Англійський класичний букет.
Білети з флористики.
Білет №1
1. Опишіть форму французького букету. Поясніть, в яких напрямках розміщують стебла.
«Ббукет» - слово французького походження, означає зібрані разом квіти, інше значення цього слова – запах, аромат. Саме це значення і було спочатку головним. Перші букети збирались для аромату, тому для їх складу обирались квіти не за красою, але дуже пахучі: резеда,м’ята, жасмин, гвоздика, базилік та інші.
Французи полюбляли додавати в букети гарденії, стефанотіс, квіти померанця, туберози, троянди різних відтінків сорту «Маршал», зараз забуті. В перших букетах заборонялося використовувати жовті квіти – їх вважали символом розлуки. Самі букети ще й поливали ароматичними речовинами (благовоніями).
У Франції мистецтво створення квітучих композицій покращувалося на протязі багатьох століть завдячуючи майстерності французьких декораторів. З 19 ст. букети стали використовуватись в якості святкових прикрас та подарунку. Під впливом моди змінюється форма букету. На початку 19ст. в придворних кругах Європи були розповсюджені букети в стилі «вікторія», та «помпадур», що мали форму півкулі та плоскі. На відміну від маленьких ароматних букетиків або бутоньєрок, які прикріплювали до одягу, ці букети були достатньо великими і використовувались як прикраса приміщення.
Подарунковий букет типу «вікторія» був схожий а маленьку клумбу з квітів контрастних кольорів, розташованих щільно стиснутими концентричними колами. В такому букеті обов’язковою була мереживна обгортка – портбукет.
Букет «помпадур», який увійшов у моду пізніше, на відміну від букету «вікторія» мав односторонню форму. Що стосується укладки квітів, то їх голівки також лежали, щільно притискаючись одна до одної.
Розміщували подарункові букети в спеціальні золоті або позолочені вази з мереживними зубцями та стрічками.
Іноді можна було зустріти і незвичайні фантазійні букети, в центр яких ставили листя пальми, сухі суцвіття рогоза або інших трав, а також пір’я павича.
Французи і зараз оточують себе квітами. Квіткові композиції перш за все є втіленням почуттів та поваги. У декораторів Франції існує єдиний стиль створення букету. Букети мають пірамідальну форму і складаються з великої кількості квітів різних видів та кольорів. Французи люблять покупати вже готові квіткові композиції, створені фахівцями.
Флористи-дизайнери ставлять їх в плоских вазах у формі глечиків, чашах та кубках. В композиціях квітки розташовуються одна над одною і утворюють форму піраміди.
При складанні таких букетів спочатку встановлюють ті квіти, яки мають найдовші стебла, далі оздоблюються горизонтальні лінії. Стебла розташовують у різних напрямках, враховуючи форму вази. Квіти в такій композиції використовують з вкороченими або короткими стеблами, не дивлячись на те, що зелень для аранжувань не додають, вільного місця в таких композиціях не залишають. Для того щоб краще зафіксувати квіти, в букеті використовують гілки кущів.
Французькі декоратори необмежені у своїй фантазії, вони створюють аранжування не тільки з живих або сухих рослин, але й використовують мушлі, пір’я, камінчики, створюючи з них штучні квіти. Використовуючи цей матеріал, виготовляють квіти та листя, а з них вже складають композиції.
Свіжі квіти ставлять в ємкості, наповнені натуральним або штучним мохом, що затримує воду. Квіти підбирають з великою фантазією і з’єднують в різноманітні форми, старанно підбирають до них зелень, не зупиняючись тільки на аспарагусі.
Велику увагу у французькій квітковій композиції приділяють кольору. Французький букет являє собою кольорову мозаїку, яка об’єднує рослини які квітнуть у даний час, або квіти одного кольору,або одної групи кольорів. Наприклад, композиція в жовтому тоні може складатися з біло-жовтих лілій, ніжно-жовтих хризантем, гвоздик і троянд ярко-жовтого кольору. Всі ці квіти складаються в піраміду і додатково оздоблюються зелено-жовтим листям та вусами віно граду. В такій композиції квіти темних тонів повинні знаходитись в дальній і середній частині, а навколо середини розміщують світлі елементи. Квіти розташовуються і групуються таким чином, щоби середина аранжування, навколо якої розташовують більш світлі додаткові елементи. Сильний ефект такої композиції виникає також завдячуючи різнорідності квітів, їх форми та розміру.
Французькі квіткові аранжування підбирають до стилю приміщення і є предметами домашнього вжитку. А так як французи полюбляють інтер’єри старовинних стилів, то найбільш доречний для нього букет – презентабельний класичний французький букет. Консольки під люстрами, буфети з різьбленням, квітникар ниці в формі колони зустрічаються ще часто в їх домівках і є улюбленим місцем розташування квіткових композицій.
Більше вдоволення для французів складають квіткові композиції. Флористи-дизайнери ставлять їх в плоских чашках, кубках, вазах, що мають форму амфори або глечика. Квіти підіймаються один над одним, утворюючи форму крупної піраміди. Часто такі аранжування односторонні, плоскі з одної сторони, вони створюються для огляду з одної сторони на тлі стіни або ширми
Складаються і вільні композиції, в яких також високі квіти ставляться позаду за більш низькими.
Дайте визначення кристалізації. 
Слід приготувати перенасичений розчин крупної солі (2:1), занурити в нього гілки, листя, шишки або будь-який інший обраний матеріал і поставити
на 1-2 доби. Коли на рослині почнуть утворюватись кристали,її виймають і сушать. Розмір кристалів залежить від помолу солі, не рекомендується використовувати сіль Екстра. Втому випадку,коли треба досягти результату швидше, можна рослинний матеріал занурити в киплячий сольовий розчин і одразу охолодити або винести на мороз.
Кристали за бажанням можна отримати не тільки білого кольору,але й синього, додавши в розчин мідний купорос, та зеленувато-бурого, додавши залізний купорос. Такий спосіб «засолювання» в окропі підходить тільки для тих рослин,які не зваряться при високій температурі, серед них: гілки дерев та кущів, плоди, шишки, сухі парасольки кропу, борщовику.
Для кристалізації трав досить часто використовується розчин квасців – 500г на 1л воді. Сухі трави попередньо слід зв’язати в пучки, скип’ятити розчин і облити ним трави. Після цього їх сушать 12 годин. Квасци остигаючи , на поверхні рослин утворюють кристали.
Частина рослини, яка підлягає кристалізації, повинна бути достатньо щільною, щоби не зіпсуватися під дією окропу
Білет №2
1. Опишіть англійський букет. Розповісти, чого не використовують в англійському букеті? Поясніть форму англійського букету.
Англія відділена від Європи морем і тому утворила свій особливий стиль . переважають в ньому композиції засновані на формі трикутника, іноді встановленого з нахилом.
Квіткові композиції Англії відрізнялись від композицій інших країн, так як вони відповідали своєму – англійському стилю. Букети цього стилю мали трикутну форму і ставились часто з нахилом. В епоху царювання королеви Вікторії (1837-1901рр.) цей стиль став більш виразним, так як для рослинних композицій обирали красиві і важкі квіти. В основному використовували квіти з пелюстками строкаті або плямистими: віола, наперстянка, тюльпани, примули, плямисті пеларгонії, двоколірні фуксії, строкаті гвоздики, камелії. Для складання «вікторіанський» букетів ніколи не використовували квітів, що не розпустилися, бутонів. Для того, щоби досягти найбільшого декоративного ефекту, кожну квітку для композиції оплітали гірляндою з дрібних квіток. Форма букету була трикутною або круглою, а квіти вкладалися щільно, голівка до голівки.
В якості сосудів для англійського букету використовувались важкі глечики, часто алебастрові, вазони, які мали різноманітну форму, яскраві кольори та декоровані важкими прикрасами з бронзи та міді. Зустрічались і вазони з різнокольорового скла та урни з заліза і покриті білими, а іноді і строкатими візерунками. Ці важкі ємності відповідали букетам, які були розташовані в них.
Такі квіткові композиції були невід’ємною частиною вікторіанської епохи, яку характеризували різнокольорові інтер’єри та багато вдягнені дами, які до своїх суконь прикріплювали прикраси з золота або емалі. Це були так звані вазончики-малютки, в які поміщали букетики з різнокольорових дрібних квітів.
Типово англійським рослинним аранжуванням по праву вважається букет на постаменті, який завжди розміщували на видному місці. Основною вимогою для такого букету була відповідність його стилю та кольорів рослин навколишньому інтер’єру. Таку композицію робили з квітів, які вставляли в різних напрямках в сітку так. Щоби отримати трикутник. Сітку розміщали на тарілці, яку, в свою чергу, підтримували стелажем, викованим з заліза. Аранжування завжди було симетричним.
Англія вважається батьківщиною букетів з сухих квітів та спеціальних букетів з консервованих листків з допомогою спеціальної техніки вимочування.
В наш час в Англії основними вважаються два стиля квіткової композиції: класичний, формальний, самі англійці його називають «типово англійським», і стиль нового часу – «модерн».
Класичний стиль зберігає головні елементи вікторіанської епохи. Квіти повністю займають всю композицію, яка в основному створюється, як і у Франції, трикутної пірамідальної форми. Також аранжування може бути широким, куполоподібної форми, а також розташованим на обидві сторони. Якщо композиція повинна оглядатися з усіх боків і її основна функція – прикрашання столу, аранжування виконується в округлій або овальній формі. В тому випадку, коли композиція буде стояти у стіни, її аранжування виконується в плоскій, односторонній формі.
Зустрічаються також асиметричні квіткові композиції. Головна з них має форму півмісяця. Квіти і листя кріпляться з допомогою проволоки в необхідних місцях, створюючи тим самим необхідну форму букету. Для того, щоби уникнути сильних контрастів, в такій композиції частіше використовують квіти одного виду. В цьому випадку, не дивлячись на асиметричність аранжування, створюється враження гармонії та спокою.
Сучасний стиль «модерн», на відміну від «вікторіанського»,більш легкий. Це досягається невеликою кількістю квітів в такому аранжуванні, і завдячуючи цьому між рослинами утворюється повітряний простір. Сучасні композиції можуть побудовані тільки з гілок, листя або інших частин рослин. Наприклад, аранжування в стилі «модерн»: в середині кришталевої чаші на тлі власних листків розташовуються дві троянди, по обидва боки від них відхиляються вигнуті червоні пагони верби з сріблясто-рожевим пушками.
Англійці люблять покупати не аранжовані квіти, а складають композиції самі, для того, щоби вони відповідали по формі і кольору інтер’єру їх помешкань.
Для формування англійських букетів використовувались квіти, які повністю розквітли, лише іноді в бутонах. Для підвищення ефекту, кожна квітка була оплетена гірляндою з дрібних квіток. Англійський букет вікторіанського періоду мав форму трикутника або кола з щільно складеними квітами, головка до головки.
Столи декорувалися довгими фестонами вінків з квітів та листя.
З Англії також пішла мода створення англійських букетів з засушених квітів та спеціальних букетів з листя, законсервованого в спеціальній техніці вимочування, яка експонує малюнок жилкування листків.
Англійський класичний букет.
В Англії існують два стилі композиції:
- Формальний або класичний, про який англійці говорять «типово англійський». Він бере свій початок з вікторіанської епохи і зберігає всі її головні елементи. Квіти встановлюються так,щоби була заповнена межа обраної форми композиції повністю. Аранжування, як і у Франції, трикутна, пірамідальна; поряд з ними також широкі, куполоподібні, розложені на дві сторони. Якщо композиція повинна прикрашати стіл, вона формується округлою, іноді овальною. Односторонні композиції створюються для встановлення біля стіни.
- Існують також схеми асиметричних аранжувань.
- Інший - стиль нового часу, стиль «модерн». Композиція своєю формою та кольором повинна відповідати фону, розташованим поряд картинам, типу меблів і т.д. сучасний стиль на відміну від «вікторіанського» більш легкий. Ця легкість створюється завдячуючи тому, що окремі елементи розділяє повітряний простір. Аранжування не потребують великої кількості квітів. Вони можуть бути побудовані тільки з гілок, листків або інших частин рослини. Приклад: дві троянди розташовані в середині кришталевої чаші на тлі власних листків, поза-якими починаються і відхиляються в обидві сторони дугоподібно вигнуті червоні пагони верби з сріблясто-рожевими бруньками.
Квіти , необхідні для створення композиції, покупають в магазинах, де їх щільно вкладають в картон або целофан. Кінці стебла покривають вологим мохом або тонкого паперу. Картон захищає квіти від зовнішнього оточення. Це найкращий засіб транспортування. Така упаковка також має гарний вигляд. Щоби дарунок гарно виглядав , картонна коробка перев’язується кольоровою стрічкою, підібраною до обраних квітів.
Головну форму англійського букету можна назвати на півмісяцем. Відповідно підібрані квіти та листя кріпляться з допомогою проволоки в належних місцях. Не дивлячись на асиметричність форми композиція такого роду створює враження покою та гармонії, при цьому краще використовувати в ній квіти одного виду. В композиціях з квітів різних видів та кольорів вникає можливість надлишкових сильних контрастів.
Композиція своєю формою та кольором повинна відповідати фону, розташованим поряд картинам, типу меблів і т.д. сучасний стиль на відміну від «вікторіанського» більш легкий. Ця легкість створюється завдячуючи тому, що окремі елементи розділяє повітряний простір. Аранжування не потребують великої кількості квітів. Вони можуть бути побудовані тільки з гілок, листків або інших частин рослини.
2. Дати визначення скелетизація.
В 19 столітті в Англії були дуже популярні сухі букети, які мали назву «фантоми», або «букети-призраки». Їх основу складали листя, що просвічували наскрізь, наче мереживо. При детальному розгляданні можна було побачити, що лист складається з «скелету» - розгалужених прожилок, між якими нема тіла листка, його м’яких тканин.
Ажурні елементи, що просвічуються наскрізь, іноді необхідні в букетах-фантомах і в наш час. Їх основу складають ніжні, ніби мереживні листки.
Для скелетування найбільш підходять листя винограду,плюща, буку, тополі. Їх необхідно зірвати в теплу суху поду і покласти в воду на 2-3 тижні. За цей час м’якоть листків зруйнується і відшарується і залишиться лише «скелет» з жилок листків. Його промивають в проточній воді і висушують. Отримані таким чином скеле тики склеюють з травинами або стеблами з допомогою краплинок клею або пластиліном, а потім використовують в композиціях.
3. Розповісти про охорону праці з ріжучими інструментами.
Білет №3
1. Опишіть форму німецького букету. В що завертають квіти в німецькому букеті?
Основним німецьким букетом в середині 19століття був букет бідермейєр. Він мав невеликий розмір і складався з рівно обрізаних маленьких троянд або конвалій, які збирались голівка до голівки та обрамлялись манжетом з тасьми, тюлю, або тонкого паперу, міцно зв’язані стрічкою. Такий букет тримали в руці і часто висушували на пам'ять.
Для того, щоби зробити бідермейєрський букет, використовували міцну проволоку, якою часто подовжували стебла,поодинці сплітали квіти і навіть зв’язували пелюстки, отримуючи подібну до розквітлої рози штучну композицію.
Інший спосіб складання такого букету полягає в обиранні для нього різноманітних квітів, укладених шарами різних кольорів. Укріплювали букет на пірамідці, посадженій на коло.
Букети бідермейєр початку складали в схожій на тарілку плоскій формі, а пізніше стали популярні проволочені букети, квіти в яких були посаджені на підкладку з листя. Характерною особливістю бідермейєрський букетів був невеликий розмір і щільна укладка квіткових головок. Букети виглядали пишно, вагомо і мали неприродні форми.
На зміну букетам бідермейєр прийшов «макартовський» букет. На картинах віденського художника Ганса Макарта квіти в вазах розташовувались вільно, між ними був простір, і тим самим вони мали натуральну, природну форму. Такі букети являли собою поєднання старанно підібраних сухих фарбованих і натуральних квітів, трав, листя, сім’яних коробочок та пір’я павича. Але у зв’язку з тим,що «макартовський» букет мав надлишок крупних листків, важких суцвіть, плодів (виноград), злаків та пір’я, виглядав він все ж дещо надто вагомим.
В наш час в Германії та Австрії популярний мініатюрний букет в стилі бідермейєр, складений з сухоцвітів з додаванням штучних матеріалів: оксамиту, шовку, нейлону, поліетилену, а також шишок, сім’яних коробочок, бус, часто пофарбованих в золотистий та сріблястий кольори.
Як правило, особливістю сучасного німецького букету є відсутність будь-яких додаткових декорацій та пристосувань. Такий букет зберігає живі, природні форми без допоміжних засобів, які підсилюють його ефект.
Німецькі декоратори в якості зелені для аранжування часто використовують стебла деяких кімнатних рослин: плюща, аспарагуса, папороті, хлорофітума, фікуса та багатьох інших. На їх думку, досягти композиційної єдності в квітковій композиції можна при особливому поєднанні трьох видів квітів з вазою. Коли висота її в два рази менша висоти рослин над вазою.
В Німеччині квіткові композиції виконують в плоских і високих вазах, бокалах, чашах, популярні і настінні пристосування з використанням металевих голчастих держателів та мохових подушечок.
Велику увагу німецькі майстри приділяють букетам для наречених, які повинні відповідати наряду, кольору волосся, очей, віку та росту нареченої. Наприклад односторонній рихлий букет. Який наречена буде тримати в руці,для міцності складають на трьох вербових гілках, на гілки накладають зелень аспарагуса інших рослин для аранжувань. Такий букет складається з традиційних білих та рожевих гвоздик або тюльпанів. Білих азалій, кал, рожевих троянд, фрезі. Композиція доповнюється стрічками або бантами з тюлевої вуалі, а зрізи квітів обертають у вологу вату і декорують зеленою стрічкою.
в Німеччині квіткові композиції виконують в високих та плоских вазах,бокалах, чашах.
Німецький букет увійшов в моду з приходом стилю бідермейєр, який наслідував стиль класицизм. У вигляді весільного букетику бідермейрський букет дійшов до нашого часу і зберіг популярність. для нього притаманна схильність до зручності, світлих фарб, багато численних дрібничок та драпіровок. всі ці риси знайшли відображення в букетах того часу. букет мав невеликі розміри і складався з рівно обрізаних трояндочок або конвалій, зібраних голівка до голівки, оточених манжетою з тасьми,тюлю, папіросного паперу, зелені папороті або інших рослин і міцно зв’язаних стрічкою. проволокою сплітали поодинці квіти, і навіть пелюстки зв’язували в симетричну цільність, що нагадує головку троянди, яка розквітла.
Інша форма букету бідермейєр складалась з різнорідних квітів, складених шарами різних кольорів, нагадуючи клумбу.
пізніше отримали розвиток випуклі проволочні букети, в яких квіти були посаджені на манжет з листя, яка замінює мереживну оборку. всі ці букети були невеликі і відрізнялися щільною укладкою квіткових голівок.
Макартовський букет змінився в свою чергу букетом «модерн», який характеризувався зверненням до стилізації, вичурних форм, вигнутих ненатуральних ліній. Німецький модерн був важким і часто гротесково неприродним, а квіткові аранжування – перевантаженими. Зустрічались, наприклад, букети з соняшників в вазах з намальованими на них стилізованими квітами тієї ж рослини.
Сучасний німецький букет повністю повторює характерні риси букету
бідермейєр. Відрізняють його маленькі розміри та матеріал.
Популярні зараз в Німеччині ці мініатюрні букетики складають з сухоцвітів з додаванням декоративних матеріалів.
 
|
2. Дайте визначення засахарювання.
З допомогою білка та цукру можна законсервувати квіти і плоди. Для цього беруть 500г цукрової пудри. 3 столові ложки води і приблизно 20г сухих чистих квітів із стеблом довжиною 3см. Білки і воду виливають в ємкість і розмішують виделкою так, щоби не утворилася піна. Ємкість при цьому повинна бути такої глибини, щоби в неї було легко занурити підготовлені квіти. В миску насипають цукрову пудру,квітку спочатку занурюють в білок, слідкуючи затим, щоби він був змочений повністю, потім в квітку насипають пудру, а вже далі обережно обвалюють її цілком. Таку процедуру після висихання білку рекомендується повторювати декілька разів. Так можна обробляти не тільки квіти, але і фрукти. Щоби рослини добре просохли, їх підвішують за стебла в сухому приміщенні і через 3-4 доби вони виглядають ніби зроблені з пергаменту. Такі оригінальні квіти та фрукти використовують не тільки в аранжуваннях, але не рідко прикрашають ними кондитерські вироби. Методом засахарювання можна обробляти троянди, ромашки, анютини глазки, фіалки,м’яту, а також виноград і вишню.
3. Розповісти про охорону праці з електроінструментами.
Білет №4.