Завдання №2. Провести атестацію умов праці робітника, який виконує роботу в завданому приміщенні
Згідно зі своїм варіантом (за списком в журналі академгрупи) вибрати назву підприємства або приміщення і робочого місця (таблиця 19).
З таблиці 20, згідно зі своїм варіантом, переписати:
§ назви факторів виробничого середовища;
§ одиниці вимірювання;
§ відповідні чисельні значення, які є фактичними (отримані шляхом вимірювань на даному робочому місці).
Ознайомитись з головними відомостями про атестацію робочих місць: основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації; класи умов праці за ступенями шкідливості та небезпечності.
Заповнити карту умов праці.
Теоретичні положення
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.
Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких списками № 1 і 2 передбачені показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.
Атестація робочих місць передбачає:
Ø виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;
Ø дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
Ø комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;
Ø обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;
Ø підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;
Ø перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
Ø розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) відносно умов праці, пільг і компенсацій;
Ø розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;
Ø вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.
У ході вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу необхідно визначити:
Ø характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр.2 Карти);
Ø нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи Систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (гр.3 Карти);
Ø фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр.4 Карти).
Результати вимірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, і заносяться в Карту (гр.4).
Основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації
УМОВИ ПРАЦІ - сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини.
ШКІДЛИВИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров´я нащадків.
НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - фактор середовища і трудово-го процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров´я або смерті.
ВАЖКІСТЬ (ТЯЖКІСТЬ) ПРАЦІ - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.
НАПРУЖЕНІСТЬ ПРАЦІ - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.
Робоча зона - простір, обмежений огороджуючими конструкціями робочих приміщень, висотою до 2 м над рівнем підлоги чи площадки, на якій знаходяться місця постійного чи непостійного перебування робітників.
Постійне робоче місце – місце, на якому робітник знаходиться більшу частину свого робочого часу (більш 50% чи більш 2 години безперервно); при роботі в різних пунктах - уся робоча зона.
Непостійне робоче місце - місце перебування робітника менш 50% свого робочого часу або менш 2 годин безперервного перебування.
Теплий період року - період із середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище 10°С.
Холодний період року – період із середньодобовою температурою зовнішнього повітря - 10°С і нижче.
Легка фізична робота (категорія I) - робота з витратою 120 ккал/год - категорія Iа (робота сидячи без фізичної напруги); робота з витратою 120-150 ккал/год - категорія Iб (робота сидячи, стоячи чи пов’язана з ходьбою, що супроводжується деякою фізичною напругою).
Фізичні роботи середньої важкості з витратою енергії 150-200 ккал/год - категорія IIа (ходьба з перенесенням ваги до 1 кг чи сидячи з переміщенням цих вантажів); витратою енергії 200-250 ккал/ч. Робота IIб (ходьба з перенесенням ваги до 10 кг).
Важкі фізичні роботи (категорія III) - робота з витратою більш 250 ккал/год (ходьба з перенесенням ваги більш 10 кг).