Модуль 3. Проблеми формування ринку праці в сучасних умовах розвитку економіки України
Тема 9. Безробіття, його форми та причини
Питання для самостійного опрацювання
1. 1. Сутність безробіття. Підходи до визначення його рівня.
2. 2. Вплив безробіття на стан національної економіки. Закон Оукена.
3. 3. Види та форми безробіття.
4. 4. Соціальний захист населення у випадку безробіття.
5. 5. Напрями соціального захисту безробітних на 2005–2008 роки.
Методичні рекомендації
При підготовці до даної теми слід визначити сутність безробіття як соціально-економічного явища, склад безробітних за методологією МОП та відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», порядок визначення рівня безробіття за методологією МОП та за методологією, що використовується в Україні, коефіцієнту безробіття в перерахунку на еквівалент повного робочого часу, навести графічне зображення безробіття за класичною теорією, розглянути Закон Оукена та види безробіття.
Розгляд даного питання потребує визначення рівня безробіття населення в Україні та його порівняння з рівнями безробіття країн СНД та країнах Євросоюзу, визначення регіональних тенденцій безробіття в Україні.
Важливим є дослідження сучасного законодавства щодо порядку визнання громадян безробітними, права на допомогу по безробіттю, поновлення їх трудової діяльності та забезпечення їм різних видів компенсацій, діяльності місцевих державних адміністрацій в сфері соціального захисту безробітних. Напрями соціального захисту безробітних на 2005–2008 роки визначено Проектом Закону України «Про Державну програму зайнятості населення на 2005–2008 роки».
Практичне завдання. За поданою інформацією визначити вид безробіття в Україні в залежності від величини його часового інтервалу. Проаналізувати тенденції розвитку безробіття в Україні за 2000–2004 рр.
Безробітне населення (за методологією МОП)
за тривалістю пошуку роботи (у віці 15–70 років)1
| Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 |
| Всього безробітних, тис. осіб | 2 655,8 | 2 455,0 | 2 140,7 | 2 008,0 | 1 906,7 |
| з них особи, які шукали роботу, намагались організувати власну справу, тис. осіб | 2 176,3 | 2 296,2 | 2 052,9 | 1 915,8 | 1 808,6 |
| у тому числі за тривалістю пошуку роботи, % | |||||
| до 3 місяців | 14,8 | 14,2 | 15,3 | 17,0 | 25,8 |
| 4–6 місяців | 11,7 | 11,1 | 11,6 | 12,9 | 15,2 |
| 7–9 місяців | 8,5 | 9,5 | 10,1 | 10,5 | 10,9 |
| 10–12 місяців | 9,6 | 9,8 | 9,8 | 9,6 | 5,6 |
| більше 1 року | 55,4 | 55,4 | 53,2 | 50,0 | 42,5 |
| Середня тривалість пошуку роботи, міс. | 10 | 10 | 10 | 9 | 8 |
Література: 1, с. 148–165; 2, с. 51–61; 4, с. 124–134.
Тема 10. Гнучкий ринок праці
Питання для самостійного опрацювання
5. 1. Поняття жорсткості та гнучкості ринку праці.
6. 2. Гнучкість витрат на робочу силу.
7. 3. Гнучкість форм зайнятості та використання робочого часу.
8. 4. Географічна та професійна мобільність робочої сили як елемент гнучкості ринку праці.
Методичні рекомендації
При опрацюванні даної теми слід визначити сутність та характеристики жорсткого ринку праці, гнучкість ринку праці як економічну категорію та як комплекс заходів соціально-економічного, виробничого та юридичного характеру для пристосування діяльності підприємства до мінливих умов господарювання, заходи для посилення гнучкості ринку праці, аспекти визначення жорсткості чи гнучкості ринку праці. Слід виокремити макроекономічну та мікроекономічну гнучкість, визначити їх складові, напрями гнучкості витрат на працю на прикладі японських підприємств, які практикують систему «пожиттєвого найму», способи переходу до гнучкості витрат на робочу силу з боку держави, політику жорсткої заробітної плати, гнучкі форми зайнятості та їх види, географічну та професійну мобільність праці.
Література: 1, с. 166 – 200; 2, с. 60 – 65.