Дослід 2. Одержання полімерів на основі реакції полімеризації
У пробірку наливають 2-3 мл метилметакрилату (одержання див. оп. 3), додають 20-30 мг перекису бензоїлу. Пробірку закривають пробкою зі скляною трубкою висотою 20-30 см (зворотний холодильник) і метилметакрилат нагрівають швидко до кипіння на невеликому полум'ї, що коптить, а потім після слабкого охолодження швидко занурюють ще гарячу пробірку в киплячу водяну баню. Витримують її до утворення твердого полімеру. Періодично виймають пробірку з бані, спостерігають за ходом реакції по наростанню в'язкості розчину. Записують рівняння реакції полімеризації метилметакрилату по стадіях: ініціювання, ріст ланцюга, обрив ланцюга.
Дослід 3. Термічна деструкція (деполімеризація) поліметилметакрилату
У пробірку поміщають небагато (0,5-1,0 г) здрібненого органічного скла – поліметилметакрилату (плесигласа), додають щіпку піску. Пробірку закривають пробкою з газоотводною трубкою, з'єднаною з трубкою-холодильником, кінець якої опущений майже до дна пробірки – приймача, зануреної в охолоджуючу суміш (вода з снігом чи товченим льодом).
Пробірку з полімером нагрівають у полум'ї газового пальника, спочатку обережно, потім сильно, до повної деполімеризації полімеру. Досліджують отриманий мономер на наявність подвійного зв'язку бромною водою або розчином KМnО4. Записують рівняння реакції деполімеризації плексигласу і взаємодії мономера з бромною водою.
Дослід 4. Дослідження властивостей полімерних матеріалів
4.1. Розпізнавання поліхлорвінілу
Нагрівають у пробірці шматочок поліхлорвінілу: спочатку буде відбуватися його розм'якшення, а потім розкладання з виділенням хлороводороду. В останньому можна переконатися, якщо піднести до отвору пробірки паличку, змочену розчином амоніаку. Перевіряють кислотний характер леткіх продуктів розкладання лакмусовим папером.
Сильно нагрівають мідний дріт у полум'ї пальника, потім притискають її до зразка поліхлорвінілу і знову вносять у полум'я. Спостерігається зелене забарвлення полум'я. При прожарюванні дріту на його поверхні утворюється окис міді CuО, який далі реагує з хлороводнем, що виділяється внаслідок деструкції поліхлорвінілу, з утворенням дихлорида міді СuCl2 і води. Крім поліхлорвінілу, така ж реакція, тобто утворення хлороводню при термодеструкції, характерна і для інших пластмас, що містять хлор.
4.2. Розпізнавання лавсану
Вносять у полум'я пальника шматочок лавсану. Спостерігають його плавлення (250-2650С), потім появу полум'я, що коптить. Наливають у три пробірки окремо 1-2 мл концентрованої сірчаної кислоти, концентрованої соляної кислоти, концентрованого розчину їдкого натру і поміщають у кожну по шматочку лавсану. Обережно нагрівають пробірки. Спостерігають розчинення лавсану.
4.3. Розпізнавання капрону
Вносять у полум'я шматочок капрону, звертаючи увагу на характер горіння, запах. Обережно розплавляють капрон і пробують витягнути з капрону тонкі нитки пінцетом або скляною паличкою.
4.4. Відкриття подвійних зв'язків у натуральному каучуку
Наливають у пробірку 1-2 мл розчину каучуку в бензолі і додають туди ж 3 - 5 крапель розчину брому. Струшують пробірку і спостерігають знебарвлення розчину брому. Записують емпіричну і структурну формули ізопрену і його полімеру – натурального каучуку.
4.5. Відкриття сірки у вулканізованому каучуку
Поміщають у пробірку кілька шматочків гуми і нагрівають пробірку на вогні, коли стане помітне розкладання гуми, підносять до пробірки папірець, змочений розчином свинцевої солі. Спостерігається почорніння папірця через утворення чорного сульфіду свинцю.
24.3. Список рекомендованої літератури
1. Фролов В.В. Химия. – М.: Высш. шк., 1986. – С. 469 – 504.
2. Стрепихеев А.А., Деревицкая А.А., Слонимский Г.Л. Основы химии высокомолекулярных соединений – М.: Химия, 1967. 513 с.
3. Химическая энциклопедия (в пяти томах). Т.3,4. М.: Большая российская энциклопедия, 1995 г.).
4. Артеменко А.И. Органическая химия. – М.: Высш. шк., 1987. – С. 352 – 414.
5. Лучинский Г.П. – М.: Курс химии. – М.: Высш. шк., 1985. – С. 369 – 383.
6. Глинка Н.Л. Общая химия. – М.: Интеграл-Пресс, 2004. – С.646-651.
7. Коровин Н.В. Общая химия. – М.: Высш. шк., 2005. – С.450-475.
Д о д а т о к 1