Рис. 8. Патологічні рефлекси розгинальної групи.
29.Атрофії м’язів, як правило, не буває (зберігається циркуляція трофічних імпульсів по рефлекторних дугах), але згодом може виявлятись легка гіпотрофія кінцівок по причині «бездіяльності» м’язів. В паретичних кінцівках може спостерігатись феномен патологічних синкінезій – натяк на рух в паралізованій руці чи нозі при довільному напруження здорової відповідної кінцівки. Такі ж мимовільні легкі рухи спостерігаються при кашлі чи чиханні.
30. Клінічна класифікація рефлексів ділить їх на поверхневі, глибокі та патологічні. Всі рефлекси, які досліджуються у людини при обстеженні неврологічного стану, були відібрані з огляду на кілька обставин. По-перше, це мають бути стійкі рефлекторні мимовільні реакції, які властиві кожній людині. По-друге, вони мають однаково викликатись і мати прості, відомі рефлекторні дуги. По-третє, розташування послідовно цих рефлекторних дуг впродовж відомої сегментарної інервації тіла людини повинно дати змогу по змінах рефлексів робити висновки що до стану провідних шляхів та цілісності рефлекторних дуг.
31. Методика викликання основних рефлексів продемонстрована на малюнку рис. 9., а характеристика їх рефлекторних дуг наведена в таблиці 1.
Рис.9. Методика викликання рефлексів.
Таблиця 1.
Характеристика основних рефлексів
| Рефлекс | Рівень замикання | Нерви, що беруть участь |
| Поверхневі рефлекси (слизових оболонок та шкіри) | ||
| Корнеальний | міст | n . trigeminus , n . facialis |
| Глотковий | довгастий мозок | n . glosso - pharingeus , n . vagus |
| З м’якого піднебіння | довгастий мозок | n . glosso - pharingeus , n . vagus |
| Черевні: - верхній - середній - нижній | D 7 – 8 D 9 – 10 D 11 - 12 | nervi intercostales |
| Кремастерний | L 1 - 2 | n. genito-femoralis |
| підошовний | S 1 – S 2 | n. ischiadicus |
| Глибокі рефлекси (з сухожилків м’язів та окістя) | ||
| Згинально-ліктьовий | C 5 – C 6 | n. musculocutaneus |
| Розгинально-ліктьовий | C 6 – C 7 | n . radialis |
| Карпо-радіальний | C 5 – C 8 | n. medianus, n. musculocutaneus, n. radialis |
| Колінний | L 3 - 4 | n . femoralis |
| з Ахілова сухожилка | L 5 – S 2 | n . tibialis |
32.Крім стопних патологічних рефлексів (згадувались вище, 28) існують ще патологічні рефлекси орального автоматизму:
- хобітковий (витягування губ у трубочку при постукуванні молоточком по губам)
- смоктальний (смоктальні рухи губами при подразненні ділянки губ)
- назо-лабіальний (витягування губ у трубочку при постукуванні перенісся)
- дистанс-оральний (витягування губ у трубочку тільки при піднесенні молоточка до губ)
- долонно-підборідковий Марінеску-Радовічі (скорочення м’язу підборіддя при штриховому подразненні шкіри долоні над виступом великого пальця)
вони виникають при двосторонньому ураженні кортико-нуклеарних шляхів (звичайно в структурі так званого псевдобульбарного паралічу).
33.Зміни рефлексів в патології в загальному вигляді модуть бути представлені кількома положеннями та термінами:
· нормальні рефлекси людини описують як «симетричні, нормальної живості» , D = S
· підвищення рефлексів позначають терміном «гіперрефлексія»; у здорової людини можуть бути помірно симетрично підвищені рефлекси, але при тому викликаються і жваві поверхневі рефлекси і немає патологічних (конституційне підвищення, пожвавлення)
· Асиметрія викликання рефлексів позначається як «анізорефлексія » і записується як D > S (рефлекси більші справа) чи D < S (рефлекси знижені справа)
· Патологічне підвищення рефлексів повинно супроводжуватись розширенням рефлексогенних зон, появою клонусів (стоп, колінних чашок)
· При будь-якому периферичному ураженні, розриві рефлекторної дуги ( в її аферентній чи еферентній частині) рефлекси знижуються
· При ураженні центрального мотонейрону (центральний параліч чи парез) глибокі рефлекси підвищуються, поверхневі знижуються і з’являються патологічні рефлекси
· Рефлекси можуть бути знижені в гострій фазі центрального паралічу (наприклад, при розвитку інсульту чи травмі головного чи спинного мозку), але потім встановлюється закономірний малюнок їх змін
· Рефлекси можуть знижуватись при будь-якому зниженні м’язового тонусу (в разі ураження мозочка чи стріарної системи)
34.Слід ще зауважити, що при ураженні безпосередньо м’язів (дегенеративна міопатія чи міозити) або нервово-м’язового з’єднання (блокада синапсу при міастенії) буде спостерігатись така саме картина як і при периферичному паралічі, хоча нервові елементи остаються цілими.
Таблиця 2
Основні симптомокомплекси при ураженні різних рівнів кірково-м’язового шляху (див. рис. 4, 5)
| Рівень ураження | Симптомокомплекс |
| Периферичний нерв | Периферичний параліч м’язів, що інервуються цим нервом; звичайо супроводжується розладами всіх видів чутливості на відповідній території |
| Нервове сплетення | Периферичний параліч всієї кінцівки чи більшої її частини; з відповідним розладом чутливості |
| Передній корінець | Периферичний параліч м’язів, що інервуються даним сегментом |
| Передній ріг | Периферичний параліч м’язів в зоні інервації даного сегмента, фібрилярні посмикування |
| Боковий стовп спинного мозку | Центральний параліч на цій саме стороні, в зонах, що лежать нижче рівня інервації; може бути провідниковий розлад поверхневої чутливості на протилежній стороні |
| Пірамідний шлях у стовбурі мозку | Альтернуючі паралічі: периферичний параліч м’язів, що інервуються будь-яким руховим черепним нервом, ядро якого потрапило в зону ушкодження – на стороні вогнища + центральний параліч кінцівок на протилежній стороні (пірамідний шлях) |
| Внутрішня капсула | Центральна геміплегія на протилежній стороні; звичайно супроводжується і контралатеральною геміанестезією та геміанопсією |
| Променистий вінець | Центральні паралічі на протилежній стороні тіла; часто виразно асиметричні відносно руки та ноги або і взагалі моноплегії |
| Кора прецентральної звивини | Центральна геміплегія протилежної сторони; часто асиметрична, з переважанням руки чи ноги або моноплегії чи монопарези |
35. При подразненні кори передньої центральної звивини (пухлини, гематоми, абсцеси чи гліальні рубці після травм) можуть спостерігатись напади парціальної епілепсії Джексона – короткочасні (секунди, хвилини) напади тонічних чи клонічних судом у певній ділянці тіла, які можуть поширюватись на сусідні ділянки тої ж сторони згідно соматотопічної проекції при збереженій свідомості (!). Такі напади не тільки свідчать про подразнення кори мозку, але й точно вказують на локалізацію патологічного вогнища.