Розвиток освіти, науки, культури, етноконфесійний склад населення та міжконфесійні стосунки
В Австрії вільна і публічна система шкільної освіти. Дев’ятирічна освіта є обов’язковою. Система вищої освіти країни також є безкоштовною. Приватні школи, які забезпечують початкову і середню освіту, складають приблизно 10 відсотків з 6800 шкіл та 120.000 вчителів.
Законодавча основа початкової і середньої освіти в Австрії була прийнята у 1962 році. Федеральне міністерство освіти відповідає за фінансування і контроль над усіма ланками освіти.
Дитячі садки у більшості земель Австрії є безкоштовними. Батьки можуть віддавати своїх дітей до цих закладів за бажанням у віці від 3 до 6 років. Початкова освіта триває 4 роки, починаючи з 6 років. Основна школа – 2 ступені, до 9 класу. Потім середня школи пропонують студентам різні програми професійної освіти і університетські додаткові курси на 4 додаткових роки навчання.
Університети мають великий ступінь свободи і пропонують широкий вибір освітніх програм. Найбльші університети – Віденський (заснований у 1367 році), Грацський, Інбрукський, Зальцбурзький.
Австрія є батьківщиною багатьох вчених, серед яких такі відомі постаті, як Людвіг Больцман, Ернст Мах, Ліза Мейтнер, Вольфганг Паулі. Два великих філософи – Людвіг Вітгенштейн і Карл Поппер також є уродженцями Австрії.
Традиційно, основними напрямками досліджень австрійських вчених є медицина (Теодор Білрот, Клеменс фон Піркет) і психологія (Зігмунд Фрейд, Віктор Франкл). У розвиток австрійської школи економіки, що є одним з конкуруючих напрямків сучасної економічної теорії, зробили вклад такі економісти як Йозеф Шумпетер, Людвіг фон Мізес.
В Австрії з допомогою МАГАТЕ створені дві науково-дослідні лабораторії, що займаються ядерною фізикою. Австрієць Ервін Шредінгер (1887-1961) - лауреат Нобелівської премії з фізики.
У сучасній Австрії фундаментальними дослідженнями займається Австрійська академія наук, заснована у 1847 році. До її складу входять Інститут порівняльного дослідження поведінки ім. К. Лоренца, Міжнародний інститут прикладного системного аналізу й інші. Усього в Австрії близько 2200 наукових установ, у яких працює приблизно 25 тис. чоловік. Австрія активно приймає участь у міжнародній науковій кооперації: на її рахунку більше ніж 1000 дослідницьких проектів рамкової програми ЄС.
Австрія здавна була країною музики і драматичного мистецтва. У Зальцбурзі народився Моцарт, у Відні жили і творили Бетховен, Гайдн, Шуберт і Брамс. Йоганн Штраус - батько зробив це місто столицею вальсу. Макс Рейнхардт зробив Відень центром навчання театральному мистецтву.
Державна опера і «Бургтеатр» у Відні традиційно були осередком музики і драми. Державна опера - центр культурного життя Відня. Щорічно, протягом перших трьох тижнів червня, Відень проводить свій власний фестиваль.
Радіо і телебачення управляється державною Австрійською радіомовною компанією. Центром спортивних видовищ служить Відень, де є стадіон на 95 тис. місць, та Інсбрук, місце проведення зимових олімпійських ігор у 1964 і 1976. У 1997 щодня виходило понад 20 газет - високий показник навіть за європейськими стандартами, з огляду на невелику чисельність населення.
Велике зібрання творів мистецтв, що належить Габсбургам знаходиться в Музеї історії мистецтв у Відні. Ця колекція разом із всесвітньо відомою колекцією графіки в музеї «Альбертіна» зробила Відень однієї зі столиць європейського мистецтва.
На початок 2001 р. в Австрії налічувалося: католиків - 73,6%, 4,7% становили протестанти, мусульмани – 4.2%, інші релігії – 3,5%, люди, що не відносять себе ні до одної з конфесій – 12%. Етноконфесійна обстановка у країні характеризується стабільністю і відсутністю тенденцій до конфронтацій. У країні статус офіційних мають 10 релігійних свят.
Висновок
Таким чином, Австрія – унікальна європейська країна, що має значні перспективи для розвитку, зважаючи на своє географічне розташування, адже вона розташована на «перехресті Європи»: через її альпійські перевали проходять шляхи з країн, що лежать на північ від Австрії, в країни Середземного басейну, і з країн, що лежать на захід від неї - у придунайські (Балканські) країни.
Країна є взірцевою конкордативною демократією, у якій розв’язання будь-яких питань на федеральному рівні вимагає складної процедури погодження з суб’єктами федерації та суспільними групами, інтереси яких репрезентують профспілки.
До того ж, Австрія є активним учасником міжнародного життя, є членом різноманітних організацій (ЄС, ОБСЄ, МАГАТЕ, ООН). Однією з цілей зовнішньої політики країна бачить допомогу країнам-сусідам у євроінтеграції, що у майбутньому сприятиме більш тісному економічному співробітництву. За рівнем економічного розвитку вона не відстає від провідних європейських країн, що забезпечується унікальністю та якістю вироблюваних товарів. Значний результат дає і активне запровадження новітніх технологій. Продуктивне і новаторське сільське господарство повністю забезпечує країну основними продуктами харчування.
Демографічна ситуація у країні стабільна, показник приросту населення – додатний. Проблема імміграції не носить серйозного характеру, федеральне законодавство чітко регулює це питання. Відсутність етнічних та релігійних конфліктів також сприяє встановленню позитивного іміджу країни на міжнародній арені.
Австрія має унікальну культурну спадщину, її краєвиди приваблюють тисячі туристів щороку, що приносить значні прибутки бюджету країни.
Список використаних джерел та літератури
1. М.С.Дорошко, Р.А.Кривонос, В.П.Крижанівський, Н.Ф.Сербіна. – «Країни СНД, Європи і Північної Америки»// Навч. посіб. // - К.: Ніка-Центр, 2009. - 312 с.
2. http://www.ukraineinfo.org/main/ua/publication/content/954.html
3. АВСТРИЯ (http://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/AVSTRIYA.html).
4. Central intelligence agency: Austria (https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/au.html).
5. Eric Solsten, Austria: A Country Study. Washington: GPO for the Library of Congress, 1994. (http://countrystudies.us/austria/).
6. The Austrian Cooperation with Eastern Europe (http://www.bmeia.gv.at/index.php?L=1&id=64800).
7. Австрия - страна вальсов и гор (http://modernaustria.com/).
8. Austria (http://en.wikipedia.org/wiki/Austria).
9. Все про Австрію (http://www.aboutaustria.org).
10. Vejpustek, Heinz. Austria's chances in the market of the 90's.// Tea & Coffee Trade Journal – 1990 - № 4. (http://www.highbeam.com/doc/1G1-9134705.html).
11. Percossi, Alexander. Austria. // Country Reports Article - June 22, 2003. (http://www.highbeam.com/doc/1G1-108441902.html).
12. Martina Bose, Regina Haberfellner, Ayhan Koldas. Mapping Minorities and their Media: The National Context – Austria. // Austrian Centre for Social Innovation.
13. Кружков В. А. Как Австрия стала нейтральной // Международная жизнь, № 8-9, 2008.
14. Ватлин А. Ю. Австрия в XX веке: учеб. Пособие для вузов. М., 2006.
15. Транспортна система Австрії (http://www.oeamtc.at/index.php?type=menu&id=0280).