Державний устрій, адміністративно-територіальний поділ, політична система і політичний розвиток
Австрія - федеративна республіка, є союзною державою, що поєднує дев'ять самостійних земель.
Діюча конституція прийнята в 1920 і вдруге уведена в 1945 році.
Глава держави - федеральний Президент, який обирається на основі загального рівного виборчого права шляхом таємного голосування строком на 6 років. Обраною вважається особа, яка отримала більше ніж половину усіх визнаних дійсними голосів. Якщо така більшість не зібрана, проводиться другий тур виборів. Тепер вважаються дійсними лише голоси, подані за одного з двох кандидатів, які одержали у першому турі найбільшу кількість голосів. Повторне обрання на черговий період допускається лише один раз. Федеральним президентом може бути обрана лише особа, яка має право брати участь у виборах до Національної ради і яка досягла до 1 січня року виборів 35 років. Права бути обраними позбавлені члени імператорських будинків чи родин, які колись належали до таких.
Функції президента визначені в основному дипломатичним протоколом і мають церемоніальний характер. Але до його повноважень входить і призначення федерального канцлера і за його поданням інших членів уряду. Здійснює верховне командування федеральною армією. Протягом всього терміну повноважень Федеральний президент не має права займатися будь-якою професійною діяльністю або входити до складу будь-якого загального представницького органу. Федеральний Президент Австрійської Республіки - Хайнц Фішер.
Законодавча влада здійснюється парламентом, що складається з двох палат: Національної і Федеральної рад. Національна рада складається із 183 депутатів, що обираються за пропорційною системою на 4 роки на основі рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборче право мають громадяни, які досягли на день виборів 19 років, а право бути обраним мають громадяни, які досягли 21 року. Федеральна рада обирається ландтагами (парламентами) земель на строк своїх легіслатур за пропорційною системою відповідно до чисельності населення окремих земель. Члени Федеральної ради не повинні входити до складу ландтага, який їх делегує; однак вони повинні мати право бути обраними до цього ландтага. Спільні засідання Національної і Федеральної рад утворюють Федеральні збори (Bundresversammlung), за якими зберігається виняткове право вирішення таких питань, як оголошення війни, прийняття присяги Федерального президента.
Виконавча влада здійснюється федеральним президентом і федеральним урядом. Федеральний президент призначає федерального канцлера (главу уряду) і за його поданням - міністрів.
Місцевими органами влади є ландтаги земель (законодавча влада) і земельні уряди (виконавча влада). Члени ландтагів обираються за пропорційною системою на основі рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Конституція землі, яка повинна прийматися у формі конституційного закону землі, якщо при цьому не порушується Федеральна Конституція, може бути ухвалена лише у присутності половини членів ландтага і більшістю в дві третини голосів. У Відні функції ландтага виконує громадська рада, функції уряду - сенат, функції губернатора - бургомістр.
Політичні партії
Австрійська народна партія - АНП (Osterreichische Volkspartei - OVP). Заснована 17 квітня 1945 р. Налічує 760 тис. членів (1994 р.). Складається з 4-х практично автономних об'єднань: Союз робітників і службовців, Економічний союз, Сільськогосподарський союз і Союз пенсіонерів. Друковані органи - газета "Зюд Ост-тагеспост" (Sud Ost-Tagespost).
Австрійська партія свободи - АПС (Freiheitliche Partei Osterreichs - FPO). Заснована 17 жовтня 1955 р. Налічує 58 тис. членів (1992 р.). Друкований орган - газета "Нойє фрайє цайтунг" (Neue Freie Zeitung).
"Зелена альтернатива" - ЗА (Die Grune Alternative). Партія заснована 14 лютого 1987 р. на базі передвиборного блоку ряду організацій прихильників охорони навколишнього середовища. Налічує близько 800 чол. Керівний орган - з'їзд, у перервах між з'їздами - Національна рада.
Комуністична партія Австрії - КПА (Kommunistische Partei Osterreichs - KPO). Заснована 3 листопада 1918 р. Налічує 7 тис. членів. Керівний орган партії у період між з'їздами - Федеральне правління (ФП) у складі 34 членів, включаючи представників земельних організацій, на чолі з секретарем КПА.
Соціал-демократична партія Австрії - СПА (Sozialdemokratische Partei Osterreichs - SPO). Заснована 1 січня 1889 р. як Соціал-демократична партія. У 1934 р. заборонена. 14 квітня 1945 р. відновлена під назвою Соціалістична партія Австрії. У червні 1991 р. знову одержала колишню назву із збереженням абревіатури СПА. Налічує 500 тис. членів (1995 р.). Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. Друкований орган - газета "Оберестеррайхішес тагблат" (Oberosterreichisches Tagblatt).
Особливості соціально-економічного розвитку, зовнішньоекономічні зв'язки
У 2008 році австрійська економіка показала зростання на рівні 2%. Цей показник значно перевищив середній ріст 27 країн ЄС (0,8%). ВВП у поточних цінах виріс на ?11,1 млрд., тобто приблизно на 4,1% до ?281,9 млрд.,а отже на душу населення припадає 33 800? (+3.6 %) ВВП. У порівнянні з Європою, купівельна спроможність цієї суми становить 30 900?. Середнім у країнах ЄС є показник 25 100?. Таким чином, після Люксембургу, Ірландії та Нідерландів, Австрія знаходиться на 4 місці за економічним розвитком серед держав – членів ЄС. У 2008 році ріст інфляції Австрії знаходився значно нижче середньої норми Єврозони (3,3%).
Промислове виробництво
Економічне зростання Австрії тісно пов'язане з розширенням промислового виробництва. У 1960-1970-х роках в багатьох районах країни були побудовані нові заводи. Найстарішим промисловим центром, який значно розширився після виведення радянських військ, є Віденський промисловий басейн, що виробляє метали, текстиль і продукти харчування. Долина рік Мур і Мюрц у Штирії є центром металургії, виробництва автомобілів, паперу і деревини, а також продукції важкого машинобудування. Серед нових промислових центрів виділяється трикутник Лінц - Вельс - Штайр у Верхній Австрії, що має вигідне географічне положення. Найбільші промислові підприємства цього району - Об'єднаний австрійський металургійний і сталеливарний комбінат і Австрійський азотно-туковий завод у Лінці.
Австрійська промисловість успішно конкурує з передовою світовою промисловістю й експортує свою продукцію в усі країни світу. Серед провідних галузей промисловості виділяються харчова, текстильна, хімічна промисловість, металургія, виробництво паперу, електроустаткування, транспортних засобів, будівельного каменю, цементу і кераміки. Металургія і металообробка посідають третє місце за кількістю працівників незважаючи на те, що реструктуризація чорної металургії після 1989 призвела до серйозного скорочення робочих місць.
Приблизно 57 700 підприємств Австрії працюють у галузі промисловості. У цілому, у цих областях господарства працюють 937 тис. чоловік. У 2007 році вони створили товарообігу майже на ?215 млрд. Більшість підприємств малі: у більше ¾ з них працюють менше, ніж 10 службовців. Підприємства середнього і великого розміру складають 53% товарообігу.
Сільське господарство
Приблизно 42% земельної площі Австрії використовується в сільському господарстві. Сільськогосподарські культури, фруктові сади і виноградники займають приблизно 43% оброблюваної землі; луги і пасовища - близько 57%. Майже 39% усієї території покрито лісами, 19% земель не може бути використано ні в сільському, ні в лісовому господарстві. Альпійські передгір'я і частини Штирійського і Віденського басейнів - найродючіші сільськогосподарські землі. Загалом переважають в сільському господарстві країни невеликі або середні земельні володіння.
Зернові вирощуються на найкращих ґрунтах. На першому місці по збору врожаю стоїть пшениця, за нею йдуть кукурудза, жито, ячмінь і овес. Іншими важливими культурами є картопля і буряк. Також вирощуються технічні культури, овочі і бобові. Значну частину оброблюваної землі займають виноградники. У сільському господарстві Австрії важливу роль відіграє тваринництво. Майже третина території країни прямо або побічно використовується для розведення худоби (до непрямого використання, наприклад, відносяться луки і землі, відведені під кормові культури). У 2000 р. було вироблено 3,1 млн. т молока. Обсяг експорту сільськогосподарських продуктів (в основному молочних і яловичини) становить від 3 до 4% загального обсягу експорту.
Високопродуктивне сільське господарство практично повністю покриває потреби країни в основних продуктах харчування. У країні існують жорсткі нормативи щодо використання засобів захисту рослин і добрив. У 2008 році загальний об’єм виробництва сільського господарства і лісництва склав ?8,4 млрд.
Зовнішньоекономічні зв’язки
Австрія торгує з 150 країнами світу. Експорт товарів в 2002 77 млрд. євро. Імпорт товарів в 2002 - 76,9 млрд. євро. Імпортується переважно готова продукція, причому половину імпорту складають споживчі товари. У 2002 утворилося невелике позитивне сальдо торгового балансу, тоді як у попередні роки воно було негативним. Платіжний баланс за поточними операціями в Австрії в 2002 був позитивним.
Переважна частина австрійської торгівлі припадає на країни ЄС (60,2% експорту і 65,8% імпорту). Основним торговим партнером виступає Німеччина (її частка в товарообігу 36,1%), далі з великим відривом слідують Італія, Швейцарія, Франція, Угорщина.
Надані Австрією послуги зарубіжним партнерам перевершують послуги, одержувані від них. Мова в першу чергу йде про туризм, який відіграє велику роль в економіці країни.
Значне місце в експорті Австрії займають сировина і напівфабрикати: деревина і продукти її часткової переробки, чорні метали, продукція хімічної промисловості, електроенергія. З готової продукції вивозяться деякі види машин і устаткування, річкові судна. У невеликій кількості експортується продовольство.
Іноземним інвестиціям на умовах взаємності в Австрії надається національне значення. Створене в 1983 державне спеціалізоване агентство успішно підтримує розміщення іноземних підприємств в Австрії. Найбільший зарубіжний інвестор - Німеччина (близько 30% інвестицій).
З вступом в ЄС з 1 січня 1995 року Австрія повністю сприйняла зовнішньоторговельний режим Євросоюзу, включаючи його тарифні і нетарифні заходи.
Торговельно-економічне співробітництво з Україною
Частка Австрії у загальному зовнішньоторговельному обороті України становить 1,2%, на неї припадає близько 7% торговельного обороту з країнами ЄС. За даними Держкомстату України, прямі австрійські інвестиції в економіку України станом на 1 січня 2002 року - 144 млн. дол. (3,3% від загального обсягу іноземних інвестицій в економіку України, 10 місце серед 110 іноземних інвесторів України). Зареєстровано 207 підприємств за участю австрійського капіталу, з них 113 - спільних.
Активністю відзначається діяльність українсько-австрійської Змішаної комісії з питань торговельно-економічних зв'язків, зусилля якої спрямовані на пожвавлення двостороннього економічного співробітництва і в рамках якої сторони успішно вирішують проблемні питання торговельно-економічного співробітництва. Починаючи з 1999 р. на регулярній основі проводяться її засідання, 20-21 листопада 2001 р. у Львові відбулося третє засідання.
Австрійські товари мають бездоганну репутацію в Україні. Основними статтями австрійського експорту в Україну є комп’ютерна техніка, телекомунікаційне обладнання, медичні товари, фармацевтика, транспортні засоби, офісне обладнання, продукти харчування.