Стандартизації та сертифікації готелів
УДК 640,41:006
ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ
СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ ГОТЕЛІВ
Пужанська А.В., викладач кафедри управління розвитком туризму,
Бойко П.В., студент І курсу напряму підготовки «Туризм»
Черкаський державний технологічний університет
На сьогоднішній день у світі сформувалася надзвичайно розгалужена система стандартизації підприємств готельного господарства. Саме тому для зручності та оптимальності у використанні усі існуючі національні системи класифікації можна об'єднати в дві основні групи:
1) європейська система, в основу якої покладено французьку національну систему і яка застосовується у більшості розвинених країн;
2) індійська система, яка ґрунтується на бальній оцінці і застосовується здебільшого у країнах, що розвиваються.
Враховуючи всі фактори, що впливають на якість послуг, зручності номерного фонду, готелі відрізняються:
- за якістю будівництва й оздоблення будівлі, архітектурою;
- за наявністю місць загального користування, ресторанів, барів, кафе, побутових служб;
- за кваліфікацією персоналу;
- за рівнем сервісу.
Готелі вищого класу мають розкішні багатокімнатні номери, надають велику кількість послуг (ресторани, бібліотеки, спортзали, ліфти, бари, сауни і ін.) і відповідно встановлюють ціну за свої послуги.
Нині існує близько 30-ти різноманітних систем класифікації готелів:
- система зірок;
- система балів;
- система букв (A, B, C, D);
- система «корон» або «ключів».
Французька національна система передбачає розподіл готелів на 5 категорій зірок від 1 до 5, що також називають «п’ять зірок». Головними критеріями оцінки є: обладнання та площа номерів, елементи комфорту, набір послуг, що надаються, кваліфікація персоналу. Розмір готелю практично не впливає на його «зірковість». В структурі готельного фонду Франції частка п'ятизіркових готелів становить - 3,6%, чотиризіркових - 5,3%, тризіркових - 18,3%, двозіркових - 32,2%, однозіркових 40,6%, тобто переважають готелі середнього класу.
Готельна база Італії налічує близько 40 тис. готелів. Класифікація італійських готелів досить заплутана та хаотична. Хоча мандрівники часто можуть побачити знайомі зірки, офіційна зіркова класифікація в країні відсутня. Згідно прийнятих в Італії норм, готелі диференціюють в межах трьох категорій. При цьому можна умовно визначити, що перша відповідає рівню ****, друга — ***, третя — **. Крім того, в межах кожної категорії існує своя довільна градація. Згідно з умовною відповідністю «зірковій» класифікації слід відзначити більш рівномірний розподіл готелів за категоріями: 5,1% — п'ятизіркові, 13,2% — чотиризіркові, 30,9% — тризіркові, 23,5% — двозіркові, 27,3% — однозіркові. До найбільш помітних особливостей італійських готелів слід віднести їх невеликі розміри (50-80 кімнат).
Одним із визнаних лідерів з прийому туристів є Австрія. Тільки в гірській частині цієї країни нараховується понад 20 тис. готелів. До найдешевших засобів розміщення відносять молодіжні готелі (“youth hotel”), яких в Австрії не менше 100. В таких недорогих молодіжних гуртожитках можна купити ночівлю, але особливі зручності навряд чи гарантовані. Готелі Австрії оцінюються також за 5-ти зірковою системою, але в сільській місцевості нерідко зустрічаються так звані поза категорійні готелі – невеликі одно-три поверхові будинки, які найчастіше обслуговує фермерська родина. Австрійські готелі 3-5-ти зіркової категорії, на перший погляд, мало відрізняються між собою. Більшість готелів мають басейн, сауну, солярій, ресторан, буфет. Подібність посилюється поширеним в Австрії «романтичним стилем» у декорі інтер'єрів. В цілому готелі категорії 4-ох і 5-ти зірок у порівнянні з тризірковими виправдовують свою класифікацію завдяки більшій площі кімнат та різноманіттю послуг, що надаються.
«Зіркова» категоризація використовується і при класифікації готелів в Єгипті та Туреччині. Але слід враховувати, що реально відповідають «зірковим» стандартам лише заклади, що належать до міжнародних готельних ланцюгів. Готелі місцевих власників досить часто вказують завищену на 1-2 зірки категорію.
Ізраїль має високоякісний курортно-готельний комплекс на берегах Середземного і Червоного морів. Кількість готелів постійно збільшується, а зіркова класифікація, яка використовувалася десятиліття тому, анульована. Натомість виникла диференціація готелів за трьома категоріями. Для зручності, при роботі з клієнтами, все одно звертаються до більш звичної зіркової категоризації закладів розміщення.
В тризіркових готелях Ізраїлю, незважаючи на їх відому скромність, клієнти мають можливість отримати мінімально необхідний для повноцінного відпочинку набір послуг. Чотиризіркові готелі відрізняються від тризіркових не тільки більшим комфортом, але й кращим розташуванням і більш високим рівнем обслуговування. Готелі вищої категорії відрізняються особливим шармом та аристократизмом і відповідають усім необхідним вимогам.
В Іспанії також існує градація засобів розміщення за категоріями:
- готелі (“hotele”) п'яти категорій від 1 до 5 зірок;
- будинки готельного типу, бунгало та ін. (“hotele-appartmente”) чотирьох категорій від 1 до 4 зірок;
- заїжджі двори (“hotale”) трьох категорій від 1 до З зірок;
- пансіони (“pansione”) трьох категорій.
В Греції користується популярністю «літерна» система класифікації, хоча на фасадах готелів можна побачити і звичні зірки. Всі грецькі готелі поділяються на чотири категорії: А, В, С, D). Готелі категорії «А» відповідають чотиризірковому рівню, «В» - тризірковому, «С» - двохзірковому. Готелям найвищого класу часто присуджується категорія de Luxe. Але, незважаючи на наведену класифікацію, засоби розміщення Греції однакової категорії значно відрізняються один від одного. До найменш комфортних засобів розміщення відносять апартаменти (скромні квартирки в невеликих будинках). В готелях категорії «С» (двозіркових) пропонують мінімальний набір послуг і розташовуються вони здебільшого на самому березі моря. Готелі категорії «В» (тризіркові), якщо вони знаходяться в курортній зоні, майже завжди розташовуються на узбережжі. Готелі категорії «А» (чотиризіркові) відрізняє більш високий рівень обслуговування. Готелі, які претендують на найвищу категорію, за звичай, відповідають міжнародним стандартам.
В США немає офіційної національної системи класифікації готелів за рівнем комфортності й обслуговування. На думку американських спеціалістів, розвиток ряду готелів зі своїми стандартами та система перевірок є чудовою гарантією якості. Ініціатором появи служб, що займаються оцінкою якості обслуговування (“Rating Service”) є Американська автомобільна асоціація (AAA). Оцінка якості, що проводиться AAA, дозволяє підприємству бути внесеним у той чи інший довідник, які популярні серед подорожуючих.
У Великобританії в системі використовується класифікація готелів на «корони», «ключі», «сонця», «алмази» та ін.
Отже, у більшості випадків клас готелю визначається за стандартною, прийнятою в даній країні (або регіоні, економічній зоні) системою класифікації і підтверджується сертифікатом, який видається спеціальним органом, сертифікаційною або іншою палатою. Тому, з метою уникнення непорозумінь та невдоволеністю туристичною послугою, під час вибору країни або регіону для подорожі необхідно ретельно дослідити та вивчити готельну базу і особливості місцевої стандартизації та сертифікації.
ЛІТЕРАТУРА
- Все о туризме. Туристическая библиотека [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://tourlib.net/metod_tourism/upr_got.htm.
- Денисенко А. В. Гостиничный бизнес: классификация гостиниц и других средств размещения. Учебное пособие / А. В. Денисенко, В. С. Сенин. - М. : Финансы и статистика, 2007. – 345 с.
- Круль Г.Я. Основи готельної справи. Навчальний посібник / Круль Г.Я. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 368 с.
- Мальська М.П. Готельний бізнес: теорія та практика. Навчальний посібник / М.П.Мальська, І.Г. Пандяк. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
- Національні системи класифікації готелів [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://library.if.ua/book/38/2532.html.