Rp.: Solutionis Acidi hydrochlorici 2 % 200 ml
Pepsini 4,0
Acidi ascorbinici 2,0
Tincturae Absinthii 5 ml
Misce. Da.
Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день
Прописана кількість кислоти аскорбінової сприяє інактивації пепсину.
#
Rp.: Zinci oxydi 10,0
Acidi salicilici 4,0
Glycerini 6,0
Aquae purificatae 40 ml
Misce. Da.
Signa. Втирати в шкіру (суспензія)
Відбувається реакція нейтралізації, у результаті утвориться цинку саліцилат, що швидко затвердіває.
По візуальних ознаках реакцій, що протікають:
1. Утворення осадів. Ця група несумісностей є самою розповсюдженою й в основному виявляється в рідких лікарських препаратах. Розрізняють утворення осадів отрутних і неотруйних. У кожному окремому випадку приходиться розглядати питання утворення осаду з погляду терапевтичної цінності лікарського препарату. Часто неотруйні осади не мають терапевтичну активність вихідних речовин і значно змінюють характер впливу лікарського препарату на організм. Тому, естественно, виникає питання, ли відпускати такі лікарські препарати? Відповідь однозначна - немає.
Причини утворення осадів можуть бути всілякі:
-осадження алкалоїдів, азотистих основ, серцевих глікозидів, дубильних речовин, похідних барбітурової кислоти, сульфаніламідних препаратів, сполук важких металів, антибіотиків;
-витиснення слабких кислот із солей більш сильними кислотами, реакції окислювання-відновлення, нейтралізація, обміну.
Розберемо ці випадки на прикладах сполучень найбільш трапляючихся в рецептурі аптек. Осадження алкалоїдів і азотистих основ відбувається під впливом лугів, дубильних речовин, солей важких металів, сполук йоду з калію йодидом і ін. Осади алкалоїдів і азотистих основ утворяться найбільше часто при сполученні солей чи алкалоїдів солей азотовмісних основ з речовинами лужного характеру. У цих випадках найчастіше виходять отрутні чи сильнодіючі речовини, що випадають в осад. Велика частина солей алкалоїдів, як правило, добре розчинна у воді. Що стосується основ алкалоїдів, то вони дуже важко розчинні у воді, за винятком: кодеїну (1:150), кофеїну (1:80), пілокарпіну, термопсина, цитазина, нікотину і деяких інших.
Тому, більшість солей алкалоїдів не можна сполучити з лугами лужнореагуючими речовинами такими як: розчином аміаку, натрію гідрокарбонатом, нашатирно-анісовими краплями, а також препаратами, що володіють основними властивостями: барбітал-натрієм, натрієвими солями сульфаніламідних препаратів, кальцію гліцерофосфатом, еуфілліном, гексаметилентетраміном і іншими подібними речовинами. Особливо чуттєвими до лужного середовища є солі папаверину, нікотину, стрихніну, апоморфіну, скополаміну й атропіну.
#
Rp.: Papaverini hydrochloridi 0,15
Natrii hydrocarbonatis 5,0
Aquae purificatae 100 ml
Tincturae Valerianae 5 ml
Misce. Da.
Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день
У даному випадку в лужному середовищі випадає основа папаверину, витиснута натрію гідрокарбонатом. Частина натрію гідрокарбонату розпадається на нейтралізацію органічних кислот валеріани.
Погано розчинні основи можуть виділятися в осад, особливо при малому обсязі лікарського препарату (у краплях).
#
Rp.: Codeini 0,15
Solutionis Aethylmorphini hydrochloridi 1 % 10 ml
Misce. Da.
Signa. По 15 капель 2 рази в день
Кодеїн, що є сильною основою, яку не можна сполучити із солями алкалоїдів, утворених більш слабкими основами. У даному випадку під впливом лужно реагуючого кодеїну випадає в осад основа етилморфіну.
Подібно до солей алкалоїдів поводяться солі слабких органічних азотистих основ у лужному середовищі. Зокрема, несумісні з основними речовинами такі синтетичні замінники морфіну как: лідол, промедол. Несумісні з речовинами лужного характеру і синтетичні замінники кокаїну: новокаїн, дикаїн, совкаїн.
#
Rp.: Dicaini 0,1