Трудовий договір (зі сторожем, охоронцем, завідувачем складу, іншими матеріально відповідальними особами) і зберігання
Трудовий договір
Трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується забезпечити схоронність та недоторканість ввіреного об’єкта.
Відносини сторін регулюються робочою інструкцією. Функція сторожа – охорона приміщення і майна закладу у неробочий час або у відсутності працівників.
Сторож несе повну матеріальну та іншу юридичну відповідальність за ввірені йому товарно-матеріальні та інші цінності лише у тому випадку, коли їх втрата (пошкодження знецінення чи знищення) сталися внаслідок порушення ними трудової дисципліни та/або умов договору.
Завідувач складу. Посадові обов’язки:
· Керує роботою складу з приймання, зберігання та відпускання товарно-матеріальних цінностей, їх розміщення з урахуванням найбільш раціонального використання складських площ, полегшення і прискорення пошуку необхідних матеріалів, інвентарю тощо.
· Забезпечує зберігання складованих товарно-матеріальних цінностей, додержання режимів зберігання, правил оформлення та здавання прибутково-видаткових документів.
Завдання 2.
Наведіть приклади професійних зберігачів.
Які вимоги ставляться до професійних зберігачів?
Зберігачем є особа, яка за договором прийняла на збереження певне чуже майно та (або) зобов´язалася його зберігати. Зберігач може бути професійним або непрофесійним.
Зберігач, що здійснює діяльність на засадах підприємницької діяльності, є професійним зберігачем (ч. 2 ст. 936 ЦК).
Професійні зберігачі:
· товарні склади (§ 2 гл. 66 ЦК),
· ломбарди (ст. 967)
· банки (ст. ст. 969, 970, 971)
· камери схову, що перебувають у віданні організацій, підприємств транспорту (ст. 972)
· готелі (ст. 975 ЦК України),
· інші власники складських приміщень або територій, на яких можуть зберігатися речі (наприклад, автостоянок),
· суб'єкти охоронної діяльності тощо, тобто особи, для яких зберігання є основною діяльністю (охоронці (ст.978)).
Якщо особа, для якої підприємницька діяльність зі зберігання не є основною, має спеціалізовані приміщення (устаткування) для здійснення зберігання, вона також вважається професійним зберігачем (наприклад, організації транспорту, які зберігають речі у камерах схову).
Відповідно, не є професійними зберігачами особи, які приймають речі на зберігання не у зв'язку зі здійсненням ними підприємницької діяльності (наприклад, гардероби, нотаріуси, які приймають у депозит грошові суми та цінні папери, та інші особи).