Аналіз дитячих творів.
Суть етапу ми окремого уроку аналізу дитячих творів полягає в тому, щоб підготувати учнів до переопрацювання створеного тексту і до роботи над новим твором, тому на таких уроках учителеві слід керуватися такими методичними порадами:
1. Аналіз змістово-мовленнєвого аспекту робіт, які перевірялись: розкриття теми твору, наявність задуму, ступінь його реалізації та оригінальність (на фоні інших), побудова та мова учнівських творів, знахідки) тощо.
2. Читання 1- 2 найбільш вдалих творів (або їх частин).
3. Колективне редагування кількох уривків із творів.
4. Самостійне удосконалення учнями власних творів (якщо в цьому є потреба).
Існують різні способи заохочення дітей до роботи над творами:
1) оцінювання та обґрунтування оцінок;
2) читання кращих творів учнів у класі;
3) виставки кращих робіт учнів до свята, до батьківських зборів;
4) рекомендація окремих творів для передачі по шкільному радіо чи дошкільної газети:
5) записування кращих робіт у спеціальні власні альбоми чи у загальний
класний тощо.
Таким чином, плануючи і проводячи роботу з розвитку зв'язного мовлення учнів, учитель повинен забезпечити:
а) відповідне мовленнєве (мовне) середовище для учнів: сприйняття мовлення дорослих, читання книг, перегляд телепередач, слухання радіо тощо;
6) створення мовленнєвих ситуацій, які сприяють розвитку мовлення учнів, їхніх інтересів, потреб і можливостей самостійного мовлення, словом, забезпечують мовленнєву практику;
в) правильне засвоєння учнями достатнього лексичного запасу, граматичних форм, синтаксичних конструкцій, логічних зв'язків, активізація вживання слів, утворення форм, побудову конструкцій, формування конкретних умінь у процесі розвитку мовлення;
г) спеціальну роботу з розвитку мовлення на фонетико-орфоепічному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях і^на рівні зв'язного мовлення і тексту, пов'язуючи її з уроками граматики, читання, матеріалом, що на них вивчається;
ґ) прагнення учнів до високої культури мовлення.
КРИТЕРІЇ ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ І
ТВОРІВ
Письмові перекази
2-й клас. Протягом року учні пишуть тільки навчальні перекази. У І півріччі для цього пропонують тексти розповідного характеру за поданим планом у вигляді питальних речень. Обсяг тексту для такого переказу - 30-, 35 слів. У II півріччі дають письмові перекази розповідних і описових текстів за колективно складеним планом та опорними словосполученнями, з використанням картини чи кадрів діафільм)1. Обсяг вихідного тексту - 40-45 слів.
3-й клас. У 1 півріччі пишуть навчальні перекази текстів розповідного та описового характеру обсягом 45-55 слів за колективно складеним планом та опорними словами і словосполученнями.
У II півріччі поряд з навчальними практикують і контрольні перекази текстів за поданим або колективно складеним планом, опорними словами і словосполученнями. Обсяг тексту для контрольного переказу - до 60 слів.
4-й клас. Застосовують навчальні і контрольні письмові перекази. На початку навчального року для них добирають розповідні або описові тексти на 60-75 слів. Протягом року вони ускладнюються за змістом і будовою (вводяться елементи опису і міркування). Обсяг текстів становить 75-100 слів, З II півріччя, крім переказу за колективним планом, практикують перекази, план до яких школярі складають самостійно.
Письмові твори
Письмові твори у початкових класах проводять тільки з навчальною метою.
2-й клас. У І півріччі на основі усного зв'язного мовлення в учнів формуються тільки елементи письмового зв'язного мовлення, їм пропонують, наприклад, записати заголовок складеної розповіді, її зачин або закінчення чи колективно складений план. У II півріччі школярі будують письмову розповідь з трьох-чотирьох речень за картиною, опорними словами та зачином; складають найпростіші описи за аналогією, доповнюють міркування (з опорою на описовий чи роз повідний текст).
3-й клас. Учні будують розповідь за картиною, опорними ловами з чотирьох-п'яти речень; складають описи за аналогією, будують міркування за початком і опорними словосполученнями, за спостереженнями.
4-й клас. Школярі складають розповіді за опорними словами і картиною, за аналогією із прочитаним, за окремими епізодами кінофільму, сценами дитячого спектаклю (обсягом сім-вісім речень); будують порівняльні наукові і художні описи за опорними словами, заданим початком.