2. Коментоване читання великої за обсягом книжки з продовженням.
3. Доповнення, розширення й уточнення читацьких відомостей.
4. Завдання додому.
Як бачимо, урок розпочинається з аналізу тематичної книжкової виставки, яку учні самі оформляють до початку заняття, а далі - відпрацювання читацьких умінь і навичок. Тому бесіду за прочитаними творами краще розпочинати з виділення персонажа, який є головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр має звикнути посилатися на текст, вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективність уроку посилиться, якщо в центрі уваги постійно будуть образи головних персонажів, риси характеру яких розкриватимуться під час перечитування художнього твору.
У формуванні читацької самостійності велику роль відіграють різноманітні методи, прийоми і форми роботи. Це: бесіди-дискусії, читання-розгляд, вибіркове читання, декламування, розповідь, повідомлення, складання характеристики героїв, літературні вікторини та ігри, слухання грамзаписів, робота з ілюстраціями тощо.
Основна вимога до бесіди за прочитаним - створити в учнів звичку і потребу уважно прислухатися до запитань учителя і відповідей товаришів, доповнювати ці відповіді знаннями з книг, своїми роздумами. Доцільно звертати увагу на такі порівняно нові для уроків позакласного читання методичні прийоми:
• навчання відповідати за зразком;
• постановка проблемних запитань (завчасно) для обдумування відповіді вдома, з ілюстрацією індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового матеріалу;
• навчання вміння ставити своїм товаришам запитання (цікаві, пізнавальні, творчі, пошукові, загадки) до прочитаного.
При цьому звертається увага на цілісне сприйняття твору. Самостійність читача виявляється:
• в усвідомленні теми і постановці мети читання для себе;
• у кваліфікованому розгляді книг з використанням загальноприйнятих видів
бібліотечно-бібліогрфічної допомоги;
• в осмисленому самостійному читанні дібраної книги;
Якщо це "читання з продовженням", то схематично урок буде так будуватись:
1. Роздуми над темою уроку, її розширенням чи уточненням.
2. Аналіз навчальних матеріалів, принесених дітьми на виставку: книжки, ілюстрації, періодика, довідники.