Симетрія й асиметрія, статичність і динамічність, вагомість і легкість.
Відповідно доповнюють одна одну: симетрія перегукується з статичністю та вагомістю,
асиметрія ж пов’язана з динамічністю і легкістю.
Асиметрія – принцип організації композиції, що ґрунтується на динамічній зрівноваженості елементів, на створенні вираження руху їх в межах цілого, а динамічність – властивість тіл, поверхонь, ліній виражати рух,спрямування завдяки специфічній будові, розміщенню чи поєднанню кольорів.
Симетрія – принцип організації композиції, де елементи правильно розміщуються відносно площини, осі чи центру,
Симетрія здавна вважалася однією з умов краси форми, оскільки вона забезпечує рівновагу композиції. Можна виділити симетрію двох видів:
- дзеркальну, в основі якої лежить однаковість,
- конгруентну, що базується на суміщеній геометричній рівності.
- Дзеркальна симетрія засновується на рівності двох частин фігури, розташованих одна від одної як предмет та його відображення в дзеркалі. Площина, яка розділяє таку фігуру навпіл, називається площиною симетрії та позначається символом т .
- Осьова симетрія обумовлена конгруентністю (рівністю геометричних фігур в осьових перетинах) та досягається обертанням фігури відносно осі симетрії п.
Гвинтова симетрія досягається в результаті обертального руху лінії або площини навколо нерухомої осі з постійною кутовою швидкістю і одночасно поступального руху вздовж осі.
Статичність – структурна властивість тіл, фігур, поверхонь; виражає спокій, нерухомість.
Статичними є тіла чи фігури, що мають центр, одну або кілька осей симетрії в межах своїх розмірів.
Крім симетрії та асиметрії існують також статична та динамічна композиції. Будь-яка фігура, яка має центр або осі симетрії, завжди статична відносна їх. Куля, куб або паралелепіпед статичні в усіх напрямках. Конус статичне відносно осі симетрії, а вздовж неї він динамічний, тому що по ній відбувається зміна форми.
Симетричні та асиметричні, статичні та динамічні предмети та їх комплекси мають безмежність варіантів побудови. Специфіка кожної композиції витікає з природи окремих властивостей та якостей предмета.
Форма.
Форма букету залежить від декількох факторів: призначення букету,характеру квітів, форми та розміру вази, задуму аранжувальника. Букет може бути круглий, овальний, трикутний, серповидний, S- подібний та L-подібний.
Круглий букет зазвичай використовується для оздоблення приміщень до прийому гостей. Його складають так, щоби квіти можна було побачити з усіх сторін. Складаючи композицію, прямий довгий стебель ставлять в центрі, а більш вигнуті - по боках. Всі квіти в круглому букеті повинні бути обернені вперед, а не повертатися всередину букету. Стебла рослин не повинні перетинатися, бо це привносить в композицію безлад та хаотичність. Зелень для аранжування розташовують як навколо так і в середині композиції.
В центральній частині такої круглої композиції зазвичай розміщують великі квіти округлої та кулеподібної форми (півонії, гвоздики, цинії, троянди). Вони, в свою чергу, надають кулеподібну форму для усієї композиції. При використанні в круглому букеті рослин з ніжним ажурним листям та дрібними витонченими квітами, їх суцвіття розташовують в верхній частині композиції (гіпсофіла, аспарагус, тисячолисник- ахіллея).
При бажанні створити вертикальну композицію (букет) рекомендується використовувати рослини з суцвіттями у вигляді колосу та прямим жорстким стеблом: аконіт, шалфей, гладіолус, дельфініум. З їх допомогою можна створити і овальні композиції, встановлюючи рослини не вертикально, а під невеликим кутом, використовуючи при цьому велику кількість зелені.
Великий та різноманітний асортимент квітів можна використовувати і букеті трикутної форми. В цьому випадку висота трикутника, що створюється, буде безпосередньо залежати від висоти самих рослин. Щоби створити приємну асиметричну трикутну композицію при кількості квітів меншій за 12, треба брати непарну кількість рослин. Форму композиції допоможуть надати гілки туї, можжевельника, верби, дуба.
В аранжуваннях S- подібної та серповидної форми велику роль відіграють трави, злаки , гілки кущів та дерев. Важливо знати, що ці рослини не мають рівних в аранжуваннях асиметричних форм.
Об’ємність.
Квіти та гілки в букеті повинні створювати враження об’ємності, багатоплановості. Слід уникати розташування голівок квітів в одній площині. Такий букет вийде скучним і надасть можливість бачити тільки перший ряд квітів. Для того,щоб повніше відчути глибину композиції, рекомендується одну або дві гілочки або квітки розмістити в тильній частині композиції і нахилити їх назад.
Пропорції.
В складанні букету важливу роль відіграє спів розмірність – визначене співвідношення частин між собою і цілим, в даному випадку між висотою або діаметром вази, квітів над нею і всією композицією в цілому. Ця спів розмірність має свою назву – пропорції. Основою пропорції з давніх часів вважається «золотий перетин». Ця пропорція виникає, коли лінію ділять на два нерівних відрізки. В цьому випадку менший відрізок відноситься до більшого так же, як більший до цілого. В аранжуванні квітів це виражається в наступному співвідношенні – 3:5=5:8, що означає: в композиції висотою в вісім частин 3 частини складає висота вази, а 5 частин – висота квітів над нею. Розпишем ці співвідношення докладніше:
Висота букета : висота вази – 5:3
Ширина букету:ширина вази – 5:3
Загальна висота: висота вази – 8:5
Якщо для композиції використовують низьку вазу, то замість її висоти у співвідношенні приймає участь діаметр.
Якщо використовують плоску вазу,то сама висока квітка, що стоїть в ній, повинна вдвічі перевершувати довжину чи діаметр вази.
Вказані пропорції розмірів око людини сприймає з найменшою затратою енергії,завдячуючи цьому з’являється відчуття гармонії.
2. Розповісти про стилі у флористиці.
Основні стилі флористичних композицій:
- Масивний стиль
- Лінійний стиль
- Лінійно-масивний стиль
- Змішаний стиль
Раніше більше значення надавалось першим двом стилям, але в наш час існує тенденція до створення більш простих, не занадто формалізованих композицій нестандартної форми.
Різноманітність флористичних стилів та пошуків на сьогоднішній день просто вражають уяву. Сотні найрізноманітніших варіацій оформлення букетів єв арсеналі сучасних флористів. Не дивлячись на такі обставини, виділяються чотири основних стиля, що об’єднують всі варіації, що існують.
Лінійний стиль.
Флорист, створюючи аранжування, робить акцент на лінії, доводячи до мінімуму кількість використаного матеріалу. Віддається перевага рослинам з незвично вигнутими стеблами, які можуть являться лінією. Якщо в декоративному стилі лінія може бути додатковим штрихом, то тут вона є ідеєю композиції. Лінії можуть бути прямі, вигнуті, звивисті, та плавні. Для створення активного напруження в аранжуванні використовується контраст різних за характером руху ліній. Для лінійного стилю, як правило. Характерна асиметричне розташування матеріалу. Напрям ліній в композиції може бути різним, однак, один з них повинен переважати.