Евтектический сплав - це суміші визначеної сполуки з постійною температурою правління, більш низькою, чим кожної речовини окремо (від грецького слова eutektas - добре плавиться).
У результаті взаємодії між речовинами утворяться густі малорухомі рідини, що важко кристалізуються і схильні до значного переохолодження.
Легко утворять евтектичні суміші при кімнатній температурі такі речовини как: антипірин, ментол, фенацитин, тимол, камфора, хлоралгідрат, резорцин, фенілсалицилат, бромкамфора, фенол і ін.
. Швидкість утворення рідини також у значній мірі залежить від:
- природи вихідних речовин;
- поверхні зіткнення між частками речовин;
- температури навколишнього середовища;
- механічного впливу до т.д.
На швидкість плавлення сильно впливає температура в приміщенні. Чим вище температура, тим скоріше відбувається плавлення.
Що стосується відносної вологості повітря приміщень, вологості препаратів, те ці фактори на швидкість плавлення суміші не роблять істотного впливу.
У випадку прописування речовин, що утворять евтектику, рецепти не підлягають виконанню, за винятком тих випадків, коли евтектика передбачається чи лікарем використовується для удосконалювання технологічної операції.
Наприклад явище евтектики може бути використане для одержання рідкого препарату чи для більш рівномірного розподілу лікарської речовини в суміші порошків/
#
Rp.: Thymoli 0,1
Mentholi 1,5
Acidi borici 10,0
Boli albae
Talci ana 15,0
Misce, fiat pulvis.
Da.
Signa. Присипка
Для готування даної присипки тимол і ментол у вигляді евтектики рівномірно розподіляється в суміші порошків, чим при введенні їх у кристалічному виді. Мала кількість рідини, що утвориться, у результаті евтектики не вплине на сипкість порошків.
З метою усунення несумісності в порошкових сумішах рекомендуються наступні технологічні прийоми:
1. Виведення реакційно-здатного компонента (крім групи отруйних наркотичних і сильнодіючих речовин).
2. Заміна за узгодженням з лікарем реакційноздатного компонента фармакологічно активною частиною, а саме, кофеїн-бензоат натрію можна замінити кофеїном у кількості 40 %, кодеїну фосфат – кодеїном (75 %), еуфеллін – теофилліном (80 %).
3. Введення в суміш допоміжних речовин – вологорегуляторів, ціль яким адсорбують вологу. У якості таких застосовують: глинисті мінерали, аеросил, магнію карбонат, крохмаль підсушений, кількість і вид вологорегулятора підбирають експериментально з урахуванням сумісності інгредієнтів.
4. Фракційне змішування.
5. Підсушування кристаллогідратов перед виготовленням порошків.
6. Підбір пакувального матеріалу.
У кожному окремому випадку усунення несумісностей інгредієнтів зважується за узгодженням чи без узгодження з лікарем.
5. Коагуляція колоїдних розчинів і ВМС
До фізико-хімічних несумісностей відносяться також такі явища как коагуляції колоїдних розчинів і ВМС.
Процеси коагуляції колоїдних часток у розчинах можуть відбуватися під впливом різних факторів, а саме: при старінні колоїдів, гідролізі, висолюванні й ін.
В аптечній практиці чаще зустрічаються випадки висолювання колоїдних часток, що відбуваються під впливом електролітів, кислот, основ і спирту. Ці процеси залежать від природи речовини і концентрації колоїдного розчину.
Наприклад, висолююча дія можна спостерігати при сполученні розчинів протарголу, колларголу, іхтіолу з електролітами. Коагуляція в цьому випадку супроводжується реакцією обміну.
#
Rp.: Solutionis Protargoli 2 % 100 ml
Zinci sulfatis 0,5
Misce. Da.
Signa. Очні краплі
У даному випадку коагуляція протарголу обумовлена зняттям електричного заряду з часток протарголу. Одночасно буде утворюватися осад цинку альбуміната. Очні краплі відпустці не підлягають.
Розчин іхтіолу також піддаються коагуляції при введенні препаратів срібла, заліза, міді, ртуті, свинцю, кальцію. У цьому випадку відбувається реакція обміну, у результаті чого утвориться нерозчинний осад солей сульфоіхтиоловой кислоти і виділення тіофенів у вигляді маслянистої маси.
#
Rp.: Solutionis Ichtyoli 5 % 200 ml
Zinci sulfatis 4,0
Glycerini 10,0
Misce. Da.
Signa. Для спринцювання
Виділяється нерозчинний осад цинку іхтиолсульфата. Пропис несумісний, тому що губиться терапевтична цінність лікарського препарату.
Часткова коагуляція спостерігаються при додаванні електролітів чи міцного спирту до розчинів слизів, білкових речовин, крохмального клейстеру й особливо при додаванні їх одночасно. У зв’язку з цим електроліти необхідно вводити дуже обережно й обов’язково в розчиненому вигляді. Спиртові рідини також вводять в останню чергу (може відбутися зміцнення часток при впливі рідини на колоїдні розчини).
До випадків фізико-хімічних несумісностей варто віднести також висолювання ВМС при додаванні великих кількостей електролітів. Висолювання викликається тим, що іони нейтральних солей, гідролізуючи, віднімають воду в названих сполук. Чим вище заряд іонів, тим більш висолююча дія. Наприклад, у прописі, приведеної нижче вже при розведенні водою з’являється каламуть (заміна розчину), а під впливом кальцію хлориду утвориться пластівчастий смолистого виду осад, що прилипає до стінок флакона.
#
Rp.: Solutionis Calcii chloridi 5 % 180 ml
Extracti Polygoni hydropiperis fluidi 20 ml
Misce. Da.
Signa. Через 1 годину по столовій ложці
6. Розшарування емульсій
Однією з причин фізико-хімічних несумісностей є коалесценція (розшарування) емульсій.
Що стосується процесів розшарування емульсій, то і цей процеси відбуваються під впливом електролітів, температурних умов, концентрованих сиропів і інших речовин.
#
Rp.: Emulsi Olei Ricini 100,0
Sirupi Cerasi 10,0
Misce. Da. Signa. По 1 стол. ложці 3 рази в день
Ягідні сиропи (малиновий, вишневий) є кислореагуючими рідинами, що викликають звурдження емульсій. У даному випадку, якщо навіть прописаний сироп замінити на простій, відбудеться процес руйнування емульсії, де внаслідок гідролізуючої дії концентрованих розчинів цукру. Такі емульсії відпустці не підлягають.
7. Адсорбція діючих лікарських речовин
Ученими було встановлено, що високодисперсні порошки, такі як: вугілля, алюмінію гідроксид, біла глина й особливо рослинні порошки, значно знижують терапевтичну активність лікарських препаратів при прописуванні їх одночасно з алкалоїдами і глікозидами. Це підрозумівається частковою чи повною адсорбцією алкалоїдів і глікозидів. З явищами адсорбції діючих речовин приходиться зустрічатися при сполученні солей алкалоїдів і рослинних порошків у пілюльних масах. Зважаючи на те, що рослинні порошки не переварюються, а отже не засвоюються організмом, є небезпека втрати коштовних лікарських речовин. В окремих випадках рослинні порошки з лікарськими речовинами утворять важко розчинні сполуки, у результаті чого також губляться лікувальні властивості препаратів. Це небажане явище легко усунути, якщо замінити рослинні порошки сумішшю цукру, глюкози і крохмалю.
Явище адсорбції може спостерігатися при виділенні в мікстурах неотруйних осадів, що на своїй поверхні можуть адсорбувати вхідні до складу мікстури цінні лікарські речовини. Це особливо небезпечно, коли до складу лікарського препарату входять отрутні чи сильнодіючі речовини.
#
Rp.: Codeini 0,2
Infusi radicis Valerianae ex 10,0 200 ml
Calcii chloridi 10,0
Misce . Da .
Signa . По 1 столовій ложці 3 рази в день
У даному випадку в результаті взаємодії кальцію хлориду з органічними кислотами, що містяться в настої кореня валеріани, випадає осад і, крім того, відбувається коагуляція екстрактивних речовин і крохмалю сильним електролітом. Осад сам по собі не отрутний, але може частково адсорбувати кодеїн, виводячи його з розчину. Тому, лікарський препарат являє собою несумісність, тому що порушується дозування сильнодіючої речовини кодеїну.
ФАРМАЦЕВТИЧНІ НЕСУМІСНОСТІ
Лікарські препарати в рецептах можна розділити на 2 групи: раціональні і нераціональні (несумісні