Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.
Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад Ф, К) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Канцерогени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці».
Таблиця 2
Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин
у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)
Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | |||||
Допус- тимий | Шкідливий | Небезпеч-ний | ||||
1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
2 | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | 4 | |
Шкідливі речовини 1 - 2 класів небезпеки за винятком перерахованих нижче | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-6,0 | 6,1-10,0 | 10,1-20,0 | >20 |
Шкідливі речовини 3 - 4 класів небезпеки за винятком перерахованих нижче | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-10,0 | >10 | ||
Речовини з гостроспрямованим механізмом дії – Г | £ГДК | 1,1-2,0 | 2,1-4,0 | 4,1-6,0 | 6,1-10,0 | > 10 |
Алергени – А | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-10,0 | >10,0 | ||
Канцерогени – К | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-6,0 | 6,1-10,0 | >10,0 | |
Аерозолі переважно фіброгенної дії – Ф | £ГДК | 1,1-2,0 | 2,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10,0 |
2. Шум
Відповідно ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 3) у графі «Вид трудової діяльності», прочитавши усі 14 розділів, необхідно знайти вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписати. Потім із графи «Еквівалентні рівні звуку, дБА» виписати відповідне чисельне значення нормативного параметра.
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.
Таблиця 3
Допустимі еквівалентні рівні звуку на робочих місцях у виробничих
приміщеннях та на території підприємств
Вид трудової діяльності, робоче місце, приміщення і території | Еквівалент-ні рівні звуку, дБА | |
1 | 2 | |
1. Творча, наукова, конструювання, проектування, програмування, викладання і навчання, робочі місця в проектно-конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, у лабораторіях теоретичних робіт і обробки даних. | 50 | |
2. Висококваліфікована робота, що вимагає зосередженості, адміністративно-управлінська діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторії; робочі місця у кімнатах конструкторських приміщень. | 60 | |
3. Робота, що виконується з часто одержуваними вказівками й акустичними сигналами, робота, що вимагає постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота; робочі місця в приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах і приміщеннях спостере-ження і дистанційного керування з мовним зв’язком по телефону, на ділянках точної зборки, на телефонних і телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації на ЕОМ. | 65 | |
4. Робота, що вимагає зосередженості, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження і дистанційного спостереженнями за виробничими циклами; робочі місця за пультами в кабінетах спостереження і дистанційного керування без мовного зв’язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з гучним устаткуванням, з гучним устаткуванням у приміщеннях для розміщення гучного устаткування ЕОМ. | 75 | |
5. Виконання усіх видів робіт (за винятком перерахованих у п.1-4) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях і на території підприємств. | 80 | |
6. Палати лікарень і санаторіїв, операційні лікарень. | 25 | |
7. Житлові кімнати квартир, житлові приміщення будинків відпочинку і пансіонатів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах. | 30 |
Продовження таблиці 3
1 | 2 |
8. Кабінети лікарів лікарень, санаторіїв, поліклінік, глядацькі зали концертних залів, номера готелів, житлові кімнати в гуртожитках. | 35 |
9. Класні приміщення, аудиторії шкіл і інших навчальних закладів, конференц-зали, читальні зали, глядацькі зали театрів, клубів, кінотеатрів, зали судових засідань і нарад. | 40 |
10. Робочі приміщення управлінь, робочі приміщення конструкторських, проектних організацій, науково-дослідних інститутів. | 50 |
11. Зали кафе, ресторанів, їдалень, фойє театрів і кінотеатрів. | 55 |
12. Торгові зали магазинів, спортивні зали, пасажирські зали вокзалів і аеропортів, приймальні пункти підприємств побутового обслуговування. | 60 |
Таблиця 4
Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та
ультразвуку на робочих місцях
Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | |||||
Допус-тимий | Шкідливий | Небезпечний | ||||
1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
2 | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | 4 | |
Шум, дБА екв. | £ГДК | до 85 | 86-95 | 96-105 | 106-115 | >115***** |
Вібрація загальна, лок. дБА | £ГДК | до 113 | 114-119 | 120-125 | 126-131 | >131 |
Інфразвук, перевищення, дБ | £ГДК | <5*** | 6-10 | 11-15 | 16-20 | >20 |
Ультразвук повітряний, дБ | £ГДК | <10**** | 11-20 | 21-30 | 31-40 | >40 |
3. Ультразвук
Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено ультразвук (таблиця 20), то необхідно подивитись, на якій частоті (кГц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 5), знайти для цієї частоти відповідний нормативний рівень звукового тиску (дБ).
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.
Таблиця 5
Санітарні норми ультразвуку
Середньогеометричні частоти, кГц | Рівень звукового тиску, дБ |
12,5 16,0 20,0 25,0 31,5-100,0 | 80 90 100 105 110 |
4. Інфразвук
Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено інфразвук (таблиця 20), то необхідно подивитись, на якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 6), знайти для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ).
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.
Таблиця 6
Гігієнічні норми інфразвуку
Середньогеометричні частоти, кГц | Рівень звукового тиску, дБ |
2 4 8 16 31,5 | 105 105 105 105 102 |
5. Вібрація
У цьому розділі необхідно ознайомитись з визначеннями категорій вібрації і вирішити, до яких категорій та підвиду відноситься вібрація, що впливає на робітника. Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми загальної та локальної вібрації» загальну вібрацію по джерелу її виникнення поділяють на наступні категорії:
1 - транспортна вібрація, що впливає на операторів рухливих машин і транспортних засобів при їхньому русі по місцевості і дорогам (у тому числі при їхньому будівництві);
2 - транспортно-технологічна вібрація, що впливає на операторів машин з обмеженим переміщенням тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових площадок;
3 - технологічна вібрація, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.
Вібрації категорії 3 мають три підвиди:
3а - вібрації робочих місць у приміщеннях із джерелами вібрацій (наприклад оператори молотів, пресів, верстатів і стендів);
3б - вібрації робочих місць у приміщеннях без джерел вібрацій (наприклад вібрації робочих місць працівників ВТК (відділу технічного контролю), розмітників і т.п.);
3в - вібрації робочих місць у приміщеннях адміністративно – управлінь-ких і для розумової праці (наприклад, у кабінетах, у приміщеннях ОЦ (обчислювального центру), КБ (конструкторського бюро), лабораторій і т.п.).
Далі необхідно визначити, на якій частоті відбувається вплив вібрації (див. фактичні значення) і, користуючись таблиці 7, знайти для цієї частоти та відповідної категорії вібрації нормативний рівень віброшвидкості (дБ).
Таблиця 7
Нормовані рівні віброшвидкості (дБ)
Частоти | 1 | 2 | 4 | 8 | 16 | 31.5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 |
Локальна вібрація | - | - | - | 115 | 109 | 109 | 109 | 109 | 109 | 109 | 109 |
Технологічна вібрація у виробничих приміщеннях – 3а | - | 108 | 99 | 93 | 92 | 92 | 92 | - | - | - | - |
Технологічна вібрація у виробничих приміщеннях без вібруючого обладнання – 3б | - | 100 | 91 | 85 | 84 | 84 | 84 | - | - | - | - |
Технологічна вібрація в приміщеннях для розумової праці – 3в | - | 91 | 82 | 75 | 75 | 75 | 75 | - | - | - | - |
Транспортно-технологічна вібрація – 2 | - | 117 | 108 | 102 | 101 | 101 | 101 | - | - | - | - |
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.
6. Електромагнітне випромінювання.
Необхідно у фактичних значеннях знайти, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знайти гранично допустимий рівень напруженості електромагніт-ного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м).
Відповідно НАОП 0.03-3.16-86 гранично допустимі рівні (ГДР) впливу електричних полів частот від 0,06 МГц до 300МГц №4131-86 напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених гранично-допустимих рівнів (ГДР):
- за електричною складовою:
для частот від 60кГц до 3МГц - 50 В/м;
для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м;
для частот від 30МГц до 50МГц - 10 В/м;
для частот від 50МГц до 300МГц - 5 В/м.
Допускаються рівні вище зазначених, але не більш ніж у два рази у випадках, коли час дії ЕМП на персонал не перевищує 50% тривалості дня.
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості.
Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 8 вибираємо в залежності від частоти на якій йде випромінювання.
Таблиця 8
Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань
(перевищення ГДР, разів)
Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | |||||
Допусти-мий | Шкідливий | Небезпечний | ||||
1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
Постійне магнітне поле | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | |
Електростатичне поле | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | |
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону | ||||||
0,01-3 МГц | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | |
3-30 МГц | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | |
30-300 МГц | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-8,0 | 8,1-10,0 | >10 |
300 МГц-300 ГГц | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-8,0 | 8,1-10,0 | >10 |
7. Електростатичне поле.
При роботі з матеріалами і виробами, що легко електризуються, експлуатації високовольтних установок високого струму обслуговуючий персонал може знаходитися під впливом електростатичного поля (ЕП).
Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано електростатичне поле (див. фактичне значення), то необхідно розрахувати гранично допустиму напруженість (Едоп) по формулі, що наведена в цьому розділі. Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля, визначається самостійно на підставі власного уявлення про дане робоче місце.
У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Едоп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці визначається документом: НАОП 0.03-3.05-77 Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля №1742-77. Ступінь впливу ЕП на організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини.
Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу не повинна перевищувати:
при впливі до 1 год - 60 кВ/м
при впливі від 1 год до 9 год
де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля.
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості.
8. Постійне магнітне поле.
Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП) (див. фактичне значення), то згідно документа: «Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и матеріалами» напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8 кА/м.
Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості.
9. Мікроклімат у приміщенні.
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (таблиця 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначити оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.
Таблиця 9
Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості
руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Період року | Категорія роботи | Температура, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с | ||
Опт. | Доп. | Опт. | Опт. | Допуст. | ||
Холодний | Iа | 22-24 | 21-25 | 40-60
| 0,1 | £ 0,1 |
Iб | 21-23 | 20-24 | 0,1 | £ 0,2 | ||
IIа | 18-20 | 17-23 | 0,2 | £ 0,3 | ||
IIб | 17-19 | 15-21 | 0,2 | £ 0,4 | ||
III | 16-18 | 13-19 | 0,3 | £ 0,5 | ||
Теплий | Iа | 23-25 | 22-28 | 40-60
| 0,1 | 0,1-0,2 |
Iб | 22-24 | 21-28 | 0,2 | 0,1-0,3 | ||
IIа | 21-23 | 18-27 | 0,3 | 0,2-0,4 | ||
IIб | 20-22 | 16-27 | 0,3 | 0,2-0,5 | ||
III | 18-20 | 15-26 | 0,4 | 0,2-0,6 |
Далі в графу 3 карти вносяться для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику. Наприклад для температури:
|
|
Далі в графу 4 карти відповідно вносяться фактичні значення, наприклад для температури: 27/21. Якщо фактичне значення попадає в оптимальний діапазон в графі 11 ставиться позначка «опт.», якщо в допустимий - позначка «доп.», якщо виходить за межи допустимого діапазону, користуючись відповідним рядком таблиці 10 (для теплого періоду року) і таблиці 11 (для холодного періоду року) визначаємо ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від категорії важкості робіт.
Таблиця 10
Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих
приміщень та відкритих територій в теплу пору року
Показник | Клас умов праці | |||||
Температура повітря, °С (нижня межа) | Оптимальний | Допусти-мий | Шкідливий | |||
Категорія робіт | 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | ||
Іа | За СН | За СН | 28,1-31,0 | 31,1-34,0 | 34,1-37,0 | 37,1-40,0 |
Іб | 28,1-31,0 | 31,1-34,0 | 34,1-37,0 | 37,1-40,0 | ||
ІIа | 27,1-30,0 | 30,1-33,0 | 33,1-36,0 | 36,1-39,0 | ||
ІIб | 27,1-30,0 | 30,1-33,0 | 33,1-36,0 | 36,1-39,0 | ||
ІІІ | 26,1-29,0 | 29,1-32,0 | 32,1-35,0 | 35,1-38,0 | ||
Швидкість руху повітря, м/с | Нижче максим. допустимих значень | |||||
Відносна вологість повітря, % | 61-70 | 71-85 | 86-100 | - |
Таблиця 11
Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих
приміщень у холодну пору року
Показник | Клас умов праці | |||||||
Температура повітря, °С (нижня межа) | Оптимальний | Допусти-мий | Шкідливий | |||||
Категорія робіт | 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | ||||
Іа | За СН | За СН | 18,1-20,0 | 16,1-18,0 | 14,1-16,0 | 12,0-14,0 | ||
Іб | 17,1-19,0 | 15,1-17,0 | 13,1-15,0 | 11,0-13,0 | ||||
ІIа | 14,1-16,0 | 12,1-14,0 | 10,1-12,0 | 8,0-10,0 | ||||
ІIб | 13,1-15,0 | 11,1-13,0 | 9,1-11,0 | 7,0-9,0 | ||||
ІІІ | 12,1-14,0 | 10,1-12,0 | 8,1-10,0 | 6,0-8,0 | ||||
Швидкість руху повітря, м/с | Перевищен-ня до 3 разів | Перевищен-ня > 3 разів |
| |||||
Відносна вологість повітря, % | Див. примітку | |||||||
Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бути збільшена на 0,2 °С.