Для того, щоби підкреслити витонченість та графічність ліній, зазвичай в композицію вводиться форма (це може бути велика квітка, плід, штучний декоративний елемент)
Стильний напружений контраст форм та ліній при невеликій кількості флористичних матеріалів народжує екстравагантне, витончене аранжування для сучасного інтер’єру. Лінійний стиль більш складний для сприйняття, однак він дозволяє зібрати чудову композицію з невеликої кількості матеріалу. Виражений кольоровий контраст елементів, поєднання рослинного і нерослинного матеріалу робить композиції яскравими та цікавими.
Лінійний стиль.
Основна характеристика даного стилю – наявність вільного простору в межах композиції. Цей стиль протилежний масивному по всіх характеристиках: по походженню, засобам кріплення, вибору і методу використання рослинного матеріалу. Батьківщина його – Схід. Його основні правила були сформульовані в Китаї більше, як тисячу років тому. Основна його ознака – обмежене використання рослинного матеріалу, кожний елемент якого має свій власний акцент, а загальне враження від композиції залежить від гри простору в межах контуру лінійного матеріалу. Також для даного стилю не притаманна плавність переходу: погляд вихоплює яскраві плями і епатажні форми.
Вертикальна композиція.
Єдина в лінійному стилі, якій притаманна строгість геометричної побудови. Її характерна риса – вертикально закріплений ефектний рослинний матеріал, який утворює центральну ось. Це може бути гілка з листям, декілька вузьких листків або троянди, ліатрикс та інші квіти на довгих стеблах. У основи розміщують листки, подібно до крил – скоріше за все це буде хоста, ажурна папороть або шкірястий рододендрон. Третьою частиною композиції є декілька фокусних квіток, які розташовуються вздовж осьової лінії або у основи, - антуріум, лілія, гербера. Тут не має рослинного наповнювача.
Ікебана.
Композиція в японському стилі містить багатство символіки, яке скрите за оманливою простотою. Основні символи сін, сое та хікає (небо людна та земля).
Композиція у вільному стилі.
Лаконічний, асиметричний, що не має строгих окреслень стиль, який зародився в 60-х роках. В ньому лінії не прикриваються квітами або зеленню, а в якості додаткового матеріалу використовуються брості ефектні квіти. Тут не уникають кольорових контрастів, не намагаються заповнити вільний простір та сосуд зазвичай обирається дуже прискіпливо, так як він є частиною композиції.