Бізнес-план редакції газети
Лекція 10
Бізнес-план редакції газети
1. Бізнес-план як один із головних інструментів редакційного планування
2. Порядок складання бізнес-плану
3. Схема бізнес-плану редакції.
Ключові терміни і поняття: Бізнес-план, інвестор, кредитор, описова частина бізнес-плану, цифрова частина бізнес-плану, стадії розвитку, інформаційні послуги, стратегія маркетингу, конкуренти, основні ризики, фінансове становище, реклама, просування інформаційного продукту, графік виробництва, видатки, фінансовий контроль, фінансовий прогноз, стратегія виходу.
1. Бізнес-план як один із головних інструментів редакційного планування
Бізнес-план в умовах ринкових відносин уважається одним із основних інструментів планування. Його створюють тоді, коли редакція (газета) увійшла в ринок і зайняла у ньому певне місце (нішу), але ця позиція ще не до кінця визначена, хитка, можливо й тимчасова. Та колектив редакції одержимий, повний бажання успішно і наполегливо працювати в умовах фінансового благополуччя, завойовуючи читацькі симпатії, залишаючи позаду конкурентів.
Редакція визначила свою мету, завдання, ближчу і дальшу перспективи. Отоді й надходить час складати бізнес-план. Він стає головним управлінським і фінансовим проектом діяльності періодичного друкованого видання, дозволяє приймати правильні рішення, які стосуються розвитку та змін як у структурі редакції, так і у тематичній політиці.
Бізнес-план (англ. Business plan) — це техніко-економічне обгрунтування діяльності редакції в ринкових умовах, програмний документ на майбутнє. Він характеризує модель газети. Складається як для діючої редакції, так і для новоствореної. Його готують також для нового виду діяльності. Бізнес-план призначений насамперед для засновників та керівників редакцій, а також для акціонерів та інвесторів.
Мета бізнес-планування:
· визначення рівня життєспроможності та стійкості редакції газети;
· виявлення її сильних та слабких сторін ;
· конкретизація стратегії розвитку через систему кількісних і якісних показників;
· забезпечення підтримки інвесторів та акціонерів;
· зниження ризиків виробничо-творчої діяльності
Тетяна Рєпкова підкреслює практичну вигоду в результаті прийняття редакцією бізнес-плану:
1. Бізнес-план спонукає до критичного неемоційного погляду на діловий проект в цілому: приміром, наскільки реалістичними є мета і завдання газети. Тільки детальні положення бізнес-плану здатні виявити, що ваші попередні очікування були нереалістичними.
2. Бізнес-план подає потенційним інвесторам і кредиторам детальну інформацію про видання. Вони повинні переконатися, що грошові вклади будуть використані ефективно, а якщо мова йде про кредит – він буде вчасно погашений.
До складання бізнес-плану повинна докласти зусиль вся редакція, але на перших ролях повинен бути головний менеджер, який, як зауважувалося вище, є одночасно і головним редактором. У такому документі повинна бути врахована позиція засновників, а також тих, хто знаходиться на середньому і нижчому рівні редакційного менеджменту. Як свідчить практика, для того, щоб бізнес-план був ефективним і дієвим, до його створення варто залучати спеціалістів з боку: економістів, працівників податкової служби, юристів тощо. Їх рекомендації, зауваження, пропозиції варто з користю використати для добра друкованого видання.
Звичайно, слід пам’ятати, що бізнес-план є філософією редакції газети, яка виражається, насамперед, у цифрах. Тому при його створенні не обійтися без економічної служби редакції, насамперед – бухгалтерії. Слід детально проаналізувати досягнення, визначити ресурси і на цій основі – накреслити реальну картину на майбутнє.
Бізнес-план складається на один рік (як правило, у листопаді-грудні він щороку модифікується).
2. Порядок складання бізнес-плану
Порядок складання бізнес-плану залежить від величини редакції, характеру і типу видання, стану інформаційного ринку, економічних, політичних факторів та іншого. Весь процес бізнес-планування включає такі етапи:
· Вивчення методології бізнес-планування на основі літературних джерел.
· Визначення цілей та головної мети — визнання акціонерів, одержання інвестицій, максималізація прибутку тощо.
· Визначення цільових читачів бізнес-плану, що пов'язано з метою бізнес-плану. Це можуть бути інвестори, акціонери, банки, менеджери вищого рівня керівництва.
· Визначення структури бізнес-плану. Він може бути повним або скороченим — на рік чи два.
· Збирання даних для кожного розділу бізнес-плану. Найважливіше значення для успіху бізнесу має маркетинговий аналіз, вивчення ринку, потенціальних споживачів, можливостей конкурентів, слабких та сильних сторін редакції і урахування цих факторів у бізнес-плані.
· Складання бізнес-плану. Вихідними є показники обсягів продаж товарної продукції, інвестицій. Практика показує, що бізнес-план має складатися редакцією самостійно або з допомогою консультантів. Написання бізнес-плану на замовлення, за дорученням має низку недоліків.
· Читання, вивчення бізнес-плану. Як правило, бізнес-план надається для читання незацікавленим особам високої кваліфікації. В процесі може бути проведена незалежна експертиза та ділова критика. Усунення недоліків підвищить якість бізнес-плану.
· Дослідження ринку, план маркетингу, оцінка можливостей редакції щодо інвестицій, термінів початку випуску газети, фінансовий план тощо
Основні прийняті міжнародним суспільством методики написання бізнес-планів розроблені під егідою ЮНІДО (Організація об'єднаних націй з промислового розвитку). Методики та стандарти бізнес планування мають такі організації як ЄБРР, СБРР, TACIS. Міністерством економіки України в 2006-му році затверджені методичні рекомендації з розроблення бізнес-плану підприємств. Найбільш вичерпним в інвестиційних колах вважається зміст бізнес-плану, розроблений українською інвестиційно-проектною компанією BFM Group Ukraine.
3. Схема бізнес-плану редакції.
Кожен бізнес-план, незалежно від приналежності до фірми (редакції газети), складається з двох основних частин – описової і цифрової.
У першій – детально описується, яким чином редакція досягне успіху на ринку інформації, завдання підрозділів і колективу в цілому.
Друга – представлена цифрами, які оформлені у графіки і таблиці, що стосуються в основному фінансової діяльності. Схема (чи структура) бізнес-плану складається з низки стандартних елементів, характерних для кожної фірми, компанії чи редакції газети. Окреслимо їх.
1. Короткий опис проекту.
– назва видання, адреса, юридична форма, суть бізнесу;
– стадії розвитку, які вже пройшла газета;
– інформаційні та інші послуги, які вона надає;
– цільовий ринок, на якому вона розповсюджується (бажані результати маркетингового дослідження даного ринку);
– стратегія маркетингу (як редакція планує утвердитися і розвиватися на цільовому ринку, які засоби і способи маркетингу будуть з цією метою застосовуватися);
– основні конкуренти на ринку (що редакція планує їм протиставити);
– план виробництва;
– фінансовий план (надходження і прибутки, які редакція може отримати в ближчій і дальшій перспективах);
– основні ризики, пов’язані з діяльністю редакції, її довготерміновим розвитком (тут також – протилежні дії у випадку реалізації цих ризиків);
– необхідне фінансування для ритмічної праці.
2. Короткий опис редакції видання:
– мета і завдання редакції газети;
– редакційні працівники, керівники виробничого процесу (провідні менеджери): головний редактор/генеральний директор, його заступники, відповідальний секретар, члени редколегії, завідувачі відділів;
– стадії розвитку (час заснування і початок роботи редакції, мета на ближчу перспективу, інші особливості розвитку);
– інформаційні товари і послуги редакції (кількість і типи товарних ліній, кількість товарів і послуг по кожній лінії);
– фінансове становище редакції (обсяг продажу, прибуток до оподаткування за останній рік, джерела фінансування, головні фінансові зобов’язання редакції).
3. Аналіз інформаційного ринку:
– визначення цільового ринку, його величина, географія і тенденції розвитку;
– портрет основного споживача (демографічний, соціальний і т.д.), фактори споживацьких переваг;
– головні конкуренти;
– позиціонування свого інформаційного продукту у власному сегменті ринку (яким споживачам і який ваш продукт потрібен);
– цінова політика (ціна визначається при співставленні ринку попиту, цін конкурентів, розрахункові суми витрат);
– реклама і просування інформаційного продукту;
– маркетинговий бюджет (реклама в ЗМІ, пряма реклама, видатки на засоби зв’язку, професійні рекламні агенти і консультанти, участь у виставках і т.д.);
– способи розповсюдження продукції.
4. План виробництва:
– графік виробництва (повна послідовність дій з виробництва газети, застосовувані матеріали, технологія виробництва та її переваги);
– собівартість і стандарти одиниці продукції (номера газети);
– видатки на офіс та інші редакційні приміщення;
– видатки на матеріали і комплектуючі (перелік матеріалів і комплектуючих для виробництва одиниці продукції, загальної кількості продукції, загальна вартість);
– видатки на виробничий персонал (загальна кількість працівників, постійних, за сумісництвом, позаштатних, бажана кваліфікація працівників, хто контролює їхню працю, інші аспекти);
– видатки на маркетинг і рекламу;
– видатки на підтримання та оновлення устаткування;
– контроль товарного запасу (мінімальний обсяг паперу, інших компонентів, необхідних для підтримання безперервного виробничого процесу);
– фінансовий контроль (хто його здійснює в редакції);
– закупівля необхідних матеріалів.
5. Менеджмент і організація:
– організаційна структура редакції (система відповідальності, відображена в посадових обов’язках, в тому числі фінансової, оцінка провідних осіб ланки управління: їх досвід, успіхи, освіта, переваги, сфера відповідальності;
– завдання управління (генеральна політика редакції, способи найму працівників, навчання і підвищення кваліфікації, зарплата і винагороди).
6. Тривалий розвиток, ризики і стратегії виходу:
– довгострокова мета редакції;
– стратегія досягнення мети (просування і підтримка видання);
– оцінки різних видів ризиків;
– можливі стратегії виходу (продаж бізнесу, продаж частини, продаж концепції, закриття бізнесу).
7. Фінансовий план:
– фінансовий прогноз;
– бюджет редакції (деталізація фінансового плану, його жорстке поєднання з реаліями щоденної діяльності газети).
Як стверджують А.А. Грабельников та В.І. Іваницький існує багатоваріантність бізнес-планів. Кількість розділів можна зменшувати чи збільшувати. Приміром, такий документ може вінчати розділ „Логістика”, у якому вказуються способи біжучого управління персоналом і товарними потоками. Бізнес-план включає і ряд додатків (маркетингові дослідження, резюме провідних менеджерів, технічну, виробничу інформацію і т.д.).
Бізнес-план, прийнятий редакцією як основний документ концентрації колективних зусиль впродовж року, дозволяє включити всі важелі росту, всі ресурсні можливості для досягнення мети.
Рекомендована література
1. Грабельников А.А. Работа журналиста в прессе. – Москва: изд-во „РИП-холдинг” – 2001. – С.155-166.
2. Гуревич С.М. Газета и рынок: как добиться успеха? – Москва. –1998.
3. Иваницкий В.Л. Бизнес-план редакции (рабочая тетрадь главного редактора). – Ч.1 п.2. – Москва. – 1999.
4. Репкова Татьяна. Новое время: как создать профессиональную газету в демократическом обществе. – IREX Про медиа / Украина. – 2002. – С.49-97.
Питання для самоконтролю
1. Мета створення бізнес-плану.
2. Хто створює бізнес-план?
3. З яких двох частин складається бізнес-план?
4. Які позиції передбачається висвітлити у розділі „Короткий опис проекту”?
5. Основні положення розділу „Короткий опис редакції видання”.
6. Як у бізнес-плані описується і аналізується інформаційний ринок?
7. Окресліть структуру розділу „План виробництва”.
8. Кінцеві результати виконання бізнес-плану.