1 РОЗДІЛ Аналіз літератури з проблеми тютюнопаління
Поняття «здоровий спосіб життя» розглядається як багатогранне явище, що включає фізичне, культурне, духовне здоров’я співвідносять з поняттям «здоров’я», яке визначається Всесвітньою організацією охорони здоров’я не тільки як відсутність хвороб, а й як стан соціального, культурного й духовного благополуччя людини.
А.Д. Степанов, Д.А.Ізуткін дають формулювання, де підкреслюється активна роль здорового способу життя у зміцненні здоров’я: «здоровий спосіб життя – типові та істотні для даної суспільно-економічної формації форми життєдіяльності людей, сприяють повноцінному виконанню нею соціальних функцій і досягнення активного довголіття».
О.В. Вакуленко визначила у молодіжному середовищі вісім факторів ризику, які характеризують спосіб життя чи здоров’я підлітків та юнаків як такий, що потребує окремої уваги дорослих: надмірна вага, наявність хронічних захворювань, небезпечна сексуальна поведінка, зниження фізичної активності, психологічний дискомфорт, паління, вживання алкогольних напоїв, наркотиків.
В житті сучасного суспільства особливо гостро постає проблема тютюнопаління. Великого розповсюдження ця проблема набула серед молоді. В наш час дуже велика кількість старшокласників та студентів палять.
Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління. 3а даними ВООЗ Україна в абсолютних цифрах знаходиться на 17 місці серед ycіx країн по споживанню сигарет, що складає 1,5% всіх сигарет у світі. В той же час, населення України складає не більше 0,85% населення 3емлі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік сигарет, то в Україні - 1500-1800 або біля 4,5 сигарети в день, тобто приблизно в 2 рази більше, ніж в середньому на земній кулі.
За даними НДІ кардіології ім. М. Д. Стражеска, в Україні курить 50% чоловіків 20-59 років та 21 % жінок 20-59 років, що проживають у містах. Якщо за останні двадцять років рівень куріння чоловіків залишається незмінним, то серед жінок рівень куріння зріс у чотири рази - з 5% до 21%. Одним з несприятливих факторів куріння жінок репродуктивного віку є продовження куріння під час вагітності. Анкетування жінок-курців показало, що 30% з них, зменшивши кількість викурюваних сигарет, продовжували курити упродовж першої половини вагітності, а 5%-до пологів.
Куріння шкодить здоров'ю ... про це сьогодні відомо, здається, навіть дітям. Пропаганда шкоди куріння приносить свої плоди - за останні десятиліття число курців у світі зменшилося приблизно на 10%, проте курців все ж, ще вистачає, як серед чоловіків, так і серед жінок. З якої ж причини люди починають палити, і на якому етапі життя це відбувається?
Проблему тютюнопаління можна віднести до внутрішньо особистісного конфлікту, що з’являється у результаті боротьби мотивів, одночасної актуалізації протилежних один одному чи несумісних мотивів. Цей тип конфлікту описується в психології теорією когнітивного дисонансу Л. Фестінгера. У відповідності з нею, люди прагнуть до зменшення неприємного для них стану дискомфорту, пов’язаного з тим, що індивід одночасно має два “заняття” (поняття, думки), психологічно неузгоджених, що суперечать одне одному. Це і є когнітивний дисонанс. Фестінгер приводить приклад про людину, яка знає, що палити шкідливо, але продовжує це робити. Його два знання – “знаю, що палити шкідливо” та “знаю, що палю” – суперечать одне одному.
Дисонанс виникає як наслідок протиріччя двох знань: “Я прийняв рішення” і “Я не впевнений, що це рішення вірне”. Таким чином, когнітивний дисонанс зачіпає і такі важливі явища, як виправдання власних дій чи аргументів вибору.
У ході дослідження, вчені з'ясували, що:
• Більше 60% курців, причому, обох статей, викурили свою першу сигарету в підлітковому віці. Ці дані ще раз підтверджують необхідність пропаганди шкоди куріння, перш за все, в середовищі дітей та підлітків.
• Приблизно в трьох з десяти випадків, перша сигарета була викурив з чистої цікавості.
• У чотирьох-п'яти з десяти випадків куріння в перший раз відбувалося просто «за компанію».
• Починаючи палити, практично ніхто з майбутніх запеклих курців не замислювався про ту шкоду, яку сигарети можуть завдати його організму, і не уявляв собі, наскільки сильною може стати його необхідність в тютюновій продукції.
• Нерідко чоловіки починали курити під час проходження армійської служби.
• Жінки починали курити внаслідок стресу, сильних негативних переживань, приблизно в чотири рази частіше, ніж чоловіки.
• І, нарешті, з охочих кинути курити, лише трохи більше 30% вдавалося протриматися без сигарет більше року.
В психологічній літературі проблему профілактиці тютюнопаління розробляли О.С. Радбиль, Ю.М. Комаров, В.Г. Денисов, В.Ф. Онищенко, А.В. Скрипец та ін.
Серед шкідливих звичок особливу проблему викликає паління, що набуло в останні роки широке поширення у психологічній науці (В.М. Белюмов, О.В. Костенко, К.М. Флоренська). Вважається, що паління – одна з багатьох проблем підліткового віку. Паління тютюну – один з найбільш розповсюджених видів наркоманії, що охоплює велику кількість дітей. Паління – одна з численних проблем молоді, нашого майбутнього покоління.
Знайомство дітей із вживанням тютюну відбувається в ранньому дитинстві при спостереженні за поведінкою старших. Центральну роль у цьому відіграє родина. Ставлення її членів до паління може бути представлено, на думку Д.В.Колєнова, наступними причинами: повне неприйняття (паління членів родини виключено, спілкувань з людьми, що палять, намагаються уникати); суперечливе, або амбівалентне (до паління інших людей ставлення байдужне, але паління в родині не допускається); ліберальне (одночасне співіснування осудження паління членів родини і застережень його дозволу); патологічне (члени родини палять незалежно від того, чи є присутнім при цьому дитина).
Потяг, на думку С.В. Березіна, до паління тютюну виникає в тому віці, коли великий позитивний вплив можуть зробити школа, батьки, громадськість. Не треба забувати про те, що, хоча звичка до паління розвивається в дитячому і підлітковому віці, негативне ставлення до тютюну теж складається в цей період життя. Потреба палити не закладена в організмі. Вона з'являється внаслідок незнання, нерозуміння, недостатнього виховання і впливу навколишнього середовища.
Як свідчать спостереження психологів (Г.В. Латишева, М.В. Орлова та ін.) серед причин початку паління підлітків головне місце займає оточення, друзі і компанія. Потрапляючи в середовище де властиво тютюнопаління, підліток часто починає вживати теж, тому що боїться бути "білою вороною". Уходження і пристосування до компанії для нього надзвичайно важливі. Адже якщо підлітка "визнали своїм", він відчуває підтримку компанії і свою причетність до неї.
На думку В.Г. Запорожченко – підлітки в процесі підготовки до вступу в "доросле життя" засвоюють "дорослі норми" поведінки, у тому числі й паління. Підлітки бачать у палінні ознаку самостійності, дорослості. Паління в компанії стає свого роду обов'язком, ритуалом. Старші школярі не бажають відстати від "моди", з'являються якісь вагомі причини, що змушують їх палити.
Механізмом паління підлітка є успадкування, ‑ саме так вважає В.М. Ягодонський. У будь-якому віці перше затягування фізично неприємне, але діти, не бажаючи виглядати слабкими, ховають від товаришів неприємні відчуття, які викликаються в них першими випаленими цигарками. До того ж, у підлітка психологічні мотиви вже досить сильні, щоб побороти відразу, що до того ж з кожною наступною сигаретою поступово згасає, їх організм пристосовується, виробляється звичка, від якої вже важко позбутися. На жаль, рідкісні бесіди лікарів і психологів у школі про шкоду паління в молодіжному середовищі не приносять бажаного результату.
Серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків, необхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія суб’єктів, які реалізують профілактичні програми, та підлітків, на котрих вони спрямовані. Поряд із профілактичними заходами на макрорівні, спрямованими на підвищення соціального рівня суспільства, застосування методів профілактичної інтервенції передбачає стимулювання активності підлітків для попередження та подолання проблеми тютюнопаління, підвищення їхніх можливостей у вирішенні особистих проблем.
Профілактична інтервенція – це цілеспрямований вплив на підлітків, включених у групу профілактики, з метою зміни їхнього ставлення до тютюнопаління та подолання їх суб’єктивних уявлень, поглядів, переконань, мотивів, інтересів, звичок, стереотипів поведінки, ціннісних орієнтацій, котрі призводять до даної проблеми. Профілактична інтервенція повинна допомогти підлітку змінити свою поведінку – навчити контролювати її.
Основні методи профілактичної інтервенції, згідно Зверевой И.Д.:
- Бесіда – обговорення з підлітками проблеми тютюнопаління з метою виявлення, формування або корекції їхньої позиції з цього питання.
- Диспут – спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре передбачає зіткнення різних точок зору.
- Створення ситуацій морального вибору – відтворення в лабораторних умовах проблемних ситуацій.
- Вправляння – виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та формування навичок соціально значимої поведінки .
Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охорони життя і здоров’я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолекторії; усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; тематичні години інформації; профілактичні консультації; випуск шкільних засобів інформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси.