Завдання для самостійної роботи студентів та методичні рекомендації до їх виконання
Самостійна робота студентів є одним із важливих напрямів формування у студентів навичок одержання та оволодіння знаннями. Важливо навчити студента систематично та інтенсивно працювати над вивченням навчальних дисциплін як в аудиторії, так і самостійно.
Самостійна робота включає час, використаний на вивчення конспектів лекцій, підручників, підготовку до практичних і семінарських занять, конференцій, написання доповідей та рефератів на окремі питання курсу, виконання практичних завдань.
При самостійній роботі студентам слід дотримуватись таких загальних рекомендацій: при вивченні матеріалу за підручником і конспектом лекцій, особливу увагу слід приділяти основним термінам та поняттям дисципліни; для самостійної підготовки до тем дисципліни слід користуватися курсом лекцій з дисципліни: «Ринок праці», що допоможе як при складанні відповідей на теоретичні питання, так і в аналітичній роботі студента; підготовка до семінарських занять здійснюється відповідно до планів семінарських занять, де вказані теми семінарських занять, основні питання, які розглядаються на семінарських заняттях, зміст практичних завдань, що будуть розглянуті на семінарському занятті.
МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
Тема 1. Ринок праці в економічній системі,
його суть і функції
Питання для самостійного опрацювання
1. 1. Сутність ринку, підходи до його визначення.
2. 2. Визначення ринку праці.
3. 3. Особливості визначення об’єкту ринку праці.
4. 4. Структура ринку праці, його елементи.
5. 5. Класифікація та сегментація ринку праці.
6. 6. Ринок праці як складова ринкової системи.
7. 7. Функції ринку праці та необхідність його регулювання.
Методичні рекомендації
Для відповіді на третє питання слід врахувати розвиток уявлень про місце і роль людини в економічному житті суспільства, для чого, використовуючи наведену далі літературу, слід заповнити таблицю:
| Категорія | Період активного використання у вітчизняній науці | Уявлення про місце і роль людини в економічному житті | Причини виникнення | Визначення ринку праці, що відповідають даній категорії |
| Робоча сила | ХІХ ст. – теперішній час | Людина як незалежний носій здібностей і рис, які можуть продуктивно використовуватись в процесі праці | Необхідність визначення і врахування особистого фактора виробництва | |
| Трудові ресурси | 20-ті роки ХХ ст. – теперішній час | Людина як пасивний об’єкт зовнішнього управління, планово-облікова одиниця | Необхідність вимірювання показників відтворення робочої сили в умовах централізованого управління та обов’язковості праці | |
| Трудовий потенціал | 70–80 – ті роки ХХ ст. – теперішній час | Людина як суб’єкт, що характеризується своїми потребами й інтересами у сфері праці | Необхідність активізації й ефективного використання можливостей, пов’язаних з особистим фактором | |
| Людський фактор | Кінець 80-х років ХХ ст. – теперішній час | Людина – головна рушійна сила суспільного виробництва, фактор підвищення його ефективності | Суспільно-економічні умови, необхідність підвищення віддачі особистого фактора | |
| Людський капітал | Початок 90-х років ХХ ст. – теперішній час | Людина – об’єкт найефективніших вкладень і суб’єкт, що перетворює їх на продуктивні здібності та реалізації їх у виробництві | НТП, визнання інтегральної цінності людини і продуктивного характеру інвестицій в економіку людини |
Література: 1, с. 6–68; 2, с. 4–15; 3, с. 7–37; 4, с. 96–108; 26; 34; 35; 36; 37.