Саме лінією композиція обмежується від навколишнього простору, тому від цього елементу залежить її форма.
Лінія має напрямок, і здається, що вона рухається, живе. При розгляданні ліній у людини виникають різні відчуття. Наприклад, горизонтальна лінія в аранжуванні створює враження спокою, фундаменту, землі, є виразником площини, холоду.
Що стосується вертикальної лінії, то вона створює відчуття радості, свята, прямує до світла, сонця, є виразником висоти і тепла.
По-різному діє на людину похила лінія.
Лінія, що піднімається вгору зліва направо, викликає активність, відчуття злету, підйому.
Лінії, що спускаються донизу зліва направо,викликає пасивність, відчуття печалі, скорботи.
Знаючи можливості різних ліній, можна з їх допомогою створити композицію динамічною, надати їй деяку швидкість. Лінія, що спускається вертикально, дає відчуття прискорення, що піднімається – відчуття уповільнення. Рух лінії зліва направо завжди здається більш швидким, ніж справ наліво.
Надати аранжуванню характеру допоможе правильно обрана лінія. Необхідно тільки пам’ятати, що лінія буває легкою та звивистою, хвильоподібною, напруженою та зажатою, жорсткою та нервовою. Лінії,що виходять з однієї точки під різними кутами,дають відчуття гостроти, гучності, але в тому випадку, якщо вони мають однакову довжину і ніби замкнені в коло – дають відчуття м’якості. В букеті бідермейєр використовується саме така властивість ліній.
Потребують уваги і лінії,що падають. Якщо їх потрібно включити в аранжування, треба , щоби їх кінці підіймалися і не створювали важкого відчуття печалі. Ампельні рослини також потрібно підбирати з піднятими кінчиками, щоби композиція втілювала надію.
Символом важких умов життя може бути сприйнята розірвана лінія грубої гілки. А похила лінія з гілки з почками, що почали розпускатися, виражає плодородність, достаток, силу і спокій. Про можливість цих ліній треба пам’ятати , вчасно їх помітити і, звичайно, постаратися вдало використати в аранжуванні, що створюється.
Створити образ композиції часто допомагають самі рослини. Наприклад , якщо потрібен образ нескінченності, можна використати аконіт, наперстянку, дельфініум,вербаскум,сансевьєру, та ін.. Ці рослини створюють майже перпендикулярні, спрямовані вгору лінії. Але щоб вони не втратили свій образ і красу, їх не слід закривати іншими рослинами – вони потребують вільного простору.
Якщо необхідно отримати в композиції лінії росту, що прямують вгору і розходяться в кінцевій точці в різні сторони, можна використовувати лілії, амариліс, стреліції. Ці рослини рекомендується розміщувати всередині букету,щоби над ним і навколо було достатньо простору. Їх головна частина – стебло, він не повинен обов’язково залишатися видним, його не можна закривати та вкорочувати. Тільки в цьому випадку благородні форми квітів будуть виграшні.
Лінії,що прямують вгору і в сторони, мають тюльпан, гербера, гвоздика, форзиція, хлорофітум та багато трав. Використовуючи ці рослини в аранжуванні, можна отримати діагональ,що розділяється на дві частини: горизонтальну,що символізує сонце, що прямує на захід, і вертикальну, що символізує полудень. Той чи інший характер аранжування залежить від кута нахилу діагоналі.
Розглядаючи особливості деяких рослин, можна сказати, юкка і корділіна дають променеві лінії росту,що розходяться.
Ліани (клематис, плющі, актинідії) дають звивисті, хвилясті та вигадливі лінії; традесканції аспарагус та інші ампельні рослини утворюють спадаючі лінії і стають посередниками між рослинами та сосудом.
еталоном краси та витонченості при складанні квіткової композиції є так звана «лінія краси». Це S- подібна вигнута лінія, створена англійським художником 18 століття У. Хогартом. Він виявив цю лінію в квітах і в інших формах, що слугують прикрасою, наприклад, в корсетах.
Розташування.
Геометрична побудова квіткових композицій може бути засноване на симетрії та асиметрії – двох принципах побудови живої і неживої природи. Симетричні аранжування зорово можна поділити на дві рівні частини, в яких як в дзеркалі, відображаються однакові величина, форма і колір.
Симетрична композиція створює враження строгості, врівноваженості та парадності. Що стосується асиметричних аранжувань то їх не можна розділяти на дві рівні частини. Ці композиції більш живописні, вільні та відображають природний характер росту рослин.
Варіантів розташування рослинного матеріалу в аранжуваннях безмежна кількість і вони можуть бути як симетричними, так і асиметричними. Це можна побачити в будові самих квіткових рослин, які можна взяти за основу побудови композиції. Прикладом можуть слугувати колос гладіолусу, парасолька кропу, форма суцвіття бузку.