Лінійно-масивний стиль.
В межах візуальних окреслень композиції вільний простір лише частково заповнений листками або квітами. В середині минулого століття британські дизайнери-флористи переконливо довели, що аранжування квітів не є тільки складанням букетів, але може приносити і художнє вдоволення. З цього часу різко підвищилася цікавість до об’єднання західного масивного стиля і східного лінійного. Лінійно-масивний стиль отримав широке визнання – його основний принцип полягає в тому, що лінійний каркас композиції лише прикритий додатковим матеріалом. Тут присутня більша свобода при групуванні рослинного матеріалу. Симетричний трикутник – самий популярний силует з усіх аранжувань лінійно-масивного стилю на протязі останніх 50 років. Обидві горизонтальні лінії у основи формуються однаковим лінійним матеріалом, і обидві сторони трикутника повинні бути майже ідентичними. Така композиція створює враження міцності та збалансованості. Однак в останній час переважають менш строгі форми, і стараються різноманітити лінійний матеріал.
Масивний стиль.
Вважається одним з самих розповсюджених стилів. Народився він в Європі. Основна відмінність даного стилю полягає втому, що між елементами практично не залишається вільго місця. Ці композиції дуже об’ємні та масивні. При їх створенні використовується велика кількість квітів та зелені. Між елементами композиції повинен бути плавн и й перехід пастельних тонів.
Масивн и й стиль букет і в. Базов і характеристики
Масивний стиль флористики родом з Європи. Він виник в епоху Ренесансу і був прославлений голландськими живописцями в 17 столітті . Найбільшого розвитку стиль досяг в кінці вікторіанського періоду, коли були дуже популярними композиції для прикрашання кімнат та столів, - срібні кубки, які вивергають каскад (водоспад) яскравих квітів та зелені. Саме тут зародились і стали популярними його основні риси: значний об’єм аранжування, складання основи композиції з одного вертикального стебла і декількох бокових, розташованих горизонтально.
В 20 столітті стиль дещо змінився – на зміну улюбленій в вікторіанський період овальній формі прийшла трикутна, а самі композиції стали більш «рихлими», не такими строгими, хоча до другої світової війни трикутна форма була крайнє рідкою.
Букет масивного стилю створюється,починаючи з основи з лінійного рослинного матеріалу. На наступному етапі флорист заповнює контури композиції квітами,обраними в якості базових для даної композиції. Головна мета при цьому – зробити переходи між усіма компонентами букету максимально непомітними (нюансними), не виділяючи точок фіксування уваги і не розставляючи акцентів. таким чином, і форма композиції, і кольорова гама в масивному букеті повинні мінятися поступово: будь-які розташовані поряд квіти повинні зливатися між собою, органічно поєднуватись і ні в якому разі не контрастувати. Після того, як лінійний матеріал явно окреслює силует букету, увесь простір, що залишився вільним, заповнюють рослинами: підібраними по колориту суцвіттями, зеленню, крупними листками. При цьому змінюється форма та колір.
Як правило, в композиції не виділяють фокусної точки, домагаючись плавного переходу між елементами, тобто поступової зміни форми і кольору, при якому сусідні квіти скоріше зливаються одна з одною, ніж контрастують.
В більшості випадків букет в масивному стилі виконується з використанням спеціального кріпежу, в ролі якого може виступати, наприклад, сітка для аранжування, спеціальна піна для флористики.. Крепіж дозволяє надавати композиції будь-яку форму – овальну, віялоподібну та інші.
Прикладом букету в масивному стилі є традиційний бідермейєр, виконаний у вигляді різнокольорових концентричних кіл на подушці з зелених листків.
Класичну масивну композицію,в якій в якості крепіжа використовується флористична губка або зім’ятий папір, зазвичай називають «традиційною». Традиційні композиції – від настільних, що прикрашають святковий стіл, до величезних, до стелі, - можна зустріти всюди. При створенні будь-якої композиції перш за все з допомогою лінійного рослинного матеріалу, завдають пряму вертикальну вісь, далі додають квіти, які складають основний рослинний матеріал. Нарешті додають наповнювачі, які займають весь. Або майже весь простір, окреслений лінійним матеріалом.
Іншим представником цього стилю є букет в вазі. Але і його треба правильно оформити. Наприклад, якщо це квіти з високими стеблами, то для них краще взяти високу вазу. Для того,щоби зробити букет більш витонченим, його можна зв’язати стрічкою. Рослинний матеріал має вертикальну основу, а до неї додаються декілька горизонтальних ліній.
З 1980-го року став популярний природний підхід – рослинний матеріал об’єднується в композицію, «як квіти в саду, для того щоб залишилося достатньо місця для польоту метеликів між квітів».
Між елементами композиції повинен бути плавний перехід пастельних тонів.
| Англійський сад в олімпійському букеті. Поряд з офіційними символами, медалями та логотипом візитною карткою олімпіади в Лондоні став олімпійський букет, який вручався призерам. В невеликому елегантному букеті втілилася англійського благоуханного саду. Одна з основних вимог Міжнародного Олімпійського Комітету полягає в тому, що в ньому повинні використовуватись рослини та квіти, які вирощує країна – господиня. Так олімпійський букет Лондонської олімпіади складався з троянд чотирьох різних відтінків, лаванди, колосків пшениці, м’яти, розмарину. Також олімпійський букет повинен бути легким, яскравим,висотою не більше 30см. Крім того рослини не повинні визивати алергію. Англійський сад. Англійський сад - це традиційно англійська форма дизайну, але вона також включає й багато популярних європейських тенденцій, наприклад, французькі чи голландські. Ці композиції часто робляться, як невисокі підвищення, чи більше високі композиції в вазах, осі дизайну яких направлені В різні сторони (360°). Багато флористів, що працюють в цьому стилі дизайну, не використовують перекоти-поле, гвоздики і болотний мирт. Цей стиль відрізняється особливою романтичністю і тоною витонченістю, тому є найбільш доцільним для весілля. | 
| 
| 
|
Чарівне поєднання білих троянд з синім дельфіні умом та фіолетовими ірисами, прикрашені зеленню, може стати приємним сюрпризом.
|
ЗМІШАНИЙ СТИЛЬ.
До змішаного стилю відносять композиції, які не відповідають правилам побудови в масивному, лінійному та лінійно-масивному стилях. Існують, практично, безмежна різноманітність композицій змішаного стилю. До основних їх видів можна віднести:
Паралельну композицію, пейзажну композицію, декоративне дерево.
В паралельній композиції всі рослини, живі чи висушені, розбивають на окремі групи і надають їх прямокутну форму. В паралельній композиції нема плавних переходів. Окремі блоки в них контрастують один з одним, по кольору та формі, а вертикальні лінії піднімаються з горизонтальної рослинної маси. Основна трудність при складанні таких композицій полягає в непростій меті по збереженню пропорцій між сосудом, рослинним матеріалом та аксесуарами.
При створенні пейзажної композиції можна використати всю свою фантазію. Композицію можна створити у вигляді частинки лісу, поля або берега річки. Для створення пейзажних композицій обов’язково використовують матеріали не рослинного походження (камені, мушлі, фігурки тварин).
При створенні декоративного дерева використовують штучні або сухі квіти. Можна виготовити декоративне дерево з живих квітів, але це дуже кропітка робота.
Самими популярними композиціями змішаного стилю є вінки та гірлянда.
Це дуже різноманітна група. Деякі композиції розрізняються по розмірам, а не по способу розташування матеріалу. Тому розрізняють мініатюрні та величні композиції. Для другої групи характерно розходження всього рослинного матеріалу з однієї точки – такими є композиції в пейзажному стилі та паралельні композиції. Треті – масивні композиції незвичної групи – круглі вінки, напівгірлянди, гірлянди, декоративні дерева.
