Тема 8. Забезпечення зайнятості населення
Питання для самостійного опрацювання
1. 1. Поняття зайнятості населення, основні концепції зайнятості.
2. 2. Види і форми зайнятості.
3. 3. Характеристика зайнятості в Україні.
4. 4. Світові тенденції зайнятості.
5. 5. Механізм регулювання зайнятості населення.
6. 6. Цілі та напрями реалізації зайнятості населення в Україні.
Методичні рекомендації
При підготовці до даної теми слід визначити сутність зайнятості з економічної точки зору, з соціальних позицій, визначити правовий зміст зайнятості та зайнятість як соціально-економічну категорію. Використовуючи Закон України «Про зайнятість населення» необхідно проаналізувати як юридично визначається зайнятість в Україні та які громадяни відносяться до зайнятого населення (стаття 1).
При підготовці другого питання необхідно визначити повну, ефективну і раціональну зайнятість, проаналізувати концепцію глобальної зайнятості, розглянути примусовий та добровільний вид зайнятості, провести класифікацію видів зайнятості за характером діяльності, соціальною, галузевою належністю, територіальною ознакою, рівнем урбанізації, професійно-кваліфікаційною ознакою та видами власності.
Характеризуючи зайнятість в Україні слід визначити загальні масштаби зайнятості, зайнятість в Україні за її статусами, формами власності та видами економічної діяльності, галузевий розподіл зайнятих, зайнятість в особистому підсобному господарстві, професійно-кваліфікаційний склад зайнятих, неповну та додаткову зайнятість.
При аналізі світових тенденцій розвитку зайнятості, слід розглянути «інформаційну» модель структури зайнятості, для якої характерним є розширення сфери послуг та «інформаційно-індустріальну» модель зайнятості.
Розглядаючи механізм регулювання зайнятості населення слід визначити сукупність правових, адміністративних та економічних важелів, що реалізуються на рівні держави, регіону та господарюючого суб’єкта, сутність активної і пасивної політики зайнятості, існуючі моделі державної політики зайнятості.
Аналізуючи цілі та напрями реалізації зайнятості населення в Україні, слід визначити принципи регулювання зайнятості у відповідності до рекомендацій МОП, принципи регулювання зайнятості населення в Україні, цілі та механізми реалізації політики зайнятості в Україні відповідно до Стратегії економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр. «Шляхом європейської інтеграції».
Практичне завдання. Порівняйте визначення поняття «підходяща робота», подане законодавством України, законодавством деяких інших країн та в документах МОП.
Методичні рекомендації
Для роботи слід використати наступну інформацію.
1. У Конвенції МОП № 44 «Про допомогу особам, які є безробітними з незалежних від них обставин» наведений ряд критеріїв визначення певної роботи як підходящої: професія, місцепроживання, винагорода та інші умови прані, непричетність до трудового спору, особисті обставини людини, яка претендує на статус безробітного. Наприклад, по-перше, Конвенція МОП не виключає можливості для безробітного змінити професію за умови належного врахування його навиків, здібностей, освіти, професійного досвіду і, в ряді випадків, віку, якщо немає можливості запропонувати безробітному роботу відповідно до його попередньої професії. По-друге, не виключається можливість збільшення часу, який витрачається на проїзд до місця роботи, а також можливість зміни місцепроживання. По-третє, винагорода та умови праці не повинні суттєво погіршуватись. По-четверте, виключається можливість направлення безробітного на робоче місце, яке з’явилось в результаті зупинки виробництва у зв’язку з трудовим спором.
2. У ст. 21 Конвенції МОП № 168 наведений ряд критеріїв визначення певної робота як підходящої:
У допомозі, на яку особа, що підлягає захисту, могла б мати право в разі повного безробіття, може бути відмовлено, її виплата може бути постійно або тимчасово припинена або її розмір скорочено до певної суми, якщо зацікавлена особа відмовляється від підходящої роботи.
При визначенні, яка робота є підходящою, враховується, зокрема, згідно з певними умовами і певною мірою вік безробітних, трудовий стаж з попередньої спеціальності, їхній досвід, тривалість періоду безробіття, стан ринку праці, наслідки вказаної роботи для їхнього особистого і сімейного стану і те, що робоче місце може бути незайнятим внаслідок зупинки виробництва у зв’язку з трудовим спором.
3. У деяких країнах встановлюється максимальний час щоденного проїзду або час щоденного перебування поза домом, як, наприклад, у Бельгії, а на практиці враховується і вартість проїзду.
4. В інших країнах враховується також можливість щоденного повернення додому, як, наприклад, у Швейцарії, або щотижневого повернення додому для неодружених, як, наприклад, у Бельгії та Фінляндії.
5. У США рішення про відстань до місця роботи приймають суди.
6. У більшості країн необхідність зміни місцепроживання обумовлюється наявністю відповідного житла, як, наприклад, у Фінляндії та Швейцарії.
7. Вимоги до рівня винагороди та загальних умов праці на запропонованому робочому місці в різних країнах визначаються по-різному. В деяких країнах передбачається, що рівень винагороди на запропонованому місці повинен бути не нижчим, а умови праці – не менш сприятливими, ніж ті, на які звичайно розраховує зацікавлена особа та якими вона користувалась на своїй попередній роботі. Ця формула, яка використовується, зокрема, в Великобританії, дозволяє безробітним відмовлятись від пропозицій з менш сприятливими умовами, ніж ті, які були на попередній роботі.
8. У ряді країн, зокрема в Австрії, Бельгії, Фінляндії, ФРГ та Швеції, законодавством враховується не винагорода безробітного на попередньому місці роботи, а винагорода за роботу, яка відповідає запропонованій і встановленій колективною угодою або, за відсутності такої, адміністрацією підприємства.
9. У США робота може бути визнана непідходящою тільки у випадку, коли заробітна плата та інші умови праці «значно» менш сприятливі, ніж ті, які є на аналогічних роботах у цій місцевості. Так, згідно із законодавством штату Нью-Йорк, якщо безробітному пропонують роботу з окладом не нижче ніж на 10 % від того, який одержують у середньому працівники цієї професії, він не може відмовитись. Наприклад, заробітна плата секретаря на попередньому місці роботи – 250 дол. на тиждень. Середня заробітна плата працівників цієї професії становить 200 дол. Якщо безробітному пропонують роботу за спеціальністю за 180 дол., він не має права відмовлятись. Інакше він втрачає право отримувати допомогу по безробіттю або мусить погодитись змінити професію.
10. Порядок визначення підходящої роботи в Україні наведений у статті 7 Закону України «Про зайнятість населення»:
Для громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій самій місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.
При пропонуванні підходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.
Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, – робота за спеціальністю, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання – інша оплачувана робота за спорідненою професією (спеціальністю).
Для громадян, які працювали не за професією (спеціальністю) понад шість місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).
У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров’я громадянина і колишнього досвіду, доступних для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).
При зміні громадянами професії (спеціальності) за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім
За рішенням місцевих державних адміністрацій може встановлюватись транспортна доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.
Література: 1, с. 111–165; 2, с. 40–51; 3, с. 124–148; 4, с. 108–123.
[Вгору] [Вниз]