“трагічна романтика” євгена плужника (1898 - 1936).
МІФОЛОГІЗМ ЛІРИКИ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА (1909 - 1937)
Мета: з¢ясувати специфіку світобачення непересічних поетів в українській літературі, виявити їх місце та значення у вітчизняному літературному процесі.
План
1. Життєвий і творчий шлях Є.Плужника. Участь у письменницьких організаціях “Ланка” і “Марс”.
2. Трагічне сприйняття подій громадянської війни “Дні” (1926), інтимно-особистісна, медитативна поезія збірок “Рання осінь” (1927) та “Рівновага” (1966) Є.Плужника.
3. Загальнолюдське та національне в поемах “Канів” і “Галілей”. Риси індивідуального стилю поета.
4. Життєвий і творчий шлях Б.-І.Антонича. Оцінка критикою.
5. Міфологічність зб. “Привітання життя”, “Книга Лева”, “Три перстені”, “Ротації”. Життєствердність лірики, пантеїстичність світовідчування.
6. Специфіка художнього світу Антонича. Язичництво та християнство у світогляді й творчості поета (“Зелена Євангелія”).
ЗАВДАННЯ:
Прочитати і вміти аналізувати вірші:
Є.Плужника “Я – як і всі...”, “Для вас, істгорики майбутні...”, “...І ось ляжу, - родючий гній...”, “Вчись у природи творчого спокою”, “Річний пісок слідок ноги твоєї”, “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Канів”, “Галілей”;
Б.-І.Антонича “Три перстені”, “Автопортрет”, “Автобіографія”, “Вишні”, “Зелена євангелія”, “Дороги”, “Село”, “Гірка ніч”, “Зима”, “Різдво”, “Маніфест серця”.
Література:
1. Скирда Л. Євген Плужник: Нарис життя і творчості. – К., 1989.
2. Державин В. Лірика Є.Плужника // Українське слово... – Кн.1. – С.379-394.
3. Череватенко Л. Все, чим душа боліла // Плужник Є. Поезії. – К., 1988. – С.5-28.
4. Токмань Г. Інтимна лірика Є.Плужника // Дивослово. – 2005. – №2. – С.27-34.
***
5. Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. – К., 1989.
6. Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич. Літ. портрет. – К., 1991.
7. Новикова М. Міфосвіт Антонича // Сучасність. – 1992. - № 9.
8. Ленська С. Біблійні мотиви в ліриці Б.-І.Антонича // Рідний край. – 2000. – №2 (3). – С.58-60.
9. Руснак І. Поезія Б.-І.Антонича: від українських джерел до світової культури // Укр. літ. в загальноосв. шк. – 2003. – №6. – С.6-9.
10. Горідько Ю. В силовому полі символізму (...) // Київська старовина. – 2004. – №5. – С.142-175.
МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР
Є.Плужника називали одним із найвидатніших поетів “розстріляного відродження”. Українську поезію він підніс до загальноєвропейського рівня, збагативши її інтелектуалізмом, драматичністю, філософічністю та гуманізмом. Поет органічно поєднав класичну традицію з модерними шуканнями, сполучивши елементи експресіонізму й імпресіонізму. Гуманістичне вболівання за людину, саме її право на життя, що нехтувалося війнами і революціями, протест проти обездуховлення особистості, експресивно-масштабні образи і тропи, глибокий психологізм – все це ознаки художнього світу, створеного Плужником. Трагічна загибель серед політв’язнів на далеких Соловках відбиває трагедію інтелігента, духовної особистості у жорстокому ХХ столітті.
Богдана–Ігоря Антонича літературознавців включають до когорти найвизначніших поетів світу. Він рано пішов із життя, проживши всього 28 років. Але його мистецтво, увібравши первісне коріння індоєвропейської та проукраїнської міфології, сягає світових пластів культури. Творчий діапазон Антонича досить широкий: тема мистецтва; проблеми життя і смерті; взаємозв’язки людини і Бога; поєднання космосу й національного світу, які поет інтерпретував по-філософськи широко й символічно.
Практичне заняття № 8