<< < предыдущая 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 / 25 25

Лінія, що піднімається вгору зліва направо, викликає активність, відчуття злету, підйому.

Дата: 2025-04-30; Просмотры: 4

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Лінії, що спускаються донизу зліва направо,викликає пасивність, відчуття печалі, скорботи.

Знаючи можливості різних ліній, можна з їх допомогою створити композицію динамічною, надати їй деяку швидкість. Лінія, що спускається вертикально, дає відчуття прискорення, що піднімається – відчуття уповільнення. Рух лінії зліва направо завжди здається більш швидким, ніж справ наліво.

Надати аранжуванню характеру допоможе правильно обрана лінія. Необхідно тільки пам’ятати, що лінія буває легкою та звивистою, хвильоподібною, напруженою та зажатою, жорсткою та нервовою. Лінії,що виходять з однієї точки під різними кутами,дають відчуття гостроти, гучності, але в тому випадку, якщо вони мають однакову довжину і ніби замкнені в коло – дають відчуття м’якості. В букеті бідермейєр використовується саме така властивість ліній.

Потребують уваги і лінії,що падають. Якщо їх потрібно включити в аранжування, треба , щоби їх кінці підіймалися і не створювали важкого відчуття печалі. Ампельні рослини також потрібно підбирати з піднятими кінчиками, щоби композиція втілювала надію.

Символом важких умов життя може бути сприйнята розірвана лінія грубої гілки. А похила лінія з гілки з почками, що почали розпускатися, виражає плодородність, достаток, силу і спокій. Про можливість цих ліній треба пам’ятати , вчасно їх помітити і, звичайно, постаратися вдало використати в аранжуванні, що створюється.

Створити образ композиції часто допомагають самі рослини. Наприклад , якщо потрібен образ нескінченності, можна використати аконіт, наперстянку, дельфініум,вербаскум,сансевьєру, та ін.. Ці рослини створюють майже перпендикулярні, спрямовані вгору лінії. Але щоб вони не втратили свій образ і красу, їх не слід закривати іншими рослинами – вони потребують вільного простору.

Якщо необхідно отримати в композиції лінії росту, що прямують вгору і розходяться в кінцевій точці в різні сторони, можна використовувати лілії, амариліс, стреліції. Ці рослини рекомендується розміщувати всередині букету,щоби над ним і навколо було достатньо простору. Їх головна частина – стебло, він не повинен обов’язково залишатися видним, його не можна закривати та вкорочувати. Тільки в цьому випадку благородні форми квітів будуть виграшні.

Лінії,що прямують вгору і в сторони, мають тюльпан, гербера, гвоздика, форзиція, хлорофітум та багато трав. Використовуючи ці рослини в аранжуванні, можна отримати діагональ,що розділяється на дві частини: горизонтальну,що символізує сонце, що прямує на захід, і вертикальну, що символізує полудень. Той чи інший характер аранжування залежить від кута нахилу діагоналі.

Розглядаючи особливості деяких рослин, можна сказати, юкка і корділіна дають променеві лінії росту,що розходяться.

Ліани (клематис, плющі, актинідії) дають звивисті, хвилясті та вигадливі лінії; традесканції аспарагус та інші ампельні рослини утворюють спадаючі лінії і стають посередниками між рослинами та сосудом.

еталоном краси та витонченості при складанні квіткової композиції є так звана «лінія краси». Це S- подібна вигнута лінія, створена англійським художником 18 століття У. Хогартом. Він виявив цю лінію в квітах і в інших формах, що слугують прикрасою, наприклад, в корсетах.

Розташування.

Геометрична побудова квіткових композицій може бути засноване на симетрії та асиметрії – двох принципах побудови живої і неживої природи. Симетричні аранжування зорово можна поділити на дві рівні частини, в яких як в дзеркалі, відображаються однакові величина, форма і колір.

Симетрична композиція створює враження строгості, врівноваженості та парадності. Що стосується асиметричних аранжувань то їх не можна розділяти на дві рівні частини. Ці композиції більш живописні, вільні та відображають природний характер росту рослин.

Варіантів розташування рослинного матеріалу в аранжуваннях безмежна кількість і вони можуть бути як симетричними, так і асиметричними. Це можна побачити в будові самих квіткових рослин, які можна взяти за основу побудови композиції. Прикладом можуть слугувати колос гладіолусу, парасолька кропу, форма суцвіття бузку.

Симетрія й асиметрія, статичність і динамічність, вагомість і легкість.

Відповідно доповнюють одна одну: симетрія перегукується з статичністю та вагомістю,

асиметрія ж повязана з динамічністю і легкістю.

Асиметрія – принцип організації композиції, що ґрунтується на динамічній зрівноваженості елементів, на створенні вираження руху їх в межах цілого, а динамічність – властивість тіл, поверхонь, ліній виражати рух,спрямування завдяки специфічній будові, розміщенню чи поєднанню кольорів.

Симетрія – принцип організації композиції, де елементи правильно розміщуються відносно площини, осі чи центру,

Симетрія здавна вважалася однією з умов краси форми, оскільки вона забезпечує рівновагу композиції. Можна виділити симетрію двох видів:

- дзеркальну, в основі якої лежить однаковість,

- конгруентну, що базується на суміщеній геометричній рівності.

- Дзеркальна симетрія засновується на рівності двох частин фігури, розташованих одна від одної як предмет та його відображення в дзеркалі. Площина, яка розділяє таку фігуру навпіл, називається площиною симетрії та позначається символом т .

- Осьова симетрія обумовлена конгруентністю (рівністю геометричних фігур в осьових перетинах) та досягається обертанням фігури відносно осі симетрії п.

- Гвинтова симетрія досягається в результаті обертального руху лінії або площини навколо нерухомої осі з постійною кутовою швидкістю і одночасно поступального руху вздовж осі.

Статичність – структурна властивість тіл, фігур, поверхонь; виражає спокій, нерухомість.

Статичними є тіла чи фігури, що мають центр, одну або кілька осей симетрії в межах своїх розмірів.

Крім симетрії та асиметрії існують також статична та динамічна композиції. Будь-яка фігура, яка має центр або осі симетрії, завжди статична відносна їх. Куля, куб або паралелепіпед статичні в усіх напрямках. Конус статичне відносно осі симетрії, а вздовж неї він динамічний, тому що по ній відбувається зміна форми.

Симетричні та асиметричні, статичні та динамічні предмети та їх комплекси мають безмежність варіантів побудови. Специфіка кожної композиції витікає з природи окремих властивостей та якостей предмета.

Форма.

Форма букету залежить від декількох факторів: призначення букету,характеру квітів, форми та розміру вази, задуму аранжувальника. Букет може бути круглий, овальний, трикутний, серповидний, S- подібний та L-подібний.

Круглий букет зазвичай використовується для оздоблення приміщень до прийому гостей. Його складають так, щоби квіти можна було побачити з усіх сторін. Складаючи композицію, прямий довгий стебель ставлять в центрі, а більш вигнуті - по боках. Всі квіти в круглому букеті повинні бути обернені вперед, а не повертатися всередину букету. Стебла рослин не повинні перетинатися, бо це привносить в композицію безлад та хаотичність. Зелень для аранжування розташовують як навколо так і в середині композиції.

В центральній частині такої круглої композиції зазвичай розміщують великі квіти округлої та кулеподібної форми (півонії, гвоздики, цинії, троянди). Вони, в свою чергу, надають кулеподібну форму для усієї композиції. При використанні в круглому букеті рослин з ніжним ажурним листям та дрібними витонченими квітами, їх суцвіття розташовують в верхній частині композиції (гіпсофіла, аспарагус, тисячолисник- ахіллея).

При бажанні створити вертикальну композицію (букет) рекомендується використовувати рослини з суцвіттями у вигляді колосу та прямим жорстким стеблом: аконіт, шалфей, гладіолус, дельфініум. З їх допомогою можна створити і овальні композиції, встановлюючи рослини не вертикально, а під невеликим кутом, використовуючи при цьому велику кількість зелені.

Великий та різноманітний асортимент квітів можна використовувати і букеті трикутної форми. В цьому випадку висота трикутника, що створюється, буде безпосередньо залежати від висоти самих рослин. Щоби створити приємну асиметричну трикутну композицію при кількості квітів меншій за 12, треба брати непарну кількість рослин. Форму композиції допоможуть надати гілки туї, можжевельника, верби, дуба.

В аранжуваннях S- подібної та серповидної форми велику роль відіграють трави, злаки , гілки кущів та дерев. Важливо знати, що ці рослини не мають рівних в аранжуваннях асиметричних форм.

Об’ємність.

Квіти та гілки в букеті повинні створювати враження об’ємності, багатоплановості. Слід уникати розташування голівок квітів в одній площині. Такий букет вийде скучним і надасть можливість бачити тільки перший ряд квітів. Для того,щоб повніше відчути глибину композиції, рекомендується одну або дві гілочки або квітки розмістити в тильній частині композиції і нахилити їх назад.

Пропорції.

В складанні букету важливу роль відіграє спів розмірність – визначене співвідношення частин між собою і цілим, в даному випадку між висотою або діаметром вази, квітів над нею і всією композицією в цілому. Ця спів розмірність має свою назву – пропорції. Основою пропорції з давніх часів вважається «золотий перетин». Ця пропорція виникає, коли лінію ділять на два нерівних відрізки. В цьому випадку менший відрізок відноситься до більшого так же, як більший до цілого. В аранжуванні квітів це виражається в наступному співвідношенні – 3:5=5:8, що означає: в композиції висотою в вісім частин 3 частини складає висота вази, а 5 частин – висота квітів над нею. Розпишем ці співвідношення докладніше:

Висота букета : висота вази – 5:3

Ширина букету:ширина вази – 5:3

Загальна висота: висота вази – 8:5

Якщо для композиції використовують низьку вазу, то замість її висоти у співвідношенні приймає участь діаметр.

Якщо використовують плоску вазу,то сама висока квітка, що стоїть в ній, повинна вдвічі перевершувати довжину чи діаметр вази.

Вказані пропорції розмірів око людини сприймає з найменшою затратою енергії,завдячуючи цьому з’являється відчуття гармонії.

2. Розповісти про правила складання букетів.

Основні елементи композиції букету.

Правильно складений букет – це досить складна та кропітка робота, в результаті якої народжується витвір мистецтва. тільки такий букет може найбільш повно розкрити природну красу самих квітів в поєднаннях їх різноманітних форм, кольорів і розмірів. Оформлення букетів означає раціональне розміщення і відповідну розвитку рослин обробку рослин. При цьому квіти і сосуд повинні утворювати єдине ціле і повинна по можливості проявлятися краса форми і колір кожної квітки. Створити красиву квіткову композицію не так просто, для цього потрібно знати основні правила її побудови. У всіх видах образотворчого мистецтва існують закони композиції, головні з них повинен знати аранжувальник, який має намір створити вдалу композицію.

Основні правила і прийоми:

- правильне розташування, поєднання і співвідношення квітів, зелені та вази по розміру, формі та кольору.

- Простота композиції, економне використання основного і допоміжного матеріалу, природне, асиметричне розміщення рослин різної висоти в вазі.

- Чіткість і виразність ліній, що утворюються рослинним матеріалом.

- Використання крім квітів, трав, гілок, плодів, коряг, каменів та ін..

- Відповідність аранжування інтер’єру та призначенню.

- Дотримання масштабу та інших основних виразних засобів композиції – пропорції, рівноваги, контрасту, акценту та ін..

- Безумовно, складне аранжування з різноманітних квітів, злаків, гілок, коряг має на увазі знання основних елементів композиції та їх правильного використання. До них стосуються: точка. Лінія, розташування, форма, об’ємність, пропорції, поверхня, маса, контраст,світло, освітлення, акцент, рівновага та ін..

3. Розповісти про охорону праці з електроінструментами.

Комментариев не

Словарь флориста

Акцент – Подчеркивание чего-либо. Акцент обычно образуется небольшим количеством материала относительно всей работы и может быть создан формой или цветом. Акцент цветовой – контрастное противопоставление небольшого количества какого-либо цвета большему количеству другого цвета для придания работе особой выразительности. В качестве примера можно привести букет, который на 95% собран из желтых и зеленых листьев, а акцент составляет всего 5% - например, какой-нибудь синий элемент, который выглядит в букете цветовой точкой. Если эти цвета взять в одинаковых количествах, то акцент не получится. Рассеивать акцентирующий цвет тоже не следует, так как в этом случае акцент теряется. Форма небольшого цветового акцента может быть самой разной, например, линия, круг или любая другая. Акцент фактурный (структурный) – акцент, сделанный с помощью фактуры или структуры поверхности. Например, если немного материала с бархатистой фактурой поставить вместе с большим количеством материала с металлической фактурой, то бархатистая фактура создаст акцент. При этом цвет играет подчиненную роль. Акцент формой - контрастное противопоставление небольшого количества какой-либо формы материала большему количеству другой формы. Например, такой акцент создает круглый элемент в композиции, собранной только из строгого прямого материала и т.п. Ассиметрия – порядок расстановки (свободный порядок).Если элементы по обе стороны оси неодинаковы, то говорят об ассиметричной расстановке. Она выглядит свободно и естественно. Если работа выполнена свободной расстановкой, то она должна состоять, по крайней мере, из двух неравных частей, но чаще всего расставляют три. Различают главную группу, противоположную и соседнюю. Главная группа – самая большая, при ассиметричной расстановке ее никогда не ставят в центре, а сдвигают вправо или влево, вперед или назад. Противоположную группу, вторую по величине, ставят дальше от главной. Самая маленькая, соседняя, группа находится ближе к главной и поддерживает ее. Ассиметричная расстановка должна быть оптически уравновешена. Если главная группа находится слева от геометрического центра, то противоположную группу ставят дальше от него – по принципу рычага. Чем меньше по сравнению с главной группой противоположная, тем дальше ее ставят. Соседнюю группу располагают слева от главной. При этом три ее части должны соотноситься друг с другом. Флорист создает ассиметричные работы не с помощью точных расчетов и правил, а интуитивно, стараясь придать работам естественный вид. Ведь ассиметрия соответствует природе растительного материала и выглядит легко и подвижно. Ассиметричную расстановку выполняют, когда нужно подчеркнуть радостный или веселый повод создания композиции. К ней часть обращаются при работе в форма-линейном или вегетативном стилях. Светлые и светящиеся краски усиливают выразительность ассиметричных работ. Ахроматические цвета – черный и белый и все оттенки серого между ними. Базис – основание или исходный пункт флористической работы. Букет – связанные цветы. Букет бидермейер – замкнутый по контуру плотный букет, в котором материал собран концентрическими кругами. Букет декоративного стиля – букет с плотным заполнением, замкнутый или незамкнутый по контуру. Букет для невесты – специальное флористическое украшение для невесты в виде букета. Букет форма-линейного стиля – в основе создания такого букета лежит контраст форм и линий. Вегетативный букет – связанная флористическая работа преимущественно из срезанных цветов и зелени. Особое внимание уделяю индивидуальным особенностям растений, их форме роста, среде обитания и принадлежности к растительному сообществу. Вегетативный стиль – стиль флористики. Работы в этом стиле выглядят естественно. Венок – форм-работа в виде круга с символическим значением: траурный венок; венок победителя; настольный венок; венок для украшения интерьера; предрождественский венок (венок адвента); венок для праздника урожая; пасхальный венок; головной венок. Главные цвета – желтый – красный – синий – зеленый. Главные цвета состоят из трех основных и одного смешанного цвета (зеленого). Декоративный стиль – стиль флористики. В этом стиле главное для флориста – не выявлять особенности каждого растения, а подчинить их идее создания нового выразительного целого, когда растения, отчасти потеряв свою индивидуальность, выглядят по-новому. Главная особенность декоративного стиля – плотное заполнение, то есть большое количество растений, близко расположенных друг к другу. При создании декоративной работы флорист должен знать, что результат его творчества, прежде всего, зависит от формы и цвета выбранных растений. Декорировать – украшать, оформлять. Доминанта – важнейшая составная часть чего-либо. Дополнительные цвета – цвета, лежащие в цветовом круге друг против друга. Например, красный и зеленый (противоположные цвета). Законы композиции – общие и специальные знания о построении композиции и о цветоведении. «Золотое сечение» - деление отрезка на неравные части, например, в соотношении 3:5:8 или 1:1,6 Исторический стиль – особенности искусства какой-либо эпохи или культуры. Композиция из горшечных растений – флористическая работа, которая состоит преимущественно из горшечных растений, посаженных в кашпо, горшки или вазы. Корсаж (бутоньерка) – маленькое флористическое украшение (головное украшение, украшение на платье и т.д.) Материал (нерастительный) – основной и вспомогательный материалы нерастительного характера, например, проволока, лента, бусинки и т.д. Параллельный букет – флористическая связанная работа из срезанных цветов и зелени. Большая часть растительного материала ставится параллельно. В отличие от других букетов связка (она может быть не одна) играет и декоративную роль. Оазис (флористическая губка, флористический пенопласт, пиафлор) – искусственный пористый материал с капиллярными свойствами, хорошо впитывающий и долго удерживающий влагу. В оазис вставляются стебли цветов при изготовлении флористической композиции Основные функции оазиса – надежно держать цветы и удерживать влагу для того, чтобы цветы дольше сохраняли свежесть. Параллельный стиль – стиль флористики. Плотные формы – плотные наполненные формы растений среднего значения. Например, махровый пион. Портбукетница – несложная техническая конструкция, в которой размещается губка-"оазис", пропитанная водой или специальным раствором. Портбукетница позволяет дольше сохранять цветы свежими, удерживать их в заданном положении. Пластмассовая ручка портбукетницы заменяет цветочные стебли. Чаще всего используется для изготовления букета невесты. Порядок – определенное расположение элементов как исходный принцип построения. Пропорции – соотношение размеров и количества. Во флористике существуют одинаковые (равные) и неравные соотношения. Например, 50:50 или 30:50 («золотое сечение»). Расстановка – определенный принцип, по которому строится порядок. 1. Строгий порядок – симметрия 2. Свободный порядок – ассиметрия Растения доминирующих форм – доминанты – растения большого значения, например, эремурус. Растения массовых форм – растения, которые проявляют свои лучшие декоративные формы, будучи собранными не отдельно, а массой, например, мох. Формы малого значения. Растительный материал – все растения и части растений, например, листья, цветы, стебли. Ряды – во флористике различают простые и ритмические ряды. Их выполняют следующими друг за другом одинаковыми или неодинаковыми элементами, повторяющимися в определенном ритме. Свободный порядок – порядок расстановки (ассиметрия). Свойства материала – характер материала с точки зрения его фактуры и структуры. Например, стекло прозрачно, а керамика непрозрачна. Связующие цвета – цвета, которые оптически связывают между собой другие цвета, - зеленый и коричневый, а также белый и серый. Спиральный букет – цветы при сборке такого букета ставятся по спирали в округ центрального прямостоящего элемента. Стиль флористики – 1. Декоративный стиль. 2. Вегетативный стиль. 3. Форма-линейный стиль 4. Параллельный стиль Кроме того, во флористике применяют большое количество их вариантов. Возможна и другая классификация работ (по способу создания). Композиции с одной точкой роста (радиальные): а) декоративные, б) форма-линейные, в) вегетативные г) свободные Композиции с несколькими точками роста (параллельные): а) декоративные б) графические в) вегетативные г) свободные (или объекты) Структура поверхности (фактура) – впечатление, которое производит поверхность растительного или нерастительного материала. Свойства поверхности влияют и на ее цвет. Использую материал одинаковых структур можно добиться в композиции гармонии элементов, а из разных – контраста, напряжения. Структурный букет – как правило, выполняется в декоративном стиле. Букет собирают так, чтобы на его поверхности получились разные по высоте и размерам площадки в виде пятен, линий и т.д. Главное, что подчеркивается в материале, - это структуры и фактуры поверхностей. Из групп растительных элементов могут создаваться новые фактуры и структуры. Ступенчатость – пространственное распределение одинаковых форм при разной их постановке по высоте и глубине работы. Теория флористики – систематизированное представление основных законов и понятий флористики, таких, например, как порядок расстановки, стиль и т.д. Техника – способы обработки и работы с растительными материалами. Форма-линейный – стиль флористики. При работе в форма-линейном стиле флористу важно добиться сильного напряжения комбинаций форм и линий, а количество используемого материала надо свести к минимуму. В форма-линейной композиции формой могут быть не только шар, куб и другие геометрические тела, но и плоскость листа. Для форма-линейного стиля характерна ассиметричная расстановка, но в некоторых случаях допустима и симметрия. При создании композиции особое внимание стоит обратить на внешний вид растений, их особенности. Формация – большое количество одинаковых частей, собранных вместе, например, 50 лиатрисов, поставленных параллельно. Форм-работа – одна из подформ декоративного стиля. Обычно это традиционные работы – венок. Гирлянда, букет бидермейер. Фриз – плоская работа в форме полосы или ленты, обычно с вертикальным орнаментом или каким-либо фигурным рисунком. Фриз применяют для деления или украшения стены. Цвет – свойство света вызывать определенное зрительное ощущение в соответствии со спектральным составом отражаемого или испускаемого излучения. Цвета 1-го порядка – первичные, или основные, цвета. Желтый – красный – синий. Это чистые, несмешанные цвета. Цвета 2-го порядка – вторичные цвета. Смешанные цвета, полученные смешиванием равных частей (по 50%) двух основных цветов. Оранжевый – фиолетовый - зеленый. Например, 50% желтого и 50% красного дают оранжевый цвет. Цвета 3-го порядка – смешанные цвета, полученные смешиванием равных частей (по 50%) основного цвета и цвета 2-го порядка. Например, 50% желтого и 50% оранжевого дают желто-оранжевый цвет. Так же получают и другие цвета 3-го порядка: красно-оранжевый, Цветовая гармония – цветовую гармонию создают разные цвета, близко или далеко отстоящие друг от друга в центровом круге и взятые в определенных количественных соотношениях. Цветоведение – систематизированное представление о цвете. Например. Цветовой круг, цветовая звезда, гармония цвета. Цветовая звезда – звезда, построенная на основе цветового круга и созданная при смешении его цветов с цветами ахроматического ряда – белыми и черными, то есть при осветлении и затемнении цвета. Цветовой контраст – различные цвета или различные отенки одного цвета, противопоставленные друг другу. Цветовой круг – систематизированное представление цветов в форме круга. Исходными являются три основных или четыре главных цвета. Центробежная сила – если тело венка слишком тонкое, то в венке появляется движение наружу, из круга. Эскиз - предварительное изображение, набросок Раздел составлен по материалам книги Петера Асманна «Современная флористика» (Издательство «Культура и традиции»)

Вернуться

СЛОВАРЬ ТЕРМИНОВ

Пятница, 04 Ноября 2011 г. 20:14 + в цитатник

VELLUM (веллум) - полупрозрачная бумага, белая, цветная, с рисунком. Лицевая сторона с более ярко выраженным рисунком и более глянцевая на вид. Частенько именуется калькой.

LACE-техника (lace - кружево)- прорезание бумаги по трафаретам, потом бумага загибается.

Moosgummi - пористая [губчатая] резина.

Encaustic - энкаустика - живопись восковыми красками. Одна из первых и основных техник декоративной живописи как большого стиля. Пример: фоюмские портреты.

Аппликация - украшение накладными деталями, вырезанными из других материалов

Арабески - насыщенный и сложный орнамент, основанный на прихотливом переплетении геометрических и стилизованных растительных мотивов, порой включающий и надпись.

Ахроматический ряд - ряд светлотного диапазона от белого к черному, состоящий из девяти светлот. Каждый светлотный тон настолько темнее предыдущего, насколько светлее последующего.

Биговка - это предварительное нанесение на материал линий сгибов с помощью тупых ножей в биговальной машине, которая вдавливает и уплотняет материал, облегчающая последующее его сгибание. От фальцовкиотличается несколько иной (более ярко выраженной) линией сгиба, а также возможностью осуществления данного процесса на более плотных материалах.

Брадс (из лексикона скрапбукинга) - скрепка, крепится раздвиганием лапок.

Бульонка- нить металлическая нить, свернутая в полую тугую пружинку. По отделке бывает грубой, гладкой и сморщенной.

Винтаж - любовь к псевдостарым вещам на языке моды называется винтаж (от английского vintage - год выпуска). Почитать про винтажный стиль можно здесь:

Главные цвета - желтый, синий, красный и зеленый; главными называются потому, что все остальные цвета цветового круга являются их производными.

Декоративная композиция - способ расположения на плоскости декоративных элементов, их взаимосвязь.

Декупаж (от французского слова decouper – вырезать), также называют «салфеточной техникой». Это способ декорирования предметов из дерева, стекла, металла, бумаги с помощью вырезанного из салфетки и приклеенного рисунка. Салфетка разделяется на 2 слоя, дальше работа идет только с верхним, красочным слоем. Ножницами вырезается понравившийся рисунок и аккуратно приклеивается на основу специальным клеем для декупажа, или слегка разведенным ПВА. Рисунок необходимо тщательно разгладить (можно сделать это жесткой кистью).

Золотое сечение - также носит название динамичной симметрии, пропорция, заключающаяся в том, что отношение между двумя частями единого целого равно отношению ее большей части к целому (или соответственно целого к большей части. Это число равно 1,62

Конгревное тиснение (от имени английского изобретателя У. Конгрева, W. Congreve; 1772-1828), рельефное, получение выпуклых изображений на переплёте с помощью горячего штампа и рельефного контрштампа (с обратной стороны). К. т. применяется для воспроизведения портрета автора книги, различного рода эмблем (например, гербов, букв, цифр) и т.п. К. т. может быть бескрасочным или комбинированным с красочным изображением.
Конгрев дает рельефное выпуклое изображение, что часто используется для декорирования обложек книг, папок, ежедневников. С помощью конгрева возможно также нанесение логотипа фирмы на открытки или визитки, которые от этого сразу приобретают оригинальный вид.
Конгрев

Кракелюр (франц. craquelure), трещина. Эффект старения, растрескивания. С помощью специального лака на декорируемой поверхности появляются трещинки различной величины.

Кракле - сетка трещин, возникающая на ткани при работе в технике горячего батика. Иногда создается специально и используется как отдельный эффект.

Мат, матик, подложка - бумага, помещаемая под основные элементы открытки, мат служит для контраста, акцентирования этого элемента на основном фоне. Чаще всего мат не намного превосходит размерами основной элемент. Может быть с ровными, рваными, фигурными краями. Мат может быть один, но чаще всего для большей выразительности используют несколько, разных размеров и цветов, сочетающихся с основным фоном и добавочными элементами.

Матирование - придание матовой поверхности. Матовый - не имеющий блеска, в отличии от понятия "глянцевый". Матирование мы точно не используем, это просто кто-то оговорился, и не один раз. Но нет такого в открытках.

Мотив - основной элемент построения орнамента или декоративной композиции. В последней часто является композиционным и эмоциональным центром.

Основные пигментные цвета - кармин, пурпурный, голубой, желтый.

Основные цвета солнечного спектра - красный, зеленый, темно-синий.

Пайетки - металлические плоские кружочки разного цвета, бывают самых разных форм, и кружочки, и цветочки, и звездочки и много всего другого.

Паттерн - образец, шаблон, схема, выкройка, трафарет и просто рисунок.

Паспарту (от фр. passe-partout - букв. проходящий повсюду) – 1) лист плотной бумаги или тонкого картона, на который наклеивают лист с иллюстрацией 2) картонная рамка для рисунка, гравюры, фотографии.

Родственно-контрастные цвета, расположенные в половине цветового круга.

Родственные цвета - цвета, расположенные в одной четверти цветового круга.

Сизофлор - упаковочная бумага из шелковистых волокон.

Спонж - губка

Сухая кисть - один из приемов работы щетинной кистью, на которую набирается меньшее количество краски или восковой смеси (в батике), что позволяет каждой ворсинке провести собственную линию, отдельную от других.

Стикер наклейка - малая форма полиграфии, выпускается на самоклеящейся основе.

Тонирование - процесс закрашивания. Тонирование- нанесение тона, цвета. Т.е. в этом смысле "затонировать" можно все, что угодно- стекла, стены, бумагу. Мы чаще всего говорим о тонировании края элементов. открыток. страничек- модный такой приемчик, узнали о нем благодаря коллегам с запада. Там это делают пудрой специальной, или подушечкой для штампинга или еще чем-нибудь нам неведомым. Мы это делаем акриловыми красками, фломастерами/маркерами,и тенями для век))).

Текстура - визуальное и тактильное качество поверхности предметов и материалов.

Текстура дерева - естественный рисунок разреза древесины, обусловленный его породой.

Филокартия (от фил... и греческого chartes - бумага, лист), коллекционирование и изучение иллюстрированных почтовых открыток (с репродукциями произведений искусства и оригинальных - поздравительных, рекламных, фотоизображений и т.п.). Возникла в 70-х гг. 19 в. с началом массового выпуска открыток (первые иллюстрированные - в 1870 в Германии и Франции, в России - в 1895).

Фетр - нетканая материя, изготовляемая из отходов шерсти, меха на упаривающих машинах путем прессования и валяния.

Флизелин - сетка из нетканых волокон, обычно на бумажной подложке, плавиться под утюгом. Используется для скрепления двух слоев ткани

Штифт-батик - или электрический карандаш, заправляется восковой массой, которая разогревается скрытой в стержне спиралью и вытекает через узкое отверстие выхода. Дает тонкие и точные линии узора.

Эклектика - это отсутствие принципиального единства при соединении разнородных взглядов, стилей, теорий, идей. Смешение стилей.

Эскиз - предварительный рисунок композиции, в котором выверены и согласованы все детали. В окончательном виде используется для увеличения в натуральную величину.