9. Перепишіть речення . Поставте розділові знаки .
1. А ніч така місячна зробилася що видно як по траві росяний слід як туман прослався
(Г. Тютюнник).
2. Наступили ті осінні тихі та смутні дні коли сонце світить і не гріє коли спадає з дерева останнє пожовкле листя і (з)висока над д..ревами та хатами блукає в блакитному сяєві як намітка бабине літо (С. Васильченко).
3. (У)вечері горіло багаття на галявині (по)між дубів і коли ст...мніло то жар пер..тлілого дубового листя нагадував зірки в небі до яких можна було торкатись пальцями (Є. Гуцало).
4. Путь на Голгофу в..лична тоді коли знає людина на що і куди вона йде (не)прагнуч.. інших тріумфів (Леся Українка).
5. Отоді коли д..рева квітли і струмок сміявся на межі (з)за гори далекої на світло виїхали вершники чужі (О. Ющенко).
6. Він пішов туди де непокоїлась вода де глухо стогнали пр..пнуті човни і де з чийогось весла скапували чи то краплини води чи то краплини часу (М. Стельмах).
11. Прочитайте речення. Накресліть їх схеми. Визначте тип підрядності.
Варіант 1
1. Катерина Білокур мовби розповідала світові, який талановитий її народ, як розвинуте і ньому від природи естетичне почуття, яка сприйнятлива його душа до всього прекрасного в житті
(О. Гончар).
2. Як неприємно, коли баба клене або коли довго йде дощ і не вщухаї (О. Довженко).
3. Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Г. Тю-тюнник).
4. Я ненавиджу тих, що, не сіявши, жнуть, що, садів не садивши, плоди об’їдають (М. На-гнибіда).
5. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко).
6. Хто чув повстання дзвін, хто біг крізь тьму в атаку, кого не міг спинить гармат охриплий крик, хто бачив на снігу крові багряні маки, той брат мені повік (В. Сосюра).
7. Коли б мене спитав хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси (О. Довженко).
Варіант 2
1. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко).
2. Я втомлена, як квіти восени, котрі вже часом хочуть залишитись лише в далекій пам’я-ті дощів (Л. Костенко).
3. Не знав, не знав звіздар гостробородий, що в антисвіті є антизірки, що у народах є анти-народи, що у століттях є антивіки (Л. Костенко).
4. Краса боятися не звична, бо звикла вірити, що вічна (І. Муратов).
5. Співучий шелест наших нив докотиться, мов пісня, розкаже, хто хліба зростив, яким у полі тісно (П. Тичина).
6. Коли б усі одурені прозріли, коли б усі убиті ожили, то небо, від прокльонів посіріле, напевне, репнуло б від сорому й хули (В. Симоненко).
7. Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, — змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л. Костенко).
12. У кожному реченні визначте головну і підрядну частини . Поставте потрібні розділові знаки , поясніть їх .
1. Я так її я так люблю Мою Україну убогу Що проклену святого Бога За неї душу погуб-лю! (Т. Шевченко).
2. Блажен хто серцем незлобивий Хто приязно живе з людьми (О. Кониський ).
3. Дорогими для мене стали схили Дніпра де колишуться віти закоханих мрій... (Д. Луцен-
ко ).
4. Де Рось Де Русь Де русий хлопець на коні Впаде росою пам’ять На траву (Д. Чередни-ченко).
5. І добро повсюди сійте Щоб у душах проросло (В. Крищенко).
6. Якщо не здатні ми прожить без бою То треба ж бути і в боях Людьми (М. Руденко).
7. На тій землі де зводили фортеці тепер стоїть бетонний саркофаг (О. Пахльовська ).
8. Я буду вдячний небесам Допоки є моря і доли За те що з лихом сам на сам Не залишав-ся я ніколи Що поруч билися серця В часи зневіри і огуди Що є на світі справжні люди Яким я вдячний до кінця (А. Матвійчук).
9. Є для серця така покута забувати скоріше зло аніж те шо мусило бути і чого в житті не було... (Л. Костенко).
10. Яким не був би довгим наш політ з небес до неї (землі) будем повертати (3. Кучеря-ва).
13. Користуючись поданими схемами , поставте потрібні розділові знаки у складнопідряд-них реченнях .
Піфагорійці розподіляли людей на чотири категорії залежно від рівня посвячення до пер-ших входила більшість ті хто діяв за інстинктом за наказом своїх пристрастей.
Творчою працею вони могли займатися, але обмежено, в основному у виробничій сфері.
Люди які сягнули другої категорії могли займатися духовною діяльністю бо ними володіло натхнення.
Далі йшла нечисельна група яка складалася з посвячених головним чином до вищого ро-зуму – філософи й мудреці які зуміли повністю підкорити собі свої пристрасті.
І, нарешті, здійснення вищого людського ідеалу у четвертій категорії де до влади розуму над душею й інстинктами приєднувалась влада волі над усім єством людини. На думку піфаго-рійців, за всю історію людства таких людей було небагато... (Г. Сагач).
[ ]:[ ] – ті, (хто…). [ , (які…), ], (бо…).
 |  |  |
[ ], (яка…), (які…). [ ], (де…).