[30] Квитка Климент. Избранные труды: В 2 т. – Москва, 1971. – Т. 1. – С. 33.
[31] Цит. за кн.: Сторожук А. Климент Квітка (людина – педагог – вчений). – Київ, 1998. – С. 12.
[32] Квітка Климент. Кабінет Музичної етнографії Всеукраїнської Академії Наук: Здобутки //”Побут”. – 1930, №№ 6–7. – С. 5–22.
[33] В останньому з відомих листів до Ф.Колесси від 14.07.1931 року (Листування К.Квітки і Ф.Колесси. – С. 414) К.Квітка раптом затитулував себе керівничим “Кабінету порівняльного музикознавства ВУАН” (що навіть відмітив для себе Ф.Колесса, підкресливши слова “порівняльного музикознавства”), хоча в усіх попередніх листах та в останній Квітчиній статті київського періоду “Кабінет Музичної етнографії Всеукраїнської Академії Наук” всюди фігурує назва “Кабінет музичної етнографії ВУАН”. Не знати, чи це була проста описка, чи за такою зміною криється якийсь глибший зміст.
[34] Квітка Климент. Програма вивчення української народної музики. – Київ, 1923. – Повідомлення музично-етнографічного кабінета ВУАН, № 2. – 18 с. – Машинопис; його ж, Потреби в справі дослідження народної музики на Україні //”Музика”. – 1925, № 2–3. – С. 67–73, 115–121.
[35] Для зацікавлених можна вказати відповідні номери в згаданому вище “Списку друкованих праць К.Квітки” (див. виноску 22) у 1923 році це №№ 10-12, у 1924 році – №№ 14-15, у 1925 році – №№ 19, 22, 24, у 1926 році – №№ 27, 30-31, у 1927 році – №№ 32-33, у 1928 році – №№ 35-37, 39, у 1929 році – №№ 41, 43, у 1930 році – № 45, 48.
[36] Квитка Климент. Об областях распрострения некоторых типов белорусских календарных и свадебных песен //Белорусские народные песни /Составитель З.В.Эвальд. – Москва; Ленинград, 1941. – С. 123-131. (перевидання: Квитка Климент. Избранные статьи. – Т. 1. – С. 161-176).
[37] Див.: “Список важнейших рукописных работ К.В.Квитки” //Квитка Климент. Избранные труды. – Т. 2. – С. 381-384.
[38] Див. список “Посмертные издания” там само (с. 379-380), до якого ще слід додати: Квітка Климент. Іван Франко як виконавець народних пісень //Творчість Івана Франка. – Київ, 1956. – С. 1960-193, а також п’ять праць у виданні: Квітка К.В. Вибрані статті: У 2 ч. – Київ, 1985, 1986.
[39] Прикладом чому можуть бути хоча б деякі пасажі в споминах знаного радянського фольклориста Льва Кулаковського, що свого часу мав нагоду слухати квітчині лекції з порівняльного музикознавства у Вищому музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка в Києві (Кулаковский Лев. О К.В.Квитке //Памяти К.Квитки 1880-1953: Сборник статей /Ред.-сост. А.Банин. – Москва, 1983. – С. 33-36).
[40] Якось у листі до Ф.Колесси від 04.09.1928 року (2 листок, зворот) К.Квітка признавався, що “взагалі неспроможен зложити якусь більшу працю” (Листування К.Квітки і Ф.Колесси. – С. 382).