Організація і проведення модульного та підсумкового (семестрового) контролю

 

1. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно- модульною-рейтинговою системою відповідно до вимог Болон­ської декларації.

2. Оцінювання знань студентів з кожної навчальної дисциплі­ни здійснюється на основі результатів модульного та підсумково­го контролів.

3. Під час семестру з усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, проводяться модульні контролі, обов'язкові для всіх студентів.

4. Завдання модульного контролю повинні бути однаковими або рівноважкими.

5. Письмовий компонент модульного контролю є обов'язковим та проводиться шляхом виконання контрольних завдань. Трива­лість письмового компонента модульного контролю становить дві академічні години.

6. При визначенні модульної оцінки враховуються результати поточного контролю, передбачені робочою навчальною програмою.

7. До модульного контролю студент допускається завжди. Виконання контрольних завдань здійснюється студентом індивіду­ально, Студент може звернутися до викладача за поясненням зміс­ту контрольного завдання.

8. Під час проведення модульного контролю студенту заборо­няється у будь-якій формі користуватися забороненими матеріа­лами (конспектами, підручниками тощо) або обмінюватися інфор­мацією з іншими студентами, При виявленні викладачем порушен­ня студентом встановлених правил модульного контролю, викладач усуває цього студента від проведення контролю, не перевіряє робо­ту студента, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів.

9. Результати перевірки письмових контрольних завдань дово­дяться до відома студентів не пізніше ніж за два робочі дні з часу проведення модульного контролю. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача і отримати ґрунтов­не пояснення. У випадку незгоди з рішення викладача, студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри не пізніше ніж на наступний робочий день після оголошення ре­зультатів. Викладач і завідувач кафедри у присутності декана фа­культету та студента повинні розглянути апеляцію протягом двох днів і прийняти остаточне рішення. У результаті апеляції оцінка студента не може бути зменшена.

10. Студент, який з поважних причин не зміг з'явитися на мо­дульний контроль, за дозволом декана може складати пропущений модульний контроль у визначений деканатом термін.

11. За результатами двох модульних контролів визначаєть­ся підсумкова семестрова оцінка успішності студента (середній бал за два модульні контролі) з кожної навчальної дисципліни за 100-бальною шкалою. Якщо з навчальної дисципліни проводить­ся лише один модульний контроль, то його результат і є одночасно підсумковою (семестровою) оцінкою.

12. Студенти, які з навчальної дисципліни за семестр атесто­вані оцінкою "незадовільно" (35-49 балів), зобов'язані складати підсумковий модульний контроль. Підсумковий модульний конт­роль можуть також складати студенти, які бажають покращити семестрову оцінку.

13. До підсумкового модульного контролю з навчальної дис­ципліни не допускають студентів, які не виконали усіх видів обов'язкових робіт (лабораторних, практичних, індивідуальних: розрахунково-графічних та розрахункових робіт, рефератів тощо), передбачених робочою навчальною програмою та за результатами модульного контролю мають менше ніж 35 балів.

14. Підсумковий модульний контроль з навчальної дисциплі­ни студент може не складати, якщо він склав усі модульні контролі та його влаштовує підсумкова (семестрова) оцінка. Якщо студент з метою покращення оцінки виявив бажання складати підсумко­вий модульний контроль, то йому для цього надається одна спроба. При цьому підсумкова (семестрова) оцінка для таких студентів на екзамені не може бути зменшена.

15. У разі порушення студентом дисципліни при проведенні підсумкового модульного контролю екзаменатор усуває його від складання іспиту (заліку), виставляючи нуль балів і державну семестрову оцінку "незадовільно" ("незараховано").

Рішенням Вченої ради ДВНЗ «УжНУ» від 25 березня 2010 року на всіх курсах введена нова шкала підсумкого контролю для виставлення оцінок за розширеною національною шка­лою та шкалою ЕСТS.

 

Мінімальний бал для отримання позитивної оцінки - 50, максимальний -100 Оцінка за розши­реною національ­ною шкалою Еквівалент оцінки за п'ятибальною шкалою (для роз­рахунку стипендій) Оцінка за шкалою ЕСТS
90 та вище відмінно 5 А
80-89 дуже добре 4,5 В
65-79 добре 4 С
55-64 задовільно 3,5 В
50-54 достатньо 3 Е
35-49 незадовільно 2
1-34 неприйнятно 1 F

 

3. ПРОГРАМА

дисципліни „Економіка регіонів”.

№ п/п

Назва теми

 

Форма навчання

денна

заочна

обсяг у годинах

Лекц. Сем. Лекц. Сем.
  МОДУЛЬ “ Економіка регіонів”        
1. Предмет, метод і завдання дисципліни. 1.1. Предмет і об’єкт курсу „Економіка регіонів”. 1.2. Наукові методи дослідження економіки регіонів. 1.3. Економіка регіонів у системі економічних і природничих наук. 1.4. Завдання курсу „Економіка регіонів”.   2 2 2 -
2.   Закони і закономірності регіонально-інтегрованої економічної системи 2.1. Економічні закони, їх об'єктивний характер. 2.2. Основні закономірності розвитку економіки регіону. 2.3. Принципи економічного регулювання.   2 2 2 -
3. Економіка регіону в системі територіального поділу праці.   3.1. Територіальний поділ праці. 3.2. Реґіоналізація економіки. 3.3.Категорії економіки регіону. 3.4.Теорії та концепції територіальної економіки.   4 2 2 -
4. Регіональна економічна політика і механізми її реалізації.   4.1. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики. 4.2. Об’єкти та суб’єкти регіональної політики 4.3. Механізм реалізації регіональної економічної політики.     4 2 - 2
5. Передумови розвитку економіки регіону.   5.1. Природні передумови. 5.2.Демографічні передумови. 5.3. Економічні передумови.   2 - 1 -
6. Субрегіональні об’єднання: функціонування єврорегіонів і вільних економічних зон 6.1. Єврорегіони в системі прикордонної співпраці. 6.2. Вільні економічні зони в економіці регіонів. 6.3. Карпатський єврорегіон як інструмент транскордонної діяльності.   2 - 1 -
7. Особливості управління економікою регіонів   7.1. Сутність системи регіонального управління. 7.2. Завдання та цілі регіонального управління. 7.3. Форми, функції та система органів управління в регіоні.   2 - - 1
8 Забезпечення сталого розвитку регіональної економічної системи 7.1. Глобальні координати сталого економічного розвитку. 7.2. Механізм реалізації концепції сталого розвитку. 7.3. Модель сталого розвитку в трансформаційних процесах України та її регіонів   2 4 - 1
  Всього: 20 10 8 4

 

4. Тематичний план навчальної дисципліни.

 

 

В процесі вивчення дисципліни «Економіка регіонів» студенти повинні ознайомитись з програмою дисципліни, її структурою, методами і формами навчання, видами контролю та оцінювання знань.

Програма курсу «Економіка регіонів» складається із 1,5 модулів, які поєднують в собі відносно окремі теми, що логічно взаємопов’язані і взаємообумовлені за змістом дисципліни.

Навчальний процес здійснюється у формі лекційних і практичних занять, а також самостійної роботи[1] студентів. Основними функціями самостійної роботи студентів у процесі вивчення курсу „Економіка регіонів“ є: пізнавальна, самостійна, прогностична, коригуючи та виховна. Пізнавальна функція визначається засвоєнням студентом систематизованих знань з дисципліни, опрацювання та узагальнення основної та додаткової літератури по актуальним питанням курсу, ведення термінологічного словника.

Самостійна функція – формування вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування в процесі підготовка до модульного контролю, заліку. Прогностична функція є вмінням студента вчасно передбачати й оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання. Коригуюча функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність. Виховна функція – це формування самостійності як риси характеру.

Для вивчення курсу заплановано 45 годин, з них 20 год. лекційних, 10 год. семінарських занять, 15 год. самостійна робота студента; кількість кредитів – 1,5; 1 модульний контроль; залік.

Зміст дисципліни розкривається у наступних темах: