Дополнительные цвета[править | править исходный текст]
Пары цветов, расположенные на круге друг против друга, называются комплементарными, или дополнительными (например, зелёный — красный, жёлтый — фиолетовый, синий — оранжевый).
Существует также мнение, что цвета противоположные друг другу на цветовом круге не сочетаются. Однако, природа доказывает нам обратное — например, красная роза очень органично смотрится в обрамлении из зеленых листьев.
Дополнительные цвета отличаются тем, что при их смешении невозможно получить хроматический цвет. В этом случае мы получаем комплементарные ахроматические оттенки.
В цветовом круге нет ахроматических цветов, в том числе чёрного цвета (см. также серая шкала).
3. Розповісти про охорону праці з ріжучими інструментами.
Білет №25.
1.Розповісти про історію флористики.
Історія використання квітів в Давньому світі: Єгипет, Греція, Рим.
Східні країни: Китай, Індія, Японія.
Середньовіччя.
Ренесанс або Відродження.
Класицизм.
Барокко, Рококо.
Модерн.
Сучасні стилі.
2.Охарактеризувати мистецтво ікебани. Розповісти про оволодіння навичками роботи.
Ікебана – давнє японське мистецтво створення букетів. Основні композиційні риси:
Об’ємність – композиції ікебани являють собою трьохвимірну фігуру. Стебла рослин тягнуться вгору та в сторони. Раніше японці ставили ікебану в своїх помешканнях в спеціальні ніші, так звані «токономо». Таким чином відкривалася лише одна сторона композиції. В наш час ікебану оглядають з усіх сторін.
Гармонійність.
В композиції ікебани закладений різносторонній трикутник, який є найбільш гармонічним за уявою японців. Таке аранжування створюється на основі трьох головних гілок, між якими встановлюється приємне для ока співвідношення ліній. Цілісність усієї композиції створюється гармонічним поєднанням квітів і вази, враховується також гармонія кольорів аранжування та фону того місця, де буде розташована композиція.
Асиметричність.
Саме асиметричність відображає сутність ікебани тому,що аранжування ікебани – це відображення природності, а в природі повної симетричності не має ніде. Симетричні конструкції пасивні, а асиметричність – заворожує своїм виглядом.
Виразність.
Ця якість в аранжуванні передає ідеї, відчуття настрій людини, яка створює композицію. Таким чином не можна створити дві однакові ікебани,тому що кожна з них має свою ідею та задум. Головна ознака ікебани – нічого зайвого.
Маса.
В ікебані це – не пряме розуміння ваги. Маса це концентрація скажімо якого-небудь кольору в одому місці,імітація масивності, об’ємності. В ікебані маса створюється або великою кількістю дрібних квітів,або великим квітами.
Баланс.
Баланс і ікебані означає створення повної гармонії композиції в цілому,створення гармонічного поєднання окремих об’єктів, створення гармонічного поєднання кожної рослини між собою і окремо. Для створення балансу навіть сосуди,в яких буде встановлена ікебана, обирають так, щоби вони гармонували з усією композицією.
Колір.
Як звісно, кольори досить сильно впливають на людину,і це було відомо ще в давній Японії. Таким чином, це ще один критерій для того, щоби в створенні ікебани використовувати тільки природні матеріали і тільки живі рослини,тому що літні кольори благотворно впливають на людську психіку. Також з допомогою кольору можна досягти або об’ємності композиції, або її зменшення. При грамотному використанні кольору художник показує і виділяє ті сторони природних рослин,які в повсякденному житті можна просто не помітити.
Існує декілька різних шкіл, напрямків ікебани. Кожна школа має свої закони.
Основні принципи однієї з найкрупніших шкіл ікебани – школи Согецу.
1. Краса букету і краса квітки це зовсім не одне і те ж. квіти і гілки проявляють свою справжню красу, якщо їх поставити , показати належним чином. В букеті повинні бути новизна, динамічність, пропорційність та гармонія.
Новизна – це незвичайна форма букету, незвичайний матеріал з якого він був складений.
Під динамічністю мають на увазі те, що в букеті велике значення надається красі ліній. Зовсім прямі гілки використовуються рідко. А кожний вигин передає якусь дію, настрій, якість. Наприклад, гілка сосни з великим вигином, як вважають японці, символізує силу. Іноді в букет додають зовсім сухі гілки без листя та кори, відбілені хімікатами та вигнуті дивовижно та цікаво.
Пропорційність – це перш за все відповідність розмірів трьох основних елементів букету (сін, сое, хікае). Це також збалансування трьох основних елементів додатковими гілками. Квітами, які називаються дзюсі (помічники).
Нарешті, гармонія. Наприклад, гармонія кольору. Важко поєднувати в одному букеті такі кольори, як червоний, жовтий та блакитний. Важко, але можливо. Один колір повинен гармонувати з вазою, інший (самий яскравий) буде представлений невеликою кольоровою плямою, а третій стане головним кольором букету. Важлива гармонія усього букету з вазою. Якщо букет яскравий або складений тільки з квітів, то вазу краще взяти однокольорову. Зазвичай в букеті квіти, гілки,листя – головний елемент букету. Але бувають випадки,коли головною стає ваза. Тоді ставлять невеликий, скромний букет, такий, щоби він не відволікав від краси вази, а а ще більше підкреслив її витонченість. В-третіх, букет повинен гармонувати з тим місцем, де він буде стояти: посередині стола, в куті, в ніші та ін..
2. Букети ставлять в високу вазу або низьку. Щоби укріпити квіти та гілки в низькій вазі, використовують спеціальні щітки – латунні голки на свинцовій основі - кендзані. В високій вазі стебла можна закріпити перекладинами з твердих гілок. Перекладини прив’язують до нижніх кінців гілок с таким розрахунком, щоби вони впиралися в стінки вази.
3. Перед тим, як робити букет, треба оживити квіти, листя, гілки, якщо вони трохи зав’яли: підрізати кінці стебел,опустивши їх в воду. Японський букет складається з трьох головних елементів, які на рисунках – схемах умовно позначаються так:
с і н ( 
), со е ( 
) и х і ка е ( 
).
Це скелет букету. Вистота трьох основних гілок залежить від висоти вазиі знаходиться в строгій пропорційності по відношенню один до одного. Розмір першого елемента – сін – 1,5 діаметру вази плюс 1,5 висоти вази. Другий головний елемент – сое - повинен складати ¾ висоти першого елементу (сін), третій елемент – хікае – ¾ від другого елементу (сое)
Якщо букет складають з зелені та квітів, то сін та сое – це зелень, а хікае – квіти.
До кожного з трьох головних елементів додаються помічники (дзюсі). Вони коротші своїх хазяїв, а по місцю – розташовані біля них. Якщо сін, сое, хікае – це скелет букета, то дзюсі – його м'ясо. Зазвичай дзюсі бувають з того ж матеріалу, що гілка - хазяїн. (квітка – так квіти, гілка – так дзюсі гілки). Дзюсі третього елементу – хікае - ставляться так, щоби короткі квіти були позаду, а більш довгі спереду з нахилом вперед і в сторону на стільки градусів, скільки вказано в схемі. Таке розміщення квітів надає букету об’ємність, створює враження глибини та простору.
4. Починаючи складати букет, потрібно перш за все з матеріалу, який є в наявності, вибрати саму високу та красиву гілку. Подивитись, з якої сторони, в якому повороті або нахилі ця гілка або квітка виглядає найбільш виграшно. Листя рослин мають «обличчя» та «виворіт». Так от, оборотна сторона листків не повинна бути видною. Потім слід відмітити довжину гілки, зрізати всі негарні, «зайві» листя, квіти.
5. З нашої точки зору,японці, підготовлюючи гілку для букету, безжально обрізають її. Вони проріджують густі гілки, видаляють всі некрасиві частини, зрізують, наприклад, всі задні листки та гілки, які накладаються на передні. Сосну, наприклад, ощупують так, що головне стебло та розгалуження гілок стають голими. При цьому дуже чітко вимальовується основна лінія гілки. Одне з правил ікебани промовляє: не бійтеся відрізати зайві гілки, квіти, листя за для створення краси.
підготовлену таким чином гілку слід поставити в вазу по обраній схемі. Це буде гілка сін. Потім таким же чином підбирається і підготовлюється другий елемент – сое,який повинен мати довжину ¾ від першого. Після сое ставиться третій елемент – хікае.
6. Поставивши три головних елемента, треба оглянути букет зі сторони. Потім додати гілки та квіти-помічники, знову оглянути здалеку, поправити, підрізати – і букет готовий. Кількість гілок та квітів в букеті не має значення, головне – гармонія.
7. Існує дві основні форми: прямостояча та похила і сім різних варіантів схем кожної форми. За варіантами схем закріплені порядкові номера. В прямостоячих формах букету головний елемент сін завжди має нахил 15˚ (по відношенню до вертикалі), а у похилих форм сін має нахил 45˚. Крім того, в похилих формах елементи сін та сое міняються місцями.
| Деякі вар і анты букет і в похилої форм и. | ||
| 
| 
|
| Варіант №3 | Варіант №4 | Варіант №5 |
8.
9. Вигнуті, викривлені гілки та стебла квітів більше підходять для ікебани похилої форми, прямі гілки – для прямостоячої. Коротко про особливості деяких варіантів, схеми яких представлені на кресленні.
Варіант №3 – букет трьохсторонній.
В варіанті №4 відсутній другий елемент сое. Цей варіант використовується найчастіше.
Варіант №5 – сін і сое ставляться разом, а в стороні від них, якомога далі – хікае. Ваза для цього букету повинна бути подовженою. Такий букет особливо гарний влітку, тому, що вода, яку видно між двох частин букету,створює враження прохолоди.
| деякі вар і ант и букет і в прямостояч ої форм и | ||
| 
| 
|
| Варіант №3 | Варіант №4 | Варіант №5 |
10. Один з варіантів – букет, що плаває - укібано. Роблять його зазвичай для прикраси обіднього або бенкетного стола. В низьку вазу з водою кладуть плоскі квіти, зрізані під черешок, додають декілька листків. В цьому букеті повинна бути видною вода, тому дзюсі не ставлять.
11. Декілька додаткових порад для тих, хто складає ікебану.
- Кожний варіант може бути дзеркально перевернутий.
- Дрібні квіти типу конвалій, краще зв’язати в пучки,а вже потім ставити в вазу.
- Гілки та листя,такі як у туї, папороті, неможна ставити в повний анфас або профіль.
- Строге дотримання градусу нахилу головних елементів букету не так вже обов’язкове.
- Вигнуті гілки треба ставити так, щоби верхній кінець прямував вгору, а не донизу. Це правило не стосується букетів вільної форми.
12. В ікебані (згідно схеми) над кожним букетом обов’язково повинний бути пустий простір – це невід’ємна частина краси букету.
Після всіх вказівок та рекомендацій в японській літературі, що стосується складання композицій, зазвичай говориться, що око та серце фахівця-флориста не повинні бути в рабській залежності у правил.
Крім основних стилів та форм ікебани в японській флористиці існують і інші напрямки. Так в японському аранжуванні розрізняють наступні види букетів: