Основні класи систем, що базуються на знаннях в комп'ютерній технології навчання
| Клас системи | Характерні ознаки | Приклади системи |
| Інтелектуальні інформаційно-пошукові системи | 1 .Модель предметної галузі. 2. Модель мови (словник, граматика). | ЗАПСИБ, ПОЕТ, FLIGHT, GEOBASE |
| Системи машинного перекладу | 1 .Модель перекладу. | Силод, Систран, BRAWIS, ATLAS-II, ПЛАСТ, СПАС |
| Інтелектуальні навчаючі системи | 1 Модель предметної галузі 2 Модель студента 3Модель навчання | ГЕОГРАФ, СОАСН, MALT |
| Експертні системи | 1 Підсистема пояснення 2Знання експерта | |
| Інструментальні EC | 3Підсистема набуття знань 4Підсистема спілкування 5 Підсистема розв'язування | BESS, GURU, MY, CIN, FIRSTCLASS INTER |
| Прикладні експертно-навчаючі системи | 6Модель предметної галузі 7 Модель студента 8 Модель навчання 9 Знання із стратегій та методик навчання 10 Знання про помилки (діаграма помилок) | САКИО, BETS, GUIDON, WHI |
Ряд авторів пропонують структурувати програмно-інформаційне забезпечення в напрямі виділення відповідних навчально-технологічних модулів, які відповідають різним функціям і задачам навчання. Перелік основних навчально-технологічних модулів наводиться в таблиці.
| Найменування модуля | Характеристика |
| Експертно-навчаючі системи | Формування навчаючого середовища |
| Автоматизовані практикуми | Інтеграція різних програмно-інформаційних середовищ |
| Автоматизовані навчаючі системи | Вхідна мова, орієнтована на реалізацію навчального діалогу |
| Інформаційно-навчаючі системи | Автоматизовані словники, навчання термінам |
| Конструктори навчальних ситуацій І навчальних ігор | Мови маніпулювання |
| Вмонтовані інструкції для користувачів | Редактори різних типів |
В основі критерію класифікації ППЗ обраний характер спілкування між вчителем і студентом, а також між студентами. Згідно цієї класифікації всі ППЗ можна поділити на дві групи:
І) ППЗ, спрямовані на зменшення часу спілкування між викладачем і студентами, або навіть на навчання без викладача (демонстраційні програми, програми-тренажери, різноманітні «електронні довідники»);
2) ППЗ, спрямовані на інтенсифікацію спілкування студент-викладач, студент - студент за рахунок ефективного використання засобів HIT (експертні системи, системи машинної графіки, системи когнітивної комп'ютерної графіки, інструментальні педагогічні засоби тощо).
На сучасному етапі акцент в створенні ППЗ перемістився від програм першого типу на програми другого типу, тому що вони дозволяють проводити навчання в процесі активних дій студента що сприяє підвищенню мотиваційної наповненості навчального процесу, набуттю стійких знань, формуванню прийомів розумової діяльності, творчого мислення студентів.
Критерієм класифікації є дидактичні завдання, що розв'язуються з використанням ППЗ:
По-перше програми використовуються як допоміжні засоби для більш ефективного розв'язання наявної системи дидактичних задач. Зміст об'єкта засвоєння в комп'ютерній навчаючій програмі цього типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо. Прикладом можуть бути експертні системи.
По-друге, комп'ютер може бути засобом, на який покладається розв'язання окремих дидактичних задач при збереженні загальної структури, цілей і задач безмашинного навчання. При цьому сам навчальний зміст не закладається в комп'ютер (він виконує функції контролера, тренажера тощо). Ця функція комп'ютера широко представлена в розгалужених діалогових системах, що моделюють діяльність викладача.
По-третє, використання комп'ютера дозволяє ставити і розв'язувати нові дидактичні задачі. Характерними прикладами є програми з імітації комп’ютерного експерименту. В цих програмах об'єктом засвоєння виступають: а) зовнішні параметри того чи іншого процесу;
б) закономірності, що недоступні спостереженню в звичних умовах;
в) зв'язки, що імітують явища з тими параметрами, що автоматично задаються програмою.
По-четверте, комп'ютер може використовуватись як засіб моделювання змісту об'єктів засвоєння шляхом їх конструювання. Сюди відносять так звані «комп'ютерні навчаючі середовища».
В пропонованій класифікації автори виділяють експертні системи лише як допоміжний засіб для розв'язання наявної системи дидактичних завдань, де об'єктом засвоєння програми є довідкова інформація.
Дослідження показало, що можливості експертних систем у навчанні значно ширші. Вони можуть виступати і як засіб розв'язання окремих традиційних дидактичних задач, наприклад, тестування знань, і як засіб для розв'язання нової дидактичної задачі, що не розв’язується традиційними методами, - завдання по складанню навчальних баз знань і наповненню експертних оболонок.
З врахуванням зроблених зауважень, класифікація ППЗ, критерієм якої є дидактичні завдання, найбільш повно відображає роль експертних систем у навчальному процесі.
 |