Основні класи систем, що базуються на знаннях в комп'ютерній технології навчання

Клас системи   Характерні ознаки   Приклади системи  
Інтелектуальні інформаційно-пошукові системи   1 .Модель предметної галузі. 2. Модель мови (словник, граматика).   ЗАПСИБ, ПОЕТ, FLIGHT, GEOBASE  
Системи машинного перекладу   1 .Модель перекладу.   Силод, Систран, BRAWIS, ATLAS-II, ПЛАСТ, СПАС  
Інтелектуальні навчаючі системи   1 Модель предметної галузі 2 Модель студента 3Модель навчання   ГЕОГРАФ, СОАСН, MALT  
Експертні системи   1 Підсистема пояснення 2Знання експерта      
Інструментальні EC   3Підсистема набуття знань 4Підсистема спілкування 5 Підсистема розв'язування   BESS, GURU, MY, CIN, FIRSTCLASS INTER  
Прикладні експертно-навчаючі системи   6Модель предметної галузі 7 Модель студента 8 Модель навчання 9 Знання із стратегій та методик навчання 10 Знання про помилки (діаграма помилок)   САКИО, BETS, GUIDON, WHI  

Ряд авторів пропонують структурувати програмно-інформаційне забезпечення в напрямі виділення відповідних навчально-технологічних модулів, які відповідають різним функціям і задачам навчання. Перелік основних навчально-технологічних модулів наводиться в таблиці.

Найменування модуля   Характеристика  
Експертно-навчаючі системи   Формування навчаючого середовища  
Автоматизовані практикуми   Інтеграція різних програмно-інформаційних середовищ  
Автоматизовані навчаючі системи   Вхідна мова, орієнтована на реалізацію навчального діалогу  
Інформаційно-навчаючі системи   Автоматизовані словники, навчання термінам  
Конструктори навчальних ситуацій І навчальних ігор   Мови маніпулювання  
Вмонтовані інструкції для користувачів   Редактори різних типів  

В основі критерію класифікації ППЗ обраний характер спілкування між вчителем і студентом, а також між студентами. Згідно цієї класифікації всі ППЗ можна поділити на дві групи:

І) ППЗ, спрямовані на зменшення часу спілкування між викладачем і студентами, або навіть на навчання без викладача (демонстраційні програми, програми-тренажери, різноманітні «електронні довідники»);

2) ППЗ, спрямовані на інтенсифікацію спілкування студент-викладач, студент - студент за рахунок ефективного використання засобів HIT (експертні системи, системи машинної графіки, системи когнітивної комп'ютерної графіки, інструментальні педагогічні засоби тощо).

На сучасному етапі акцент в створенні ППЗ перемістився від програм першого типу на програми другого типу, тому що вони дозволяють проводити навчання в процесі активних дій студента що сприяє підвищенню мотиваційної наповненості навчального процесу, набуттю стійких знань, формуванню прийомів розумової діяльності, творчого мислення студентів.

Критерієм класифікації є дидактичні завдання, що розв'язуються з використанням ППЗ:

По-перше програми використовуються як допоміжні засоби для більш ефективного розв'язання наявної системи дидактичних задач. Зміст об'єкта засвоєння в комп'ютерній навчаючій програмі цього типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо. Прикладом можуть бути експертні системи.

По-друге, комп'ютер може бути засобом, на який покладається розв'язання окремих дидактичних задач при збереженні загальної структури, цілей і задач безмашинного навчання. При цьому сам навчальний зміст не закладається в комп'ютер (він виконує функції контролера, тренажера тощо). Ця функція комп'ютера широко представлена в розгалужених діалогових системах, що моделюють діяльність викладача.

По-третє, використання комп'ютера дозволяє ставити і розв'язувати нові дидактичні задачі. Характерними прикладами є програми з імітації комп’ютерного експерименту. В цих програмах об'єктом засвоєння виступають: а) зовнішні параметри того чи іншого процесу;

б) закономірності, що недоступні спостереженню в звичних умовах;

в) зв'язки, що імітують явища з тими параметрами, що автоматично задаються програмою.

По-четверте, комп'ютер може використовуватись як засіб моделювання змісту об'єктів засвоєння шляхом їх конструювання. Сюди відносять так звані «комп'ютерні навчаючі середовища».

В пропонованій класифікації автори виділяють експертні системи лише як допоміжний засіб для розв'язання наявної системи дидактичних завдань, де об'єктом засвоєння програми є довідкова інформація.

Дослідження показало, що можливості експертних систем у навчанні значно ширші. Вони можуть виступати і як засіб розв'язання окремих традиційних дидактичних задач, наприклад, тестування знань, і як засіб для розв'язання нової дидактичної задачі, що не розв’язується традиційними методами, - завдання по складанню навчальних баз знань і наповненню експертних оболонок.

З врахуванням зроблених зауважень, класифікація ППЗ, критерієм якої є дидактичні завдання, найбільш повно відображає роль експертних систем у навчальному процесі.