Розділ 5. Стосунки з Україною
5.1. Політичні відносини між Україною та Лівією
Історія відносин між Україною та Лівією:
Визнання України: 24 грудня 1991 року.
Встановлення дипломатичних відносин: 17 березня 1992 року.
Дипломатичні установи: Посольство Лівії в Україні (з 1993 року), Посольство України в Лівії (з 1999 року).
З серпня 2010 року Посол України в Лівії — М.В.Нагорний.
14 травня 2014 року в Україну прибув Мохамед Салахеддін Нуреддін Аль-Шиллі – Посол Держави Лівія в Україні.
Існуючі двосторонні органи високого рівня:
Українсько-лівійська двостороння міжурядова Комісія із співробітництва.Відбулося п’ять засідань Комісії (у 1995, 2001, 2003, 2009 і 2010 рр.). Українську частину Комісії очолював Прем’єр-міністр М.Я.Азаров, лівійську — (триває узгодження кандидатури).
Політичне співробітництво. Зустрічі, візити
Нещодавні контакти на найвищому та вищому рівнях:
Не дивлячись на складні умови лівійського збройного конфлікту 2011 року, розвиток відносин між Україною та Лівією продовжувався. Політичний діалог підтримувався як з представниками Джамагирії, так і з членами опозиційної Національної перехідної ради, яка згодом трансформувалася у легітимну лівійську владу. При цьому українська сторона виходила з пріоритетності захисту прав та інтересів громадян України, які працюють у Лівії.
19 липня 2011 року відбувся робочий візит в Україну Секретаря ГНК ЗЗМС (Міністра закордонних справ) Лівійської Джамагирії А.Аль-Обейді. Він провів зустріч з Міністром закордонних справ України К.І.Грищенком, під час якої відбувся обмін думками щодо поточної ситуації на Близькому Сході та у Північній Африці, зокрема, у Лівійській Джамагирії, було висловлено стурбованість у зв’язку із збільшенням кількості жертв серед мирного населення внаслідок збройного конфлікту.
21 червня 2011 року відбувся візит в Україну Уповноваженого з питань закордонних справ Національної перехідної ради Лівії А.Шелгама, який у минулому обіймав посади Секретаря ГНК ЗЗМС (Міністра закордонних справ) Лівійської Джамагирії та Постійного представника Джамагирії при ООН.
1 вересня 2011 року Україна заявила про офіційне визнання НПР Лівії єдиним легітимним представником лівійського народу.
20 вересня 2011 року Президент України В.Ф.Янукович взяв участь у Зустрічі високого рівня щодо Лівії (Другому засіданні Групи «Друзів нової Лівії»), яка відбулася в Нью-Йорку в рамках роботи 66-ї сесії ГА ООН. Глава Української держави мав зустріч з Главою НПР Лівії М.Абдель Джалілем, якому, зокрема, повідомив про прийняте рішення направити до Лівії гуманітарну допомогу.
19-25 жовтня 2011 року відбувся візит до Лівії української делегації на чолі із Спеціальним представником України з питань Близького Сходу та Африки Є.О.Микитенком. На виконання відповідного Указу Президента України лівійській стороні було передано гуманітарну допомогу, яка складалася з гуманітарного вантажу (перев’язувальні матеріали та медикаменти), роботи групи українських медичних фахівців в одній із лівійських лікарень впродовж одного місяця, лікування за рахунок української сторони 11 постраждалих у результаті бойових дій громадян Лівії.
У контексті організації лікування постраждалих громадян Лівії в Україні на комерційній основі наприкінці грудня 2011 року Київ відвідала делегація лівійської Адміністрації з питань опіки над пораненими, були проведені зустрічі та переговори в Міністерстві закордонних справ, Міністерстві оборони та Міністерстві охорони здоров’я України.
10-12 січня 2012 року в Тріполі з робочим візитом перебувала делегація, до складу якої входив Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Є.О.Микитенко. Основною темою переговорів було вирішення проблеми громадян України, затриманих у Лівії під час збройного конфлікту.
25 вересня 2012 року у рамках участі в роботі 67-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з його лівійським колегою А.Бен Хаялем. Сторони обговорили деякі питання порядку денного двосторонніх відносин, зокрема, можливість участі України у відновленні пошкодженої лівійської інфраструктури, а також перспективи вирішення справи засуджених у Лівії громадян України.
11 грудня 2012 року під час 4-ї зустрічі «Друзів Сирії» в Марракеші (Марокко) відбулися переговори Спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки Є.О.Микитенка з Першим заступником міністра міжнародного співробітництва Лівії М.Х.Хабібом. Співрозмовники обмінялися думками щодо перспектив розвитку двостороннього співробітництва в сферах, які становлять взаємний інтерес. Окремо було обговорено питання стосовно затриманих у Лівії українців.
24-25 грудня 2012 року в Києві перебувала делегація Міністерства закордонних справ Лівії на чолі з директором департаменту міжнародного права і договорів С.Джувейді. В українському зовнішньополітичному відомстві проведено двосторонні консультації щодо інвентаризації сучасного стану українсько-лівійської договірно-правової бази.
На початку січня 2013 року МЗС України відвідала делегація Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Лівії на чолі з директором департаменту європейських справ М.Мілядом. Українська та лівійська сторони обговорили широке коло питань порядку денного двосторонніх відносин, а також провели політичні консультації з нагальних світових процесів.
19-22 квітня 2013 року відбувся робочий візит Спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки Г.Г.Латія до Лівії. Відбулися зустрічі з Головою Генерального національного конгресу (парламенту) М.Аль-Мгаріфом, Прем’єр-міністром А.Зіданом, Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва М.Абдель Азізом, Міністром економіки Лівії М.Абу Фанасом. У рамках візиту Спеціальний представник України зустрівся з лівійськими бізнесменами, а також відвідав групу затриманих громадян України (19 осіб).
2-7 липня 2013 року на запрошення Верховного суду України відбувся візит в Україну делегації на чолі з Головою Лівійського вищого суду К.Даганом з метою обговорення перспектив розвитку двостороннього співробітництва в сфері юстиції.
31 липня 2013 року робочий візит до Лівії здійснив Віце-прем’єр-міністр України К.І.Грищенко з метою всебічного обговорення ситуації, що склалася внаслідок збройного захоплення в порту Бенгазі судна „Етель” з українським екіпажем на борту, шляхів звільнення екіпажу судна та унеможливлення реалізації погроз на адресу громадян України, які знаходяться на території Лівії.
25 вересня 2013 року в Нью-Йорку в рамках роботи 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН відбулася робоча зустріч Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари з Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Лівії М.Абдель Азізом. Було досягнуто домовленості щодо активізації двостороннього діалогу на найвищому і високому рівні. Міністри обмінялися запрошеннями здійснити візити відповідно в Україну та до Лівії.
23-27 вересня 2013 року в Києві відбулися консульські консультації між МЗС України та Лівії – перший подібний захід з 2008 року. Директорами департаментів консульської служби було обговорено проблематику українсько-лівійських консульських відносин включно з наявними проблемними питаннями. За результатами консультацій було підписано відповідний протокол.
Лівійська сторона підтримала Україну в конфлікті з Російською Федерацією. Зокрема, делегація Лівії проголосувала на підтримку проекту резолюції ГА ООН „Територіальна цілісність України” під час голосування 27 березня 2014 року.
5.2. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Чилі
У дореволюційні роки відзначалося нарощування темпів розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва. За результатами 2010 року товарообіг сягнув позначки у 201 млн. дол. США. На експертному рівні опрацьовувались питання реалізації взаємовигідних спільних проектів, зокрема, з вирощування на орендованих українських землях зернових для потреб Лівії, створення на лівійській території регіонального центру з обслуговування літаків АН та двигунів Мотор-Січ, будівництва для Лівії торговельного флоту та метрополітену в Тріполі.
Лівійський збройний конфлікт 2011 року та запроваджені проти цієї країни міжнародні санкції призвели до виникнення паузи в українсько-лівійському діалозі та скорочення обсягів товарообігу, унеможливили реалізацію значної кількості багатообіцяючих двосторонніх домовленостей.
У 2012 році відзначалися позитивні зрушення, насамперед – відновлення і навіть зростання українсько-лівійської торгівлі. Обсяги двостороннього товарообігу склали 299,6 млн. дол. США, що забезпечило зростання в порівнянні з конфліктним 2011 роком більш ніж на 175%. При цьому обсяги експорту з України до Лівії склали 296,2 млн. дол. США.
Ця тенденція в цілому збереглася і в 2013 році, за результатами якого обсяги українсько-лівійського товарообігу склали 274,0 млн. дол. США за позитивного для України сальдо в 273,6 млн. дол. США.
Існування позитивного для України сальдо торговельного балансу є закономірним з огляду на традиційну структуру двосторонньої торгівлі, в якій переважає український експорт до Лівії – в основному зернові культури (понад 80%) та чорні метали (близько 15%).
Водночас, складнощі перехідного періоду, що триває, і нестабільна ситуація в Лівії негативно позначаються на показниках двосторонньої торгівлі. В першому півріччі 2014 року обсяги українсько-лівійського товарообігу склали 107,2 млн. дол. США, що відповідає 96,8% обсягів за аналогічний період 2013 року. Товарообіг складався повністю з українського експорту, переважну частку якого традиційно складають зернові, а також чорні метали. Імпорту з Лівії в цей період не зафіксовано.
Деяке зниження обсягів українського експорту до Лівії пов’язується з різким падінням рівня видобутку та експорту лівійської нафти, що потягло за собою економічний спад, адже за рахунок нафтової галузі формується понад 94% державного бюджету Лівії
За наявними даними, інвестиційна діяльність між Україною та Лівією на сьогодні не проводиться, що пов’язано, насамперед, з пріоритетною орієнтацією лівійської сторони на повоєнну відбудову власної країни. Українські капітали так само не інвестуються в Лівію через існування значних ризиків.
Потенційною ринковою нішею в Лівії, на яку українська сторона могла б претендувати в довгостроковій перспективі, є реалізація масштабних інфраструктурних проектів. Проте, відповідні ініціативи потребують детального обговорення із залученням урядів та ділових кіл двох країн, що стане можливим після стабілізації ситуації в Лівії.
З метою надання нового імпульсу двосторонній взаємодії та сприяння її подальшому розвитку опрацьовується питання щодо організації і проведення в Києві шостого засідання Українсько-лівійської двосторонньої міжурядової Комісії із співробітництва.
ВИСНОВКИ
Лівія офіційна назва – Держава Лівія – країна на півночі Африки, що на сході межує з Єгиптом, на південному сході – з Суданом, на півдні – з Чадом і Нігером, на заході – з Алжиром і Тунісом, з півночі омивається Середземним морем.
2011 року, водночас з іншими подіями так званої «Арабської весни», у Лівії розпочалися масові акції протесту проти режиму Каддафі, які переросли в громадянську війну. 20 жовтня 2011 року Муаммар Каддафі, якого було захоплено в місті Сирт, помер від поранень. 9 серпня 2012 року Національна перехідна рада офіційно передала владу обраному за місяць перед цим парламенту країни - Загальному національному конгресу.
В останні кілька років у своїй міграційній політиці керівництво Лівії все більше відходить від панафриканізму в бік обмеження імміграції для звільнення робочих місць власним громадянам. Це пояснюється високим безробіттям в країні (30%), а також великими витратами держави на утримання мігрантів.
Пріоритетним завданням Національної Нафтовий Корпорації на сьогоднішній день є закупівля обладнання для таких родовищ, як Сарир, Ваха, Зуетіна, що характеризуються низьким тиском в пластах, що перешкоджає збільшенню їх продуктивності. Ситуація ускладнюється тим, що більшість подібних родовищ раніше розроблялися американськими компаніями, відповідно, для їх реабілітації потрібна техніка, вироблена в США.
У зв'язку з постійним збільшенням демографічного навантаження на землю та її використанням під промислову та інфраструктурну забудову в деяких країнах регіону актуальним стає освоєння нових територій під сільськогосподарське виробництво.
За наявними даними, інвестиційна діяльність між Україною та Лівією на сьогодні не проводиться, що пов’язано, насамперед, з пріоритетною орієнтацією лівійської сторони на повоєнну відбудову власної країни. Українські капітали так само не інвестуються в Лівію через існування значних ризиків.
Список використаної літератури
1. Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
2. Mohamed Al Genedal. Agriculture in Libya. Arab Book Publishers 1978.
3. Ali Rahuma. Cost of barley and wheat production in some state managed agricultural projects. J. Agric. Res. 1989
4. Джерело: Міністерство закордонних справ Лівії. - Http://www.foreign.gov.ly/online/.
5. Вільний інтернет ресурс: http://catalog.fmb.ru/lyb11.shtml
6. Вільний інтернет ресурс: http://libya.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ly/trade
7. Вільний інтернет ресурс: http://libya.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ly/diplomacy
8. Вільний інтернет ресурс: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%97
9. Вільний інтернет ресурс: http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/ekonomichna_geografija_zarubizhnikh_krajin/pivnichna_afrika_silske_gospodarstvo_ta_promislovist/64-1-0-910