Матеріал до уроку. Леся Українка, «Осінь», «Мамо, іде вже зима».
Мета. Формувати читацьку самостійність другокласників; розширити і уточнити відомості про Лесю Українку, її тонку чутливість до краси природи; розвивати вміння прислухатися до звучання рідного слова, робити посильний аналіз художнього образу природи через слово поезії; виховувати спостережливість, творчу уяву.
I. Розв'язування завдань на орієнтування в дитячих книжках.
—Розгляньте виставку книжок. Хто їх автор? (36. «На зеленому горбочку», «Ясні само
цвіти», «Літо краснеє минуло», «Веснянка», «Тиша морська», «Лелія», «Біда навчить»,
«Плине білий човник»). Прочитайте їх назви. Зіставте малюнки на обкладинці з назвою книжки.
—Як ви думаєте, з чиїми поезіями ми сьогодні ознайомимось? Про що вони? Хто здогадався?
—Так, так, ми сьогодні знову зустрічаємось з Лесею Українкою, нашою Лесею — великою поетесою України.
— Пригадайте, що ви вже знаєте про Лесю Українку. Які її твори пам'ятаєте? З якою збіркою із виставок ви вже ознайомлені? (Діти пригадують).
II. Виразне читання вчителем вірша Лесі Українки «Осінь».
а) Слово вчителя.
— У наші дні Лесю Українку знають у всьому світі. Вона мала великі здібності, була працелюбною, старанною. У п'ять років уже вміла читати і писати. А в дев'ять років писала досить непогані вірші, в тринадцять — почала друкуватись.
Дещо раніше, взимку 1881 р., в Луцьку, на річці Стир, Леся застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім рука. Думали — ревматизм, лікували домашніми засобами.
Пізніше виявилось: у неї туберкульоз кісток, тому Леся не ходила до школи, не сиділа за партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними шкільними коридорами. Та дівчинка була дуже здібна до науки, працьовита, вчилася самотужки. Вчителями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Антонович, книжки і саме життя.
Мати добирає їй псевдонім Українка і публікує її вірші у журналі «Зоря» («Конвалія» і «Сафо»). Відтоді і пішло — чудові поезії підписувались цим гордим, ніжним і красивим ім'ям — Леся Українка.
Чому Українка? Та тому, що в сім'ї Косачів панували український дух і звичаї. А мати «завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалу пізнавали її найбільше». (З листа Олени Пчілки, 1892 р.). Справді, своєю здібністю до мов Леся вдалася в матір.
Дитячі роки майбутньої поетеси минули на Поліссі — Луцьк, Ковель, Колодяжне. На все життя вона полюбила росисті волинські луки, тихі лісові озера, предковічні соснові бори, красу рідної землі, народну казку.
б) Підготовча робота до слухання вірша Лесі Українки «Осінь».
— Заплющіть очі і пошепки вимовте: зима... Яке почуття виникло? (Стало холодно і сумно;
стало шкода за літом, за золотою осінню).
— А чи можна зупинити прихід зими? (Відповіді дітей — суперечливі, непереконливі).
— Послухайте вірш Лесі Українки і подумайте, чи немає переконливої відповіді у цій
поезії на наше питання.
в) Вчитель читає вірш «Осінь».
III. Бесіда — роздуми над прочитаним.
— Які думки стверджує поезія про прихід зими? (Зима неминуче прийде. Осінь мусить
поступитися зимі, хоч вона цього не хоче).
— Які почуття навіяла ця поезія? (Поезія навіває почуття смутку, жалю за красою осені).
— Як ви розумієте вислів «Рветься осінь ру ками кривавими до далекого сонечка любого»?
Які слова допомогли вам у міркуваннях? (Пояснення значення метафор (без вживання терміну): рветься, руками кривавими, до далекого сонечка).
— Що б ви хотіли попросити у сонечка? (Щоб воно ще світило; щоб ще гріло; щоб не
поступалося).
— Що бачите і уявляєте собі, коли слухаєте рядки? (Перечитування вчителем або підготовленим учнем).
Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє, все,
що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.
(Відповіді дітей).
—Які слова і словосполучення допомогли вам це побачити і уявити? (Учні розкривають
значення метафори осінь убралася, порівняння мов цариця, добирають епітети (близькі за значенням слова) до пишний убір).
—Як поетеса ставиться до осені? З чого це видно? (Спробуйте розказати про почуття поетеси від свого імені).
—Якими барвами ви проілюстрували б цей уривок?
(Конкурс «Юних художників»).
IV. Самостійне ознайомлення з новою книжкою Лесі Українки «Плине білий човник».
Настанова вчителя.
—Візьміть у руки книжечку, роздивіться малюнки, прочитайте надписи.
—Хто автор цієї книжки?
—У цій книжечці один твір чи багато? Як швидко знайдете вірш «Мамо, іде вже зима»?
(Подивимось у зміст).
—Знайдіть цей вірш і уважно прочитайте.
V. Самостійне читання вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима». Аналіз самостійно прочитаного вірша.
VI. а) Відтворення змісту прочитаного з опорою на ілюстрації.
б) Самоаналіз (завдання для самоаналізу записані на дошці),
—Ознайомтесь із завданнями для самоаналізу. Ще раз перечитайте вірш.
—Які почуття виникли у вас під час читання вірша? (Почуття гордості за сміливість пташини; а мені шкода пташину, їй немає що їсти, холодно; мені захотілось допомогти усім пташкам, зробити їм годівнички).
— Що здивувало вас у вірші? Зачитайте. («Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?»;
«Не боїться морозу вона, не покине країни рідної» тощо).
— Яку музику можна придумати до цих рядків:
Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.
— Ця музика весела чи сумна? Вальс чи марш? (Відповіді дітей — «маленьких композиторів»).
в) Підпис ілюстрацій словами вірша. (До першої ілюстрації: «Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?» До другої: «Мамо! Ті сиві пташки сміливі, певно, ще й дуже, чи то без печні... бач — розспівалися як!»).
VII. Підсумок уроку і рекомендації до самостійної роботи з книжками.
— Чи сподобався вам вірш «Мамо, іде вже зима»? Наші юні актори підготували його інсценізацію. Подивимось? Вмощуйтесь гарненько і дивіться.
а) Інсценізація уривка вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».
Сидить мати біля вікна, вишиває синочкові сороч ку, тихо наспівує пісню. Тут вбігає син.
Син. Мамо, Іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мати. Знаю, знаю.
Чую, як за вікном завиває,
шибки снігом заліпляє.
Син. Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?
Мати відривається від роботи, підводить сина до вікна.
Мати. Ні, не кожна.
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, —
Ще зосталась пташина маленька.
Син. Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека? Мати. Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.
б) Узагальнення.
—Про що нове і цікаве ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
—Яким би ви хотіли бачити наступний урок позакласного читання?
— Самостійно знайдіть і прочитайте вірші чи казки Лесі Українки; наш «Куточок читача»
намагайтеся поповнити новими книжечками поетеси.
Ми подали два уроки — зустрічі з поезіями Лесі Українки, намагались привернути увагу до різноманітних форм і видів діяльності вчителя й учнів під час сприйняття художнього твору і його ліричного образу.
Вважаємо, що такий підхід до розвитку особистості через книжку відповідає завданням дня та орієнтує вчителя початкових класів на реальне поліпшення навчання і виховання молодшого школяра.
Лекція № 10 (2 години)
Лінгвістична основа методики навчання молодших школярів рідної мови з урахуванням взаємозв'язку всіх її аспектів.
План лекції.
1. Значення і завдання основ фонетики і графіки, орфографії, морфемної будови слова, граматики, лексикології.