[73] Bielawski Ludwik. Tradycje ludowe w kulturze muzycznej. – Warszawa, 1999.
[74] Żerańska-Kominek Sławomira. Muzyka w kulturze: Wprowadzenie do etnomuzykologii. – Warszawa, 1995. Кілька раз згадується К.Квітка побіжно лише в працях Анни Чекановської (див., наприклад: Чекановска Анна. Музыкальная этнография: Методология и методика. – Москва, 1983. – С. 43, 44; Czekanowska Anna. Ludowe melodie wąskiego zakresu w krajach słowiańskich. – [Kraków, 1972]. – S. 29; Czekanowska Anna. Pathways of Ethnomusicology. – Warszawa, 2000. – S. 289) та її учня П.Дагліґа (Dahlig Piotr. Tradycje muzyczne a ich przemiany. – S. 537).
[75] Kvitka Klement. La système anémitonique pentatonique chez les peuples Slaves //Pamiętnik II. Zjazdu słowiańskich geografów i etnografów odbytego w Polsce w roku 1927. – Kraków, 1930.– Т. 2. – S. 196-200.
[76] У 1929 році К.Квітка писав: “В границях сьогочасної Польської держави музично-етнографічне діло посувають др. Філярет Колесса і др. Адольф Хибінський” (Квітка Климент. И.К.Зданович. Белорусские народные песни Гродненской губ., м. Селец (Труды Государственного Института Музыкальной науки. Сборник работ Этнографической Секции. Вып. 1-й. Москва 1926) //”Етнографічний вісник УАН”. – 1929, кн. 8. – С. 234).
[77] Надіслана К.Квіткою відбитка статті про збірник М.Максимовича знаходиться в домашній бібліотеці Ф.Колесси (Книгозбірня Філарета Колесси: Каталог /Упорядник О.Мельник-Гнатишин. – Львів, 1995. – С. 28, № 249).
[78] Принаймні рецензія В.Батка не віднотована в доволі докладному довіднику, що вийшов під редакцією такого знавця наукової спадшини Ф.Колесси, як Софія Грица: Філарет Колесса (1871-1947): Бібліографічний покажчик праць і критичної літератури /Упорядник М.Мороз.– Львів, 1992. – Розділ ІІІ. “Література про Філарета Колессу”, 1937 рік.
[79] Листування К.Квітки і Ф.Колесси. – С. 330 (лист від 31.07.1923. – Листок 2, зворот). Слід відзначити, А.Хибінський надзвичайно високо оцінював наукову діяльність Ф.Колесси (Chybiński Adolf. Etnografia muzyczna na III. międzynarodowym kongresie muzycznym w Wiedniu (25-29 V 1909) //”Lud”. – 1910, t. 16. – S. 168-173), але не запрошував його працювати в Інституті музикології Львівського університету. Наскільки відомо, в архіві Ф.Колесси мали би знаходитися листи від таких польських науковців: А.Хибінського, З.Яхимецького, К.Клімашевської, К.Мошинського, А.Фішера.
[80] Зібрання його етномузикознавчих праць див.: Chybiński Adolf. O polskiej muzyce ludowej. – Kraków, 1961.
[81] Квітка Климент. Adolf Chybiński. Instrumenty muzyczne ludu polskiego na Podhalu. Prace i materjały antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne wydawane staraniem Komisji Antropologicznej Polskiej Akademji Umiejętności w Krakowie, T. III, 1924 //Записки Історико-філологічного відділу УАН. – 1926, кн. 7-8. – С. 580–587.
[82] Щонайшвидше від другої половини 1923 року, оскільки в тому ж листі від 31.07.1923 К.Квітка писав: “Питання про Хибінського мені дуже інтересне й для того, щоб знати, чи треба йому посилати мої праці” (Листування К.Квітки і Ф.Колесси. – Там само). З post scriptum до іншого листа (від 3.04.1926 року) дізнаємося, що на той час К.Квітка вислав А.Хибінському три листи, але на останній не надійшла відповідь (Листування К.Квітки і Ф.Колесси. – С. 353).
[83] Отримані від К.Квітки відбитки праць А.Хибінський передавав до підручної бібліотеки Інституту музикології Львівського університету.
[84] Зшиток включає наступні праці К.Квітки: Потреби в справі дослідження народної музики на Україні (”Музика”, 1925, № 2–3); М.Лисенко як збирач народних пісень. (Київ, 1923); Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем (”Етнографічний вісник УАН”, 1926, кн. 2); Професіональні народні співці й музиканти на Україні: Програма для досліду їх діяльності та побуту (Київ, 1924). Зараз він знаходиться в підручній бібліотеці Науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської музичної академії ім. М.Лисенка.
[85] Квітка Климент. “Песни Крыма. Собраны и записаны певцов-этнографом А.К.Кончевским <…>” //”Записки Історико-філологічного відділу УАН”. – 1925, кн. 5. – С. 239–250 (зберігається в бібліотеці названої Лабораторії).
[86] У кінці листа від 14.07.1931 року К.Квітка повідомляє Ф.Колессі, що висилає йому “№ [номер. – Б.Л.] журналу “Побут”, в якому уміщено простору інформацію про діяльність Кабінету за 1921 – 1930 роки” (Листування К.Квітки і Ф.Колесси. – С.414. Йдеться про вищезгадувану працю: Квітка Климент. Кабінет Музичної етнографії Всеукраїнської Академії Наук: Здобутки).
[87] Про зв’язки Л.Камєнського з Е.Горнбостелем див.: Dahlig Piotr. The early field recordings in Poland (1904 – 1939) and their relations to the Phonogram-archives in Vienna and Berlin //100 Years Berlin Phonogramm-archiv: Retrospective, Perspective and Interdisciplinary Approaches of the Sound Archives of the World. – Berlin, 2000; його ж, Hola matulu moja: Polish folk song, sung by Michał Kulawiak, recorded by Łucjan Kamieński in Poland, January 1930 //Music the Berlin Phonogramm-Archiv 1900-2000. – [Вступні пояснення до чотирьох платівок] CD 1/40. – S. 118-122.
[88] Ім’я М.Колінського згадується в листі Л.Камєнського до Е.Горнбостеля від 14 жовтня 1930 року (там само).
[89] Kolinski Mieczyslaw. Ethnomusicology, its problems and methods //Ethnomusicology Newsletter. – 1957, № 10. – Р. 1-7; Whither ethnomusicology? The scope and aims of ethnomusicology (two panel discussions held in 1958) //Ethnomusicology. – 1959, № 2. – P. 99-105.
[90] Див. виноску 7.
[91] Квітка Климент. Ангемітонні примітиви і теорія Сокальського //Етнографічний вісник УАН. – 1928, кн. 6. – С. 82-83.
[92] Stęszewski Jan. Zur Geschichte des Terminus "Ethnomusicology". – S. 529.