Точкою прицілювання є середина нижнього краю перевірочної мішені, відрізаної по білій лінії відповідно до кожного виду зброї.

 

Обробка мішені після виконання стрільби починається з перевірки купчастості бою габаритом. Якщо купчастість бою виявляється ненормально, то зброя оглядається, виявляється і усуваються несправності, що стали причиною великого розсіювання.

Після цього повторно проводиться перевірка бою. Якщо купчастість бою знов виявиться ненормальною, або несправності не можуть бути усунені на місці, зброя передається в майстерню для ремонту.

При задовільній купчастості визначається положення середньої точки влучення і величина її відхилення від контрольної точки. При відхиленні, більше допустимого, проводиться регулювання положення прицільної лінії.

Робота щодо регулювання положення прицільної лінії називається приведенням зброї до нормального бою.

Таким чином, суттєвість приведення зброї до нормального бою полягає в наладці прицільного пристрою так, щоб зброя задовольняла щодо точності встановленої норми.

Наладка прицільного пристосування виконується звичайно переміщенням мушки. Мушка вкручується в тому випадку, якщо середня точка влучення відхиляється вниз від контрольної точки; мушка викручується, якщо середня точка влучення відхиляється вверх від контрольної точки. При відхиленні середньої точки влучення ліворуч (праворуч) від контрольної точки мушка пересувається ліворуч (праворуч).

Для виправлення бою зброї мушку слід переміщати в той бік, в який при стрільбі відхилилась СТВ.

Для знаходження середньої точки влучення за чотирма пробоїнами необхідно (рис. 2 А):

- з’єднати прямою лінією дві найближчих пробоїни і проміжок між ними розділити навпіл;

- отриману точку з’єднати з третьою пробоїною і відстань між ними розділити на три рівні частини;

- точку поділу, найближчу до двох перших пробоїн, з’єднати з четвертою пробоїною і відстань між ними розділити на чотири рівні частини.

Точка поділу, найближча до перших двох пробоїн, і буде середньою точкою влучення (СТВ).

Якщо всі чотири пробоїни не вміщуються у вказаний габарит, СТВ дозволяється знаходити за трьома більш купчасто розташованими пробоїнами за умови, що четверта пробоїна віддалена від СТВ, визначеної за цими трьома пробоїнами більш ніж на 2,5 радіуса кола, яке вміщує ці пробоїни (рис. 2 В).

Для знаходження СТВ за трьома пробоїнами необхідно (рис. 2 Б):

- з’єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни і відстань між ними розділити навпіл;

- отриману точку з’єднати з третьою і відстань між ними розділити на три рівні частини. Точка поділу, найближча до перших двох пробоїн, і буде СТВ.

Таким чином, бій зброї перевіряється подвійно: по розташуванню пробоїн у габариті роблять висновок щодо купчастості бою, а по розташуванню СТВ відносно КТ – про влучність бою зброї.

Окрім перевірки одиночним вогнем, для кулеметів передбачена перевірка бою автоматичним вогнем.

СТВ при стрільбі автоматичним вогнем визначається таким чином (рис. 2 Г):

- зверху або знизу відраховується половина пробоїн, які відокремлюються горизонтальною лінією;

- таким же чином відраховується половина пробоїн справа або зліва, які відокремлюються вертикальною лінією.

Точка перетину горизонтальної та вертикальної ліній визначає положення СТВ.

Перевірка бою зброї вважається закінченою, коли зброя як відносно купчастості, так і в відношенні положення середньої точки влучення задовольняє вимоги нормального бою.

Після приведення зброї до нормального бою стара риска на полозку мушки забивається, а замість неї набивається нова.

Останній результат стрільби при приведенні зброї до нормального бою заноситься в картку якісного стану автомата або в формуляр кулемета.

 

Приклад оформлення результатів перевірки бою автомата наведений нижче:

Дата Результат Підпис

20.07.05 р. Л 4-2 капітан Величко

10

Запис результату перевірки бою розшифровується таким чином: чисельник дробу визначає відхилення середньої точки влучення від контрольної (літера Л означає ліворуч, літера П – праворуч, знак “+” – відхилення вверх, знак “–” – відхилення вниз); знаменник – габарит розташування пробоїн.

У наведеному прикладі:

Л 4-2 – відхилення СТВ від КТ на 4 см ліворуч та вниз на 2 см;

10 – габарит розсіювання (купчастості) дорівнює 10 см.