5. Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання.
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра теорії і методик початкового навчання
МЕТОДИКА
ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Навчальний посібник
для студентів педінститутів, гуманітарних університетів,
педагогічних коледжів
спеціальності “Педагогіка і методика початкового навчання”
– 2002
Методика викладання української мови: Навчальний посібник для студентів педінститутів, гуманітарних університетів, педагогічних коледжів. - , 2002. - с.
Автори: Г.П.Коваль, професор, академік МПА, доктор педагогічних наук (РДГУ) (Вступ, 1, 2, 14, 17-19, 21-23, 25, 28-37, 41-46).
Н.І.Деркач, доцент (РЕГУ) (3-13).
З.О.Захарчук, доцент, кандидат педагогічних наук (РДГУ)
(3-13)
Л.І.Іванова, доцент, кандидат педагогічних наук (РДГУ)
(15, 16, 20, 24, 26, 27, 38, 39, 40, 47-50)
Рецензенти: Федчук Л.І., доцент, кандидат філологічних наук (РЕГУ)
Шелуха Л.П., спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Державної спеціалізованої школи №15 м.Рівного з поглибленим вивченням іноземних мов.
Навчальний посібник рекомендовано кафедрою теорії і методик початкового навчання РДГУ (протокол № 7 від 20 березня 2002 року).
© Коваль Г.П., Деркач Н.І., Захарчук З.О., Іванова Л.І.,
© , комп’ютерна графіка, дизайн, обкладинка, 2002.
© , набір, верстка, макет, видання, 2002.
ВСТУП
Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ ст.” визначила стратегію освіти в Україні, її пріоритетні напрямки та шляхи створення системи безперервного навчання і виховання. Основними завданнями є відродження національної освіти, спрямування її на формування творчої особистості, забезпечення розвитку людини та становлення її фізичного і морального здоров’я.
Розбудова української національної школи здійснюється з урахуванням принципів державної освітньої політики, зокрема гуманізації й демократизації, а також найширшого впровадження в освітній процес державної мови.
Значно посилилась увага до української мови та її вивчення насамперед тому, що вона, отримавши статус державної, розширює своє функціонування в різних сферах суспільної діяльності.
Відомо, що засвоєння молодшими школярами рідної мови має не тільки педагогічне, а й соціальне значення, оскільки саме рідна мова служить для дитини засобом пізнання навколишнього світу, прилучення її до історичного досвіду народу, його духовної культури. Отже, оволодіння учнями початкових класів рідною мовою – головна умова і засіб їхнього мовленнєвого розвитку та інтелектуального зростання, які забезпечують готовність здобувати сучасну подальшу освіту. Провідна роль у вирішенні визначених завдань належить методиці викладання рідної мови.
Завдання початкового курсу навчання української мови – прищепити учням осмислене ставлення до мовних фактів, навчити їх орієнтуватись у мовних структурах; сформувати науково правильні уявлення з фонетики і графіки, лексики, словотвору, граматики (морфології та синтаксису). Все навчання має бути спрямоване на організацію і вдосконалення мовленнєвої діяльності дітей, на оволодіння засобами творення зв’язних висловлювань в усній і писемній формах. Тому вже в початковому навчанні рідної мови
“… засвоєння мови слід будувати через комунікативну лінгвістику, через вибір ситуацій, пошуки естетично довершених форм спілкування.”1
У “Концепції навчання державної мови в школах України” (“Дивослово”, 1996, № 1) визначені основні цілі початкового (пропедевтичного, підготовчого) курсу: 1) виховання поваги і любові до рідної мови, бажання її вивчити і краще знати, гордитися нею; 2) вироблення вмінь висловлюватися у всіх доступних формах, видах, типах і стилях мовлення та культури спілкування; 3) формування початкового уявлення про мовну систему, одиниці мовних рівнів у їх взаємозв’язках.
Початковий курс рідної мови має дві складові частини: мовленнєвий розвиток школярів та їх мовна освіта. Мовленнєва діяльність – це мета, зміст, форма і засіб навчання, їй треба давати перевагу. Зміст усього курсу визначається на основі комунікативно-діяльнісного підходу.
Згідно з Концепцією навчання державної мови, Державним освітнім стандартом (“Поч. шк.”, 2001, № 1) у змісті шкільної мовної освіти мають втілюватися такі змістові лінії: 1) комунікативна, 2) лінгвістична, 3) культурознавча, 4) діяльнісна. Отже, кожній з них в уроці мови має відповідати певне спрямування навчання та змістове наповнення. Уроки мають включати систематичні спостереження за явищами живого мовлення, читання художніх творів, їх переказ, конструктивні і творчі вправи, що сприятиме розвитку у дітей основних мовленнєвих умінь – слухати, говорити, читати, писати.
Зазначене спрямування (практичне) в навчанні рідної мови має забезпечити формування мовної особистості – людини, яка вільно й легко висловлюється з будь-яких питань, виявляючи високий рівень мовної культури, дбаючи про якість свого мовлення. 1
Мета посібника – допомогти студентові в оволодінні новими підходами та змістом навчання української мови молодших школярів, ефективними способами керівництва навчально-виховним процесом (методи, прийоми, засоби та форми), новими технологіями навчання та виховання.
Методика викладання
української мови в початкових класах
Вступ
1. Предмет і завдання курсу “Методика викладання української мови в початкових класах”, основні розділи. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
2. Завдання початкового (підготовчого, пропедевтичного) курсу рідної мови. Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання української мови в початкових класах.
І. Методика навчання грамоти
3. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
4. Добукварний період навчання грамоти. Розвиток фонематичного слуху. Вмінь виконувати звуковий і звуко-складовий аналізи. Підготовка руки до письма. Особливості структури уроків добукварного періоду.
5. Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання.
6. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).
7. Урок читання в букварний період навчання грамоти.
8. Урок письма в букварний період навчання грамоти.
9. Аналіз букваря. Методика роботи за букварем.
10. Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
11. Методика навчання письма в букварний період. Коротка характеристика методів навчання. Основні вимоги до техніки і засобів письма.
12. Букви я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі. Аналіз відповідних сторінок букваря.
13. Післябукварний період навчання грамоти.
ІІ. Методика класного і позакласного читання
14. Особливості проведення уроків читання в початкових класах. Організація первинного читання.
15. Вивчення стану навичок читання в молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення.
16. Розвиток техніки читання в молодших школярів.
17. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах. Сучасні вимоги до уроку читання.
18. Структурні компоненти уроку читання в початкових класах, передбачуваний зміст. Етапи опрацювання прозового тексту.
19. Методика опрацювання фактичного змісту тексту на уроках читання в початкових класах.
20. Види переказу на уроках читання в початкових класах. Творча робота на основі тексту.
21. Техніка мовлення. Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
22. Методика вивчення віршів на уроках читання в початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.
23. Методика опрацювання байки в початкових класах.
24. Специфіка методики опрацювання прозових творів (науково-пізнавальна стаття, оповідання, легенда).
25. Словникова робота на уроках читання в початкових класах.
26. Літературна освіта молодших школярів.
27. Урок позакласного читання – основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
ІІІ Методика вивчення елементів фонетики, словотвору,
граматики, орфографії, лексикології.
28. Комунікативні функції мови. Вивчення розділу “Мова й мовлення”.
29. Формування уявлень про текст. Методика вивчення розділу “Текст”.