Кризи непу: 1923, 1925 - 1926, 1927—1928 рр.
v Перша криза (1923) полягала в тому, що після запровадження продподатку селяни затоварили ринок великою кількістю хліба.
Запитання.
· Що трапилося з цінами на нього? (Вони знизилися.)
· Разом з тим на промислові товари ціни були... (Високі.)
· Як називають це явище? («Ножиці цін».)
Розповідь учителя.
Щоб вийти з кризи, Л. Троцький запропонував створити систему примусової праці в місті і на селі, обкласти селян надзвичайними податком.
Обґрунтовувалися такі репресивні заходи одним — необхідністю отримати кошти для промислового розвитку.
— Як ви оцінюєте пропозицію Л. Троцького? (Практично це означало відмову від непу.)
На захист непу виступив М. Бухарін, який вважав, що запропоновані Троцьким заходи призведуть до розриву союзу робітничого класу і селянства, як це спостерігалося наприкінці громадянської війни.
— Чи слушною була позиція Бухаріна?
Вихід з кризи було знайдено в рамках самого непу.
— Яким чином ? (Підвищенням закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.)
Неп було врятовано.
v Друга криза (1925—1926). Причина її була та ж сама, що й у 1923 р.: впали ціни на хліб.
Запитання.
- Що в цих умовах робили селяни? (Відмовлялися продавати хліб, чекаючи, поки зросте ціна на нього.)
- Які були наслідки такого вичікування? (Хлібозаготівельна криза, труднощі з постачанням хліба міському населенню.)
Розповідь учителя.
У цей період атаку на неп під гаслом проведення високих темпів індустріалізації роблять Л. Троцький, Г. Зінов'єв, Л. Каменєв, на полягаючи на відмові від непу, обкладанні селянства високим податком (до 200 млн. рублів замість 5 млн.).
М. Бухарін, Й. Сталін виступили за збереження непу.
Вихід знову був знайдений у рамках нової економічної політики.
v Третя криза (1927—1928). У цей час питання постачання хлібом міст стояло так гостро, що навіть виникла загроза голоду.
У січні 1928 р. Й. Сталін виїхав до Сибіру.
Тут він запропонував: вимагати багатих селян (так званих куркулів) негайної здачі всіх хлібних лишків за державними цінами.
У разі відмови Сталін радив притягати куркулів до судової відповідальності згідно із ст. 107 Карно-Кодексу і конфісковувати хлібні надлишки на користь держави. т. 107 передбачала позбавлення волі строком на 5 років з повною о частковою конфіскацією майна за спекуляцію хлібом.)
— Що фактично пропонував Сталін? (Перехід до терору стосовно селян, примусове вилучення в них хліба.)
Проти таких надзвичайних заходів виступили М. Бухарін (член Політбюро ЦК ВКП(б), О. Риков (Голова РНК Росії після смерті II. Леніна) й інші.
Вони застерігали, що така політика призведе до важких наслідків.
У керівництві ВКП(б) почалася гостра політична боротьба.
Позицію Й. Сталіна підтримали В. Молотов, Л. Каганович, К. Ворошилов, М. Калінін та інші, що дало змогу Й. Сталіну забезпечити собі більшість спочатку в Політбюро, а потім і в ЦК.