Принцип доступності навчання.
Цей принцип вимагає, щоб матеріал викладався в межах можливостей засвоєння його всіма учнями на рівні розуміння.
Слід зазначити, що принцип доступності не означає легкості, учіння без подолання труднощів. Він передбачає підготовку учнів до подолання труднощів у навчальній діяльності. Суть у том, щоб труднощі не підривали, а розвивали сили учня, сприяли б підвищенню результатів навчальних знять.
Для реалізації доцільно:
ü послідовно ускладнювати навчальні та практичні задачі; переходячи від простого до складного, від легкого до важкого, від відомого до невідомого;
ü виділяти головне, істотне в емпіричному компоненті змісту освіти (властивості, ознаки, функції тощо);
ü добирати достатню кількість фактів, прикладів;
ü здійснювати диференційовану допомогу;
ü добирати обсяг домашнього завдання відповідно до прийнятих норм;
ü продумувати ситуації неоднакового часу, якого потребують учні для виконання завдань.
Принцип наочності в навчанні .
Продумане використання наочності посилює емоційний вплив, підвищує доступність матеріалу, прискорює активізацію пізнавальної діяльності.
Види наочності:
ü натуральна (природна) являє собою реальні предмети або процеси; в курсі інформатики натуральну наочність доцільно використовувати при вивченні перших тем курсу («Інформація», «Інформаційна система»);
ü образотворча застосовується при неможливості показати натуральний предмет;
ü символічна (креслення, графіки, схеми, таблиці, діаграми), дозволяє досягнути компактності, знання засвоюються швидше і міцніше.
Реалізацією принципу наочності є робота з комп’ютером.
Принцип свідомості й активності учнів у навчанні.
Цей принцип полягає у цілеспрямованому активному сприйманні явищ, що вивчаються, їх осмисленій, творчій переробці і застосуванні.
Свідомість - засвоєння учнями даних науки, навчального матеріалу, глибоке його осмислення, уміння використовувати на практиці в нових умовах, перетворення знань у переконання, у керівництво до дії. За принципом свідомості передбачається цілеспрямований добір навчального матеріалу, який забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів.
Усвідомлення явища забезпечується шляхом:
ü моделювання ситуацій, під час яких учні, завдяки певній розумовій роботі краще розуміють сутність явища та його проявів;
ü повідомлення правил-інструкцій;
ü виділення характерних ознак для формування орієнтовної основи дії;
ü звертання до підказок та навчальних допомог.
Активність - дійовий стан учня, який характеризується прагненням до учіння, напругою і проявом волі в процесі оволодіння знаннями.
Для забезпечення активності доцільно:
ü учити ставити запитання
ü використовувати альтернативні підходи до будь-якого суттєвого питання;
ü відшукувати причини, спонукати гіпотези учнів;
ü робити зупинки і пропонувати учням проаналізувати їхню діяльність.
Самостійність є вищою формою активності і свідомості учнів у процесі навчання. Етапи її зростання: від повного управління вчителем через оперативну допомогу до самоуправління пізнавальною діяльністю за допомогою комп’ютера, при переході до творчої діяльності реалізується повністю.