Морімано - флористична композиція з використанням овочів та фруктів колоритних по кольору та фактурі.
Використовують при оформленні святкового та обіднього стола. Оформлюють на тацях, плетених підставках з низькими бортами, корзинах. На основу кладуть гілки хвойних рослин: туї, кипарису, ялини,сосни. Потім установлюють квіти на кензані або при допомозі додаткових вазочок. На таці вкладають фрукти та овочі, підбираючи їх по формі та кольору. Використовують зелень петрушки, селери, цибулі. Композиція повинна бути яскравою, насиченою і підкреслювати багатство дарів природи.
Складання букетів в Японії – це ціла філософія,яка не завжди зрозуміла європейцям, і для тог, щоби навчитися японській флористиці,навчитися складати букети треба багато практикуватись та пам’ятати основні правила:
- Треба навчитися бережливо ставитись до матеріалів букету, але не треба боятися відрізати зайві гілки або листя;
- Треба навчитися фіксувати матеріал на кензані, але пам’ятати, що він не повинен бути видний, а основа букету повинно бути закінченим;
- Під час складання букету не можна близько розглядати свій букет;
- Не звертати увагу на кількість квітів, гілок (парне, непарне), головне – гармонія та краса.
3.Розповісти про охорону праці з ріжучими інструментами.
Білет №26.
1. Охарактеризувати основи композиції.
Композиція – не лише будова твору, а й творчий процес створення такої будови. Критерієм досконалості композиції є високо естетичне сприйняття твору, виявлення в ньому головної ідеї, якій підпорядковується другорядне (форма, декор). Композиція повинна надавати творам найдосконалішої форми відповідно до їхнього призначення, вона є наче кістяком форми. Тому найголовнішим у композиції предметів є формоутворення їх, яке також є мірилом художньої якості. У формоутворенні враховуються такі фактори:
- функціональна суть і соціальна значущість твору;
- середовище, в якому буде використовуватись витвір;
- експлуатаційні фактори, пов’язані з поведінкою та емоційним станом людини під час користування флористичним твором;
- умови виготовлення виробу, особливості технології виробу;
- фактори архітектурно-художнього плану, які залежать від культури епохи, стану і розвитку моди;
- тенденції формоутворення виробів даного або подібного типу з критичним аналізом попередніх зразків.
Найважливіші засоби композиції.
Основою композиції в флористиці є об’ємно-просторова структура композиції, що створюється.
Основними засобами композиції, що надають творам спів розмірності і гармонії – узгодження елементів між собою і з цілим – пропорції, масштаб, ритм, подібність, контраст і нюанс, симетрія й асиметрія, динамічність і статичність, легкість і вагомість, кольорові гармонії.
Масштаб – це відношення лінійних розмірів зображеного на кресленні, аеросвітлині, мапі об’єкту до його розмірів в натурі.
Метричний ряд є простим видом повторюваності, якщо він заснований з одного елементу, складним, якщо ряди скоординовані з іншими елементами, досить складним, якщо в композиції одночасно приймають участь декілька рядів та елементів метричної повторюваності.
Ритм – більш складний вид повторюваності. Він так же як і масштаб, має свої особливості. Це чергування елементів будівлі, предметів, виробничого обладнання, що характеризується наростання чи зменшення їх кількості, форми, розмірів. Ритмічні ряди утворюються чергуванням більш виразних елементів, що мають назву акцентів, і менш виразних (пасивних), що називають інтервалами.
Ритмічні ряди можуть бути убиваючими або наростаючими контрастно або нюансно.
Таким чином, ритм – це повторюваність елементів, форми та інтервалів між ними при наявності явно вираженої закономірності в повторі елементів та інтервалів. Порядок ритму може бути метричний, коли елементи повторюються через рівні інтервали, або ритмічний, коли повторення елементів відбувається через різні інтервали . Ритм, як засіб композиції в флористиціі – це повторність, закономірне чергування сильних і слабких, довгих і коротких елементів розташованих у певному порядку (збільшення чи зменшення).