Критерії оцінювання знань студентів
Підготовка до практичного заняття передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання студентів щодо основних питань практичного заняття, повнота їх викладу. До уваги береться активність студентів під час занять, участь у дискусіях, виконання завдань до семінарів, знання віршів напам’ять і якість їх декламування.
Реферат оцінюється щодо повноти розробки проблеми, знань і використання наукових джерел, логічність побудови і викладу, володіння методологією дослідження, новизни чи оригінальності вирішення проблеми, самостійність і творчість при виконанні роботи, стиль викладу, якість і правильність оформлення.
Під час модульного і підсумкового контролю враховуються знання студентів основних питань курсу, ключових теоретичних питань, повнота відповіді, розуміння матеріалу і вміння його відтворити, інтерпретувати, аргументувати ту чи іншу думку, вміння підтвердити теоретичні судження літературними фактами, вміння і навички аналізу творів у літературному контексті.
| Рівні навчальних досягнень студентів | Критерії |
| Високий А (відмінно, зараховано, 90-100 балів) | Студент вільно володіє матеріалом, розуміє перебіг і взаємопов’язаність явищ літературного процесу, володіє навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляє творчі здібності, самостійно оцінює окремі літературні явища, показує знання різних джерел інформації (науково-критичної, монографічної літератури), творчо використовує дібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з опорою на художні тексти. |
| Достатній (ВС, добре, зараховано, 75-89 балів) | Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на підтвердження власного висловлювання, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти, припускається незначних граматичних помилок. |
| Середній (DE, задовільно, зараховано, 60-74 бали) | Студент в основному володіє матеріалом, відтворює незначну його частину, дає визначення літературного явища без посилання на текст, імена, приклади; студент володіє окремими навичками аналізу літературного твору (образу, явища тощо), припускається фактичних, логічних чи мовленнєвих помилок |
| Низький (FХ, незадовільно, не зараховано, 59-1) | Студент відтворює матеріал на елементарному рівні або не відтворює його взагалі; плутає авторів і твори, імена персонажів і сюжетні елементи, припускається грубих помилок у відповіді або не дає її взагалі. |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Робота студентів під час вивчення курсу “Історія української літератури 1920-30-х років” повинна бути свідомою і систематичною. Щодня слід виділяти час для читання текстів художніх творів, рекомендованих програмою. Бажано щодня тренувати пам’ять, вивчаючи поетичні тексти, необхідні для складання колоквіума. Слід читати культурологічну та історичну літературу, розширювати кругозір. 2-3 рази на тиждень необхідно працювати у бібліотеці, опрацьовуючи наукову і методичну літературу.
Самостійні роботи виконуються в окремому зошиті або на окремих аркушах. Після закінчення ПЗ вони здаються викладачеві на перевірку, потім повертаються з оцінкою і збираються в окрему теку.
Тему реферату студент обирає на початку семестру, узгоджує план і літературу з викладачем.
Перевірка знання художніх віршів напам’ять здійснюється на практичному занятті або в позааудиторний час.
Форми звітної документації: конспекти лекцій, конспекти практичних занять, читацький щоденник, тека із самостійними роботами, реферат, колоквіум (вірші напам’ять).
| Оцінка | Бали | ПЗ | Підсумкова к/р | Сам. роб. | Інд. роб. | МКР-1 | МКР-2 | Чит. щод. | Напам’ять |
| 5 | 100-90 | 35 | 30 | 5 | 5 | 10 | 10 | 20 | 20 |
| 4 | 89-75 | 28 | 25 | 4 | 4 | 8 | 8 | 15 | 15 |
| 3 | 74-60 | 21 | 20 | 3 | 3 | 6 | 6 | 10 | 10 |
| 2 | < 60 | < 21 | < 20 | < 3 | < 3 | < 6 | < 6 | 5 | 5 |
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ
(26 / 24 год)
| № п/п | Тема та основні питання лекції | год |
| 1-2. | Вступ. Історико-літературний контекст української культури 20-30-х років ХХ століття. Поняття про “розстріляне Відродження”. Нищення української культури сталінськими репресіями. Розмаїття стильових тенденцій, течій і шкіл у красному письменстві доби. Різновекторність культурологічних концепцій (ідеологічні і мистецькі пріоритети М.Хвильового, М.Зерова та офіційної політики радянської держави). Дискусія 1925-28 років та її наслідки. Провідні літературно-мистецькі організації доби (“Гарт”, “Плуг”, ВАПЛІТЕ, Аспанфут, Аспис, Ланка, “неокласика” та ін.). | 4 год |
| 3. | Творчість Павла Тичини (1891-1967). Життєвий і творчий шлях, витоки творчої індивідуальності поета. Вплив філософії Г.Сковороди, І. Канта, В.Вернадського на своєрідність світовідчування поета. Могутній дебют Тичини – збірка “Сонячні кларнети” (пантеїстичність поезії, синтез символізму і неоромантизму, ліризм і вітаїстичність, синестезія). Поняття кларнетизму. Перехід до офіційної лірики у 30-і роки. В.Стус про трагедію Тичини. Зображення національної катастрофи у трилогії “Золотий гомін”, “Дума про трьох вітрів”, “Скорбна мати”. | 2 год |
| 4. | Творчість Максима Рильського (1895 – 1964). Загальний огляд діяльності митця. Переплетення модернізму і народнопісенної традиції у ранній творчості поета. “Неокласичний” період творчості (кінець 1910-х – 1920-і роки). Античні та екзотичні мотиви збірок “Синя далечінь”, “Крізь бурю й сніг”, “Тринадцята весна”, “Де сходяться дороги”, “Гомін і відгомін”. Арешт і переслідування Рильського на початку 30-х років. Патріотична тематика творчості поета періоду війни. Уславлення гармонії людини і природи у творчості періоду “третього цвітіння” (“Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”, “Зимові записи”). | 2 год |
| 5. | Творчість “неокласиків”. Трагічність долі “грона п’ятірного”. Концепція “неокласиків” у творчості М.Зерова (“Ad fonts!”, “Антологія римської поезії”, “Камена”). Розвиток жанру сонета у творчості М.Драй-Хмари, П.Филиповича, М.Зерова, М.Рильського, Ю.Клена. | 2 год |
| 6. | Художній світ Володимира Сосюри (1898 – 1965). Автобіографічний роман “Третя Рота” як джерело відомостей про долю письменника. Початок творчого шляху (зб. “Поезії”, “Червона зима”). Краса і ліричність інтимної лірики Сосюри. Патріотична тема у творчості митця (від “Червоної зими” до “Любіть Україну” і збірок 1950-60-х років). Ліро-епос Сосюри (незакінчена поема “Махно”, твори на біблійну тематику). Романтичний образ гетьмана у незакінченій поемі “Мазепа”. | 2 год |
| 7. | “Празька школа” поезії. Є.Маланюк (1897 – 1968) – лідер празької поетичної школи. Героїка і пристрасність, амбівалентність образу України у його ліриці. Націотворчий пафос лірики О.Ольжича (1907 – 1944). Своєрідність ліричної героїні поезії О.Теліги (1907 – 1942) і Н.Лівицької-Холодної (1902 – 2005). | 2 год |
| 8. | Неоромантичність та імпресіоністичність прози Миколи Хвильового (1893 – 1933). “Основоположник справжньої української прози” (О.Білецький). Революційний романтизм лірики, новел “Кіт у чоботях”, “Солонський яр”. Поєднання стильових ознак імпресіонізму, експресіонізму, неоромантизму у збірках “Сині етюди”, “Осінь”. Участь у дискусії 1925-28 років (цикли памфлетів “Камо грядеши”, “Думки проти течії”, “Апологети писаризму”, “Україна чи Малоросія?”). Проблема “зайвих людей” в антиутопії “Санаторійна зона”. Дискусійність незакінченого роману “Вальдшнепи”. | 2 год |
| 9. | Філософсько-інтелектуальна творчість Валер’яна Підмогильного (1901 – 1937). Вплив національної та європейської класики на формування письменника-інтелектуала. Аналітичність і психологізм малої прози письменника (“Проблема хліба”, “Військовий літун”, “Гайдамака” та ін.). Художня концепція роману “Місто”. Образ Степана Радченка у контексті світової літератури. Проблемно-інтелектуальний роман “Невеличка драма”. | 2 год |
| 10. | Неоромантичні тенденції прози Юрія Яновського (1902 – 1954). Творчий шлях письменника. Художнє відображення історичний змагань народу у романі “Чотири шаблі”. Критика митця. Роман у новелах “Вершники”: оригінальність композиції, драматична напруженість конфлікту, художня майстерність. Лірико-романтичний стиль. Новаторський характер роману “Майстер корабля”. Роман “Жива вода” (“Мир”) – правдиве відтворення життя повоєнного села. | 2 год |
| 11 | Імпресіоністичність новелістики Григорія Косинки (1899 – 1934). Трагічна доля письменника. Проблематика збірок “За ворітьми”, “В житах”, “Політика”, “Циркуль”, “Серце”. Розкриття колізій революції та громадянської війни, їх відбиття у психології людини (“На золотих богів”, “Політика”, “За земельку”, “Змовини”, “Гармонія”). Національна стихія творчості новеліста, розвиток традицій соціально-психологічної новели. | 2 год |
| 12 | Новаторство драматургії Миколи Куліша (1892 – 1937). Трагічність долі письменника. “Народна трагедія” М.Куліша – драма “97”. Звернення до національної тематики. Трилогія, присвячена проблемам національного відродження: “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, “Патетична соната”. Співпраця з “Березолем”. Традиції класичної української драматургії і модерні стичні пошуки письменника. | 2 год |
| 13 | Гумор і сатира у творчості Остапа Вишні (1889 – 1956). Витоки творчої індивідуальності письменника, його автобіографічні твори. Жанрова парадигма творчості письменника. Тематика циклів “усмішок”. Висміювання великодержавного шовінізму і національної інертності в усмішках “Чукрен”, “Чухраїнці”, “Дещо з українознавства”. Арешт і заслання Остапа Вишня. Оповідання “Зенітка” як духовна перемога письменника. Гармонія людини з природою у циклі “Мисливські усмішки”. | 2 год |
СПИСОК ТЕКСТІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ЧИТАННЯ
Тичина П. Збірки “Сонячні кларнети”, “Плуг”, “Замість сонетів і октав”, “Вітер з України”. Поема “Похорон друга”.
Гей, вдарте в струни, кобзарі. Золотий гомін. Дума про трьох вітрів. Скорбна мати. Пам’яті тридцяти. Хто ж це так із тебе насміятися смів? Чистила мати картоплю. Прометей. До кого говорить? Я уверждаюсь.
Рильський М. Зб.: Синя далечінь. Крізь бурю й сніг. Тринадцята весна. Де сходяться дороги. Гомін і відгомін. Троянди й виноград. Зимові записи. Поезія: Слово про рідну матір. Поема: Жага.
Сосюра В. зб.: Осінні зорі. Сьогодні. Золоті шуліки. Коли зацвітуть акації. Серце. Поеми: Мазепа. Розстріляне безсмертя. Роман: Третя рота.
Зеров М. Зб: Камена.
Драй-Хмара М. Зб: Проростень.
Филипович П. Зб.:Земля і вітер. Простір.
Клен Ю. Зб.: Каравели. Поеми: Прокляті роки. Попіл імперій.
Куліш М. 97. Мина Мазайло. Народний Малахій. Патетична соната.
Маланюк Є. Невичерпальність. Книга спостережень.
Плужник Є. Дні. Рання осінь. Рівновага. Галілей. Канів.
Антонич Б.-І. Привітання життя. Три перстені. Книга Лева. Зелена євангелія. Ротації.
Свідзинський В. Лірика.
Ольжич О. Рінь. Вежі. Підзамча.
Теліга О. Душа на сторожі.
Хвильовий М. Кіт у чоботях. Солонський яр. Я (Романтика). Мати. Ревізор. Санаторійна зона. Іван Іванович. Вальдшнепи. Україна чи Малоросія?
Яновський Ю. Чотири шаблі. Вершники. Майстер корабля. Дочка прокурора.
Підмогильний В. Гайдамаки. На селі. В епідемічному бараці. Проблема хліба. Третя революція. Місто. Повість без назви.
Вишня О. демократичні реформи Денікіна. Як ми колись учились. Чукрен. Чухраїнці. Дещо з українознавства. Ярмарок. Моя автобіографія. Зенітка. Заєць. Вальдшнеп. Думи мої, думи мої…
Косинка Г. На золотих богів. Мати. За земельку. Фавст. Постріл. В житах. Політика. Серце. Гармонія.
Антоненко-
Давидович Б. Смерть. Сибірські новели.
Кочерга І. Свіччине весілля. Алмазне жорно. Ярослав Мудрий.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВСЬОГО КУРСУ:
1. Історія української літератури ХХ століття / За ред. В.Дончика. – У 2 кн. – К., 1998.
2. Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
3. Нові імена в програмі з української літератури: Посібник для вчителя / Упоряд. В.Я.Неділько. – К., 1993.
4. Єфремов С. Історія українського письменства. – Мюнхен, 1989.
5. Гроно нездоланих співців. – К., 1997.
6. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. / Упоряд. Є.Федоренко, В.Яременко. : У 4 кн. – К., 1994.
7. Живиця : Хрестоматія української літератури ХХ століття: У 2 кн. / Упоряд. М.Конончук, Н.Бондар, Т.Конончук. – К., 1998.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
(теми рефератів)
· Український футуризм (Гео Шкурупій, Михайль Семенко).
· Творчий злет П.Тичини у роки Великої Вітчизняної війни.
· Патріотичне звучання поеми “Похорон друга”. Гуманістичне спрямування поезії “Я утверждаюсь”.
· Оригінальність композиції та образної мови поеми-видіння М.Рильського “Жага”.
· Сонетарій М.Рильського.
· Тема краси і праці у творчості М.Рильського.
· “Неокласичні” мотиви творчості М.Рильського.
· Античні та біблійні образи в ліриці М.Рильського.
· Перекладацька діяльність М.Рильського.
· Життєвий і творчий шлях П.Филиповича. Літературно-критичні розвідки вченого.
· М.Драй-Хмара і “неокласики”. Художня своєрідність збірки “Проростень” (1926).
· Пантеїзм лірики Б.-І.Антонича.
· Міфологізм і міфотворчість Б.-І.Антонича (“Привітання життя”, “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена євангелія,” “Ротації”).
· Язичництво і християнство у ліриці Б.-І.Антонича.
· Філософічність поезії В.Свідзинського (“Ліричні поезії”, інтимна лірика).
· Поеми Є.Плужника “Галілей” і “Канів”: глибина проблематики, художня своєрідність.
· Медитативність і філософічність збірок Є.Плужника “Рання осінь” (1927), “Рівновага” (1966).
· Романістика В.Винниченка.
· Розвиток Г.Косинкою традицій В.Стефаника у малій прозі.
· Романтичність світобачення Ю.Яновського.
· “Чотири шаблі” Ю.Яновського – новаторський твір в українській літературі.
· Осмислення крутих поворотів історії у повісті Б.Антоненка-Давидовича “Смерть”.
· Збірка “Сибірські новели” Б.Антоненка-Давидовича – правда про сталінські табори.
· Літературознавчі праці В.Петрова.
· Стильова парадигма прози В.Петрова (Домонтовича).
· Імпресіоністичність новелістики Григорія Косинки.
· Драматургія С.Черкасенка: розквіт таланту письменника у 1920-30 рр.
· Новаторство у драматургії І.Кочерги.
· Оригінальність поезії О.Лятуринської.
· Мотиви лірики Н.Лівицької-Холодної.
· Загальна характеристика творчості Ю.Дарагана.
· О.Стефанович і “празька” поетична школа.
· Екзистенційне начало у “Невеличкій драмі” В.Підмогильного.
· Естетика малої прози В.Підмогильного.
· Естетичні пошуки М.Бажана. “Сліпці”, триптих “Будівлі”, “Гофманова ніч” – вершина ранньої творчості поета.
· Лірика “перших хоробрих” – Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного.
· Елітарність і вишуканість поезії Миколи Зерова.
· Символізм прози Михайла Яцкова.