Розлади координації рухів настають тільки в тяжких випадках захворювання, коли в процес втягуються задні стовпи, в результаті чого виникають розлади глибоких видів чутливості.
Атипові форми залежать від нетипової локалізації вогнища, зокрема, виділяють дві форми: бульбарну з втягненням мосту і попереково-крижову.
Бульбарна, або сирингобульбарна , форма характеризується розповсюдженням ураження із шийного потовщення на довгастий мозок. При такій локалізації виникає ураження з одного або з обох боків ядер XII, XI, IX і X нервів. У міру того, як прогресує хвороба, наростають явища бульбарного паралічу (дисфагія, дисфонія, атрофія язика), потім, що буває досить рідко, в процес можуть втягуватися ядра V і VIII нервів. У таких випадках до перелічених вище симптомів додаються дисоційовані сегментні розлади больової і температурної чутливості на обличчі, порушення смаку, слуху на боці ураження, може бути ністагм, частіше ротаторний. У зв'язку з ураженням ядра V нерва виявляється гіпестезія рогової оболонки ока, зниження або відсутність корнеального рефлексу. 
Попереково-крижова форма сирингомієлії зумовлена ураженням патологічного процесу попереково-крижового відділу спинного мозку, в результаті чого Описана клінічна симптоматика сирингомієлії виявляється в нижній частині тулуба і нижніх кінцівках. Причому атрофія м'язів однієї групи супроводжується спастичними явищами іншої, підвищенням сухожилкових рефлексів, патологічними рефлексами. В разі поширення процесу на крижовий відділ спинного мозку можуть порушуватися функції тазових органів.
Діагностика і диференційний діагноз . МРТ зробила майже абсолютною діагностику сирінгомієлії і в значній мірі причин, що лежать в її основі. Сирингомієлію слід диференціювати від станів, при яких є атрофії і чутливі розлади в верхніх кінцівках (гематомієлія, інтрамедулярна пухлина, підгострий поліомієліт, бічний аміотрофічний склероз, кісткових аномалій краніовертебральної ділянки). 
Лікування симптоматичне – зазвичай призначають відновлювальні, розсмоктувальні засоби, при потребі - аналгетики. Застосовуються масаж, ЛФК. Ефективність рентгенотерапії нетривала (використовується на ранніх етапах хвороби). При швидко наростаючій гідромієлії, компресії спинного мозку порожниною, удаються до нейрохірургічного втручання. В останні роки розроблені засоби хірургічного лікування (люмбоперитонеальне шунтуванняв), направлені на корекцію гідродинамічних порушень, які призводять не тільки до місцевих гідродинамічних порушень, але й до загальної функціональної недостатності шляхів циркуляції ліквору.
Перебіг хвороби зазвичай повільно прогресуючий, під впливом лікування можлива стабілізація процесу. хворі тривалий час лишаються працездатними Але буває і швидке наростання симптомів, ранній розвиток бульварного паралічу. Тяжкі форми сирингобульбії можуть призвести до раптової смерті від ураження судинорухового і дихального центрів. Розвитку небезпечних септичних ускладнень сприяють флегмони, абсцедуючі панариції, тазові розлади.
Профілактика зводиться до запобігання інтоксикації, інфекції, травми у вагітних і в дитячому віці і раннього виявлення осіб з аномаліями нервової системи. Особи, які мають дизрафічні ознаки, повинні перебувати на спеціальному обліку в поліклініках і періодично оглядатися невропатологом.