суди гарнізонів як місцеві суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил - як апеляційні суди (ст. 25). У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія (ст. 48). Законодавством визначено, що діяльність військових судів спрямовано на запобігання будь-яким посяганням на безпеку України; підтримання боєздатності й боєготовності Збройних Сил та інших військових формувань; охорону прав і свобод військовослужбовців та інших громадян; охорону прав і законних інтересів військових частин, установ та організацій.
Таким чином, на військові суди покладено завдання здійснювати правосуддя в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачене законодавством України.
Суттєвим фактором, що зумовлює особливість становища військових судів є те, що їх утворюють і діють вони в специфічних умовах Збройних Сил та інших військових формувань. Це пов'язано насамперед з тим, що в організації і функціонуванні Збройних Сил на першому місці стоїть забезпечення безпеки держави, необхідної боєздатності, підтримання військової дисципліни та встановленого порядку несення служби. По-друге, дислокацію військ і флоту не пов'язано з адміністративно-територіальним устроєм, що відповідно впливає на організацію та діяльність військових судів. По-третє, під час визначення підвідомчості справ військовим судам завжди враховуватимуть, чи належать суб'єкти правовідносин до числа військовослужбовців.
Визначення підсудності справ військовослужбовців потрібно здійснювати за процесуальним законодавством. Сьогодні його ще не приведено у відповідність із Законом України "Про судоустрій України".
Ці питання вирішуються так:
- у разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні злочинів, якщо справа хоч би про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші - загальному суду, справу про всі злочини розглядає військовий суд;
- у разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо справа щодо хоч би одного з обвинувачених підсудна загальному суду, справу щодо всіх обвинувачених розглядає загальний суд;
- справи про злочини, вчинені особами, зазначеними вище, в період проходження ними військової служби, розглядають військові суди й у тому разі, якщо на момент розгляду справи вони вже звільнилися з військової служби;
- справи про злочини, вчинені особами до їхнього призову чи вступу на військову службу, розглядають загальні суди.
У порядку цивільного судочинства військовими судами розглядаються такі справи:
а) за спорами, які виникають із адміністративних правовідносин, зокрема скарги на неправомірні дії та рішення посадових осіб і органів військового управління відповідно до гл. 31-А ЩІК;
б) за спорами щодо врегулювання порядку проходження служби військовослужбовцями (здебільшого це стосується звільнень з військової служби й несвоєчасного розрахунку в зв'язку з цим, порушень порядку такого звільнення, неправильного вибору підстав для звільнення тощо);
в) за житловими спорами щодо, зокрема, питань виселення з гуртожитків і будинків державного житлового фонду;
г) інші (виплата грошового забезпечення, відшкодування моральної шкоди тощо).
Згідно зі статистичними даними, якщо в 1997 році військовими судами України було розглянуто з постановленням рішення лише 620 цивільних справ, то в 1998 і 1999 роках їхня кількість уже перевищувала 5 тис., а всього за ці роки розглянуто 11169 таких справ. У 2003 році військовими судами закінчено провадження 15366 цивільних справ.
§ 2. Військовий суд гарнізону. Голова військового суду гарнізону
Військовий суд гарнізону утворюють на території, на якій розташовано один або кілька військових гарнізонів.
Повноваження військового суду гарнізону визначають тим, що він є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил.
Голову військового суду гарнізону призначає на посаду строком на п'ять років з числа суддів і звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України на підставі акта Ради суддів України або відповідної ради суддів (п. 5 ст. 20 Закону України "Про судоустрій України"). Компетенцію голови військового суду гарнізону чітко визначено законом (ст. 24 Закону України "Про судоустрій України"). Наприклад, він: здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстрокове або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу й звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження.
§ 3. Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) і його повноваження. Голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил)
Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) є апеляційним судом, який:
- у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження та в зв'язку з ново-виявленими обставинами;
- здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає й узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;
- здійснює інші повноваження, надані йому законом.
У передбачених законом випадках кримінальні справи розглядаються за участю народних засідателів.
Народних засідателів обирають відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі й досягай двадцятип'ятирічного віку. Під час здійснення правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді.
Кількість народних засідателів у кожному військовому суді визначає голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил) за погодженням з відповідним військовим командуванням.
Як суд першої інстанції військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) розглядає: 1) справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника (капітана першого рангу); 2) справи про злочини осіб, які мають посаду від командира полку (командира корабля першого рангу) й вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем; 3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення (ст. 36 КПК).
Підсудність цивільних справ визначає ст. 123 ЩІК України 1963 р. Наприклад, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії і рішення військових службових осіб і органів військового управління на рівні військових об'єднань і вище. Підсудність цивільних справ військовим судам ЦПК 2004 р. не передбачена.
Голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил) відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України":
- здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
- розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
- на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
- організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили;
- приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення й накладає дисциплінарні стягнення;
- організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду;
- подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;
- представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;
- здійснює інші передбачені законом повноваження;
- видає накази з питань організації роботи суду.
§ 4. Організація роботи військових судів
Для належного виконання завдань зі здійснення правосуддя військові суди мають бути відповідно забезпечені.
Фінансування, матеріально-технічне постачання, забезпечення транспортом, засобами зв'язку, зберігання архівних матеріалів військових судів і Військової колегії Верховного Суду України відповідно до ст. 122 Закону України "Про судоустрій України" покладено на Державну судову адміністрацію, яка взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України.
Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим суддям установлюють на рівні посадових окладів і доплат за кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних судів.
Доплати за військові звання й вислугу років встановлює законодавство України для військовослужбовців. Посадові оклади працівників апарату військових судів не можуть бути меншими, ніж посадові оклади працівників апаратів відповідних загальних судів.
Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.
Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі й належать до штатної чисельності Збройних Сил України. На них поширено права й пільги, встановлені законодавством України для військовослужбовців.
Перелік штатних посад суддів військових судів і Військової колегії Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджує Президент України.
Строки й порядок присвоєння військових звань, порядок призову й звільнення з військової служби працівників військових судів визначено законодавством України.
Охорону службових приміщень військових судів здійснюють військові частини гарнізонів, на території яких знаходяться військові суди. Конвоювання у військові суди осіб, яких утримують під вартою на гауптвахтах, і охорону цих осіб здійснюють військові комендатури. Конвоювання осіб, яких утримують під вартою в слідчих ізоляторах, в'язницях та інших установах Державного департаменту з питань виконання покарань України, здійснюють підрозділи внутрішніх військ.
§ 5. Особливості статусу суддів військових судів
Статус суддів військових судів визначено Конституцією України, Законом України "Про статус суддів" та ін.
Перше призначення на посаду військового судді, як зазначено в ст. 128 Конституції, строком на п'ять років здійснює Президент України. Всіх інших суддів обирає Верховна Рада України безстрокове.
Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам ст. 7 Закону України "Про статус суддів", перебувають на військовій службі та мають військове звання офіцерського складу.
Кількість суддів у військових судах встановлює Президент України за поданням Голови Верховного Суду або Міністра юстиції.
Закон України "Про статус суддів" закріплює право суддів військових судів на відставку. За звільнення з військової служби та виходу у відставку судді військових судів за їхнім вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання та інших пільг або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддю військового суду не може бути звільнено з військової служби; винятком є такі випадки: за власним бажанням, за станом здоров'я, а також у разі досягнення шістдесятип'ятирічного віку.
Особливість статусу військових суддів відповідно до ст. 63 Закону України "Про судоустрій України" полягає в тому, що судді військових судів перебувають на військовій службі й входять до штатної чисельності Збройних Сил України. Президент України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом, присвоює їм військові звання. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової Служби суддів визначено законом. Військового суддю, крім здійснення правосуддя, не можна залучати до виконання інших обов'язків військової служби.