Злісний порушник установленого порядку відбування покарання — це
засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необгрунтовано відмовляється від праці; припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.
Зміна умов тримання засуджених — це переведення засудженого з однієї дільниці до іншої в межах однієї виправної колонії або до колонії з іншим рівнем безпеки в залежності від його поведінки і ставлення до праці та навчання.
Класифікація засуджених до позбавлення волі — це розподіл засуджених на відносно однорідні категорії за певними ознаками для створення найбільш ефективних умов у досягненні цілей покарання. Контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань — це процес спостереження та перевірки дотримання вимог законності персоналом органів та установ виконання покарань під час здійснення ними покладених на них обов'язків із виконання кримінального покарання.
Короткострокове побачення — це побачення з родичами або іншими особами тривалістю до чотирьох годин, що здійснюється в присутності представника колонії.
Короткочасні виїзди з виправної колонії — є нетривалим залишенням меж колонії у зв'язку з винятковими особистими обставинами строком не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці.
Кримінально-виконавча інспекція — орган виконання покарання, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт.
Кримінально-виконавча політика — це діяльність вищих органів державної влади яка спрямована на розробку і реалізацію єдиної державної політики в сфері виконання кримінальних покарань, яка повинна відповідати об'єктивним потребам боротьби зі злочинністю захисту прав і законних інтересів людини і суспільства.