0 балів ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на питання.
20 балів за третє проблемне питання ставиться тоді, коли студент:
- в повній мірі розкриває сутність даного питання;
- дає правильний та повний аналіз історичних подій;
- демонструє глибоке розуміння матеріалу;
- точно формулює свої думки і обґрунтовує їх;
- послідовно та цілісно викладає матеріал, логічно міркує;
- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;
- грамотно оформляє свою відповідь;
- самостійно мислить.
17-19 балів ставиться тоді, коли відповідь на третє теоретичне питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «20», але студент допускає незначні помилки, невеликі неточності.
13-16 балів за третє теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:
- допускає певну кількість помилок (до 20%) при викладі змісту питання;
- не достатньо глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;
- студент відчуває певні труднощі в обґрунтуванні думки, наведенні переконливих прикладів;
- відповідь недостатньо послідовна, чітка, повна.
9-12 балів за третє теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:
- допускає певну кількість помилок (до 40%) при викладі змісту питання;
- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять, плутає події, не дотримується історичної хронології;
- студенту важко обґрунтувати думку, навести переконливі приклади;
- у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти;
- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.
4-8 балів за третє теоретичне питання ставиться, коли студент:
- погано орієнтується в матеріалі;
- виявляє нерозуміння теми;
- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;
- слабо володіє уявленням про історичну послідовність подій та їх закономірність .
1-3 бала за третє теоретичне питання ставиться, коли студент:
- не орієнтується в матеріалі;
- виявляє повне нерозуміння теми;
- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;
- відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.
0 балів за третє теоретичне питання ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на дане питання.
Студент, який за результатами поточного контролю знань, занесеними викладачем у відомість обліку поточної і підсумкової успішності, набрав менше ніж 30 балів не допускається деканом факультету до екзамену.
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен.
У разі, коли результат поточного контролю знань становить 30 балів, студентові необхідно скласти іспит не менше ніж на 20 балів для отримання оцінки «ДЕ» за шкалою ECTS («задовільно»).
У разі відсутності студента на іспиті, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через хворобу тощо), проти його прізвища у графі “Кількість балів за результатами іспиту” відомості обліку успішності робиться запис “Не з’явився”, а у графі “Загальна кількість балів” – “Не атестований”. При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. В іншому разі студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
До відомості обліку поточної і підсумкової успішності (Додаток 2) заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з урахуванням вимог.
Екзаменаційні та загальні підсумкові оцінки з дисципліни доводяться до відома студентів не пізніше ніж на третій день після дня проведення іспиту.
6.2. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1. Перщовитоки культури Київської Русі.
2. Суть язичництва та його вплив на сферу культурного життя давніх слов’ян.