4. Аналіз фактичного змісту тексту.
1) Композиційний аналіз. Разом із вчителем діти встановлюють, що у вірші дві картини ( перший варіант картинкового плану):
| 1. До снігу 2. Перший сніг. | Коротко описують. |
Другий варіант картинкового плану: 1. « Ще вчора». 2. «Сьогодні ж». У першому варіанті предметна розмова ( перший сніг), доцільніше брати перший варіант.
2) Аналіз частин вірша.
А. До снігу.
- читають першу частину мовчки, далі проводимо «тлумачне» читання (словникова робота), щоб діти зрозуміли образність тексту.
Учні читають і пояснюють, як розуміють першу частину тексту: сонечко гріє, вівці ще ходять по горах, озимина зеленіє, у лузі лист від вітру шелестить.
Вчитель: Поет підкреслює, що все ще в русі, в дії, природа ще живе. Для цього вжито дієслова – бродив, зеленіло, гомонів (шелестів, шарудів) - все живе, рухається. Це так було «вчора».
- Які відчуття виникають у поета під час спостереження за осінньою природою? ( Тихого осіннього затишку).
- Які звуки в словах підсилюють відчуття тепла та затишку ( [ш], [ч] - ще, вчора, сонечко, чабан, пишно; [о]- вчора, сонечко, гріло, отарою, бродив, озиме, пишно, зеленіло, гомонів).
- Який настрій створюється під час читання першої частини? ( Тихої радості).
Б. Перший сніг.
«Тлумачне» читання: все затихло з першим снігом; срібне покривало вкрило степ; вітер жалісливо плаче (тихо скиглить), бо не пробіжить по зеленій озимині, не заставить загомоніти лист; сонце ллє не той світ, світить та не гріє.
Вчитель: Все завмерло, затихло з першим снігом. Поет підкреслює: «Вчора» і «Сьогодні ж» - дві картинки - до снігу і після снігу. Цими картинками підсилюється раптовість змін в природі.
- Які звуки допомагають створити відчуття холоду та «сріблястого оксамиту» ( [с]- сьогодні, степ, увесь, заслав, сріблястий оксамит, жалісливо, сонце, світ).
- Який настрій виникає під час читання цієї частини? (Смутку).
Узагальнення:
- Якими ж фарбами можна було б намалювати визначені картинки: перша - жовте сонечко, темно-зелені полонини, зелене поле озимини, темно-коричневі дерева із сірувато-жовтим листом; друга - білий сніг, жовтий контур сонця.
У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи.
5. Складання партитури виразного читання (подальше усвідомлення тексту на основі емоційно-образного аналізу в поєднанні із розбором мовних і композиційних засобів).
1. Визначають головну думку ( різкі зміни в природі).
2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – ще вчора, сьогодні ж (двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють, – гріло, зеленіло, гомонів, сріблястим оксамитом, жалісливо плаче, не той мов світ (однією горизонтальною).
3. 
Ставлять паузи - в кінці речення, на синтагмах та розділових знаках ( позначаємо - úú, ú ).
4. Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: - підвищення голосу, - – пониження голосу, -підвищення і зниження ;
5. З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша:
І частина - відчуваються теплі нотки, бо все ще в русі, в дії ( «сонечко так гріло»).
ІІ частина - змінюється настрій поета - трохи сумно, бо зовсім затихла природа.
Наводимо партитуру ( розбивку) читання тексту:
І.Манжура
Перший сніг.
 | |||
 | |||
Ще вчора │ сонечко так гріло,│
чабан з отарою бродив.║
Озиме пишно зеленіло,│ З теплотою.
і лист у лузі гомонів.║
Сьогодні ж │степ увесь неначе│
заслав сріблястий оксамит,│ Сумно.
і вітер жалісливо плаче,│
і сонце ллє не той мов світ.║
Під час опрацювання віршів доцільно практикувати колективну декламацію, якщо дозволяє форма твору. Колективна декламація сприяє більш глибокому усвідомленню тексту. Цікавий сам процес підготовки до читання. Він має освітнє значення: діти обговорюють, кому доручити і що з різних частин тексту читати і чому, як треба читати.
Застосовуємо ту ж саму методику читання віршів, однак на шостому етапі вводимо опрацювання партитури хорової декламації (див. – Г.П.Коваль. Зміст та дидактична структура уроків читання у початкових класах. – Рівне, 2001).
23. Методика опрацювання байки в початкових класах.
Байка - це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. Отже, персонажами байок можуть бути тварини, птахи, риби, а також і люди, предмети. Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про них і 2) повчання (мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру.
У роботі над байкою дотримуємось певних вимог. Говорити про алегоричність байки не варто. Не треба взагалі вживати цей термін. Повести розмову про цю істотну рису байки доцільно по завершенні аналізу описаних у ній подій. Щоб полегшити розкриття алегорії, треба вдатись до аналогій із життя.
Перед роботою над байкою вчитель розповідає про птахів або тварин, згадують, які повадки в них. Мета таких бесід - відповідно настроїти дітей на сприймання тексту. Умовність байки стає зрозумілою, коли учні перечитують мораль.
Робота над байкою включає такі компоненти: 1) сприйняття конкретного змісту; 2) усвідомлення композиції; 3) з’ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки; 4) визначення головної думки байки; 5) розкриття алегорії; 6) аналіз моралі. Якщо брати до уваги таку послідовність роботи, то урок, на якому вивчають байку, може мати таку структуру: