Природа Херсонсько ї області
Херсо́нська о́бласть — область у південній частині України, у межах Причорноморської низовини. На північному заході межує зМиколаївською, на півночі — з Дніпропетровською, на сході — із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим. Утворена 30 березня 1944 року.
Територія 28 461 км² (4,71 % від території України). Херсонщина за площею має сьоме місце серед інших областей України.
Область розташована у степовій зоні Східно-Європейської рівнини в нижній течії Дніпра. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. Крайніми пунктами Херсонської області є: на півночі село Федорівка Високопільського району, на півдні — залізнична станція Сиваш (півострів Чонгар) Генічеського району, на заході — мис Середній на півострові Ягорлицький Кут в Голопристанському районі і на сході село Новий Азов Генічеського району. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем). На території області протікає 19 річок. Найбільші з яких: Дніпро — довжиною 178 км, Інгулець — довжиною 180 км. Максимальна висота над рівнем моря — 101 м біля села Ушкалка Верхньорогачицького району, мінімальна — мінус 0,4 м на ділянках узбережжя Сиваша. На території Херсонщини знаходиться найбільша в Європі пустеля. На півночі Херсонщини здебільшого наявніе південні чорноземи з лісовим підґрунтям. На півдні вони переходять в темно-каштанові і каштанові ґрунти, які розташовані іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.
На півночі Херсонщини здебільшого наявніе південні чорноземи з лісовим підґрунтям. На півдні вони переходять в темно-каштанові і каштанові ґрунти, які розташовані іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.
“АСКАНІЯ- H Ô BA ” – БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК ІМЕНІ ФРИДРИХА ФАЛЬЦ-ФЕЙНА
“Асканія Нова” – найбільший в Європі біосферний степовий резерват. Його екосистема – еталон природи сухого ковильно-типчакового степу. Знаходиться на території Чаплинського району Херсонської області. Загальна площа заповідника – 33307,6 га. У тому числі: цілинного степу – 11054 га, дендрологічного парку -196,6 га, зоологічного парку 61,6 га.
Започаткований поміщиком Фридрихом Фальц-Фейном на вланих землях, як приватний степовий заповідник. Вже на першому етапі існування створювався як різноплановий природничий комплекс. Складався з зоопарку, цілинних степових ділянок, ботанічного саду та природничо-історичного музею.
Утворення заповідника припадає на останню чверть 19 століття. Його найбільшим скарбом є ділянки цілинного степу, де зберігаються аборигенні види рослинності. Тут можна побачити ковили, типчак, ірис, червоний та жовтий тюльпани. Унікальність типчаково-ковильного степу полягає у тому, що зберігся він на значній площі тільки у заповіднику Асканія-Нова (й лише невеличкими плямами присутній на схилах Дніпра та Інгульця й балок, що у них впадають). Домінують в рослинному покриві цього типу степів – ковила Лессінга, ковила українська, ковила волосиста, типчак (костриця валіська), келерія гребінчаста, колосняк гіллястий. До яких домішується степове різнотрав’я, серед якого – пижмо тисячолисте, дивина фіолетова, кринітарія волохата, льон Черняєва, люцерна румунська та інші.
Зовсім інакше представлений тваринний світ заповідника. Колекція фауни тут складається з завезених з різних куточків земної кулі та акліматизованих, екзотичних для українських степів, видів.
ЧОРНОМОРСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК
Чорноморський біосферний заповідник по праву вважається одним з найважливіших куточків заповідної природи півдня України, еталоном збереження багатьох рідкісних видів рослинного та тваринного світу, епіцентром гніздових, перелітних та таких, що зупиняються на зимівлю птахів у Північному Причорномор’ї.
Чорноморський біосферний заповідник простягається вздовж північного узбережжя Чорного моря від південного берега Дніпро-Бузького лиману до Тендрівської коси. Регіон розташування заповідника обмежений параметрами між 46°07′ та 46°33 північної широти й 31°36′ та 32°18′ східної довготи. Майже уся територія заповідника знаходиться у межах Голопристанського району Херсонської області, а також, частково в Очаківському районі Миколаївської області.
Загальна площа Чорноморського біосферного заповідника складає 89129 га, з яких 84% – це акваторії Тендрівської та Ягорлицької заток Чорного моря та морська акваторія вздовж острова Тендра. До складу заповідника входить й 14148 га суходолу, у т.ч. 6 материкових ділянок: Волижин ліс, Соленоозерний, Івано-Рибальчанський, розташовані на Кінбурнському півострові, та ділянки приморського степу: Ягорлицький Кут, Потієвський та Потієвська Стрілка. До суходільних ділянок заповідника відносяться також і понад 20 островів материкового та акумулятивного походження: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Довгий, Круглий та Єгипетські й Кінські острови. Сумарна берегова лінія заповідника складає 489 км.
На заповідних ділянках можна зустрінути типових мешканців піщаних степів та пустель, лісових, прибережно-водних та солончакових співтовариств, прісноводних та солоно-водних водойм, шельфової морської зони.
Величезним розмаїттям на території заповідника представлена флора (понад 700 видів вищих рослин) та фауна (понад 3000 видів безхребетних та 452 види хребетних). Серед хребетних 306 видів птахів та 53 види ссавців. У водах заповідника знаходять притулок представники іхтіофауни, у т. ч. 86 видів риб, що складає біля 50% видового складу риб Чорного моря. На території заповідника зафіксовано 25 видів рослин та понад 100 видів тварин занесених до Червоної книги України.
Лісостепові ділянки заповідника розташовані на аренах Нижньодніпровських пісків вздовж південного берега Дніпровського та Дніпро-Бузького лиманів. Тут представлені унікальні природні комплекси піщаного лісостепу з високим рівнем локального ендемізму, властивого Нижньодніпровським кучугурам. У природному стані збереглися тільки на заповідних територіях.
Солоно-озерна ділянка заповідника розташована на північному березі Ягорлицької затоки. Загальна її площа 2293 га. На цій ділянці представлено унікальний природний комплекс, створений взаємопроникненням аренних та солонцюватих прибережних біоценозів північного узбережжя Ягорлицької затоки.
Івано-Рибальчанська ділянка знаходиться у центрі Іванівської арени, площею -3104 га. На ділянці представлені найбільш характерні для Нижньодніпровських пісків аренні біотопи. Найбільшу природну цінність являють великі урочища: сага Довга, сага Лозова, Колективка, Журки.
Чорноморський біосферний заповідник – це ще й найбільший морський заповідник України. Акваторії заповідника, з точки зору збереження та відновлення морських біоресурсів, мають найважливіше значення як цілісний резерват генетичного фонду природно-аквальних комплексів Північного Причорномор’я.