Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найвищим класом та ступенем шкідливості.

Гігієнічна оцінка умов праці.

Необхідно, аналізуючи пункти з 1 по 11 заповненої «Карти умов праці», вибрати фактор виробничого середовища, за яким було встановлено найвищу ступінь шкідливості і вказати цю ступінь. При наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів гігієнічна оцінка встановлюєть-ся на один ступінь вище.

Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця.

1. Оцінка технічного рівня робочого міс­ця проводиться шляхом аналізу:

Ø відповідності технологічного процесу, бу­дівель і споруд - проектам, обладнання – нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

Ø технологічної оснащеності робочого міс­ця (наявність технологічної оснастки та інс­трументу, контрольно-вимірювальних прила­дів та їх технічного стану, забезпеченості робочого місця підйомно–транспортними за­собами);

Ø відповідність технологічного процесу, обладнання, оснастки, інстру-менту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

Ø впливу технологічного процесу, що відбу­вається на інших робочих місцях.

2. При оцінці організаційного рівня ро­бочого місця аналізується:

Ø раціональність планування (відповідність площі, яка зайнята робочим місцем, нормам технологічного проектування та раціональ­ного розміщення обладнання і оснастки), а також відповідність його стандартам безпе­ки, санітарним нормам та правилам;

Ø забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям, засобами індиві-дуального і ко­лективного захисту та їх відповідність стан­дартам безпеки праці і встановленим нор­мам,

Ø організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Необхідно визначити 2-3 фактора, по яких було встановлено найвищі ступені шкідливості і вказати, які технічні та організаційні проблеми (тобто, що не відповідає вимогам безпеки та нормам охорони праці) існують на даному робочому місці.

Атестація робочого місця.

1. Робоче місце з умов праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів вироб­ничого середовища і трудового процесу на працюючих, передбачених гігієнічною класи­фікацією праці (розділ 1 Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II Карти), ступеня ризику пошкодження здоров'я.

2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:

Ø з особливо шкідливими та особливо важ­кими умовами праці;

Ø зі шкідливими і важкими умовами праці;

Ø зі шкідливими умовами праці.

3. Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, які наведені нижче, інші пільги і компенсації залеж­но від умов праці за діючими нині законо­давчими актами.

4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті ви­конанням робіт в умовах, передбачених Списками № 1 і 2 для їх підлеглих протягом повного робочого дня.

5. За результатами атестації визнача­ються невідкладні заходи щодо покра-щення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сто­ронніх організацій і фахівців.

6. З результатами атестації ознайомлю­ють працівників, які зайняті на робочому місці, що атестується. Карту підписують го­лова і члени комісії.

7. За результатами атестації склада­ються переліки:

Ø робочих місць, виробництв, робіт, профе­сій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавств-вом;

Ø робочих місць, виробництв, робіт, профе­сій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно ст.26 Закону України «Про підприємства» і ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

Ø робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першо­чергові заходи щодо їх покращання.